Фольклор як дзеркало української революції (анекдоти, байки, пісні, фото, відео)

Велике бачиться на відстані... Колись про цей час складуть товстий роман , знімуть з десяток фільмів і напишуть історію. Хочеться вірити , що нашим нащадкам вдасться уникнути такої поширеної в історіографії хвороби , як брехня і лицемірство. І що вони будуть намагатися наблизитися до цього малозрозумілого зараз слова - істина. Але , звичайно, тим , хто захоче розібратися у всій цій революційно- бунтівної суєті , доведеться непросто. Потрібно бути справжнім хірургом , щоб акуратненько , не зачепивши скальпелем суті того, що відбувається , здути фальш , зняти наліт заангажованості , тупої в своїй нахабності і нахабної у своїй очевидності брехні і залишити тільки голі факти.

Міліція у своїх заявах спростовує сама себе , політики суперечать один одному і здоровому глузду. Загалом , кошмар! У радянську епоху було простіше. Подібних нестиковок не спостерігалося в силу уніфікованої владою брехні. А істина проривалася з самого несподіваного боку - била ключем народної творчості , та все по одному місцю. Малі форми фольклору, зокрема прислів'я, приказки і особливо анекдоти , відновлювали існуючий тоді інформаційний дисбаланс,  домальовуючи те, про що замовчувалося, тихо посміхаючись з того , що було очевидно , але говорити про що було підсудно.

У сучасного українського фольклору завдання набагато складніше. На нього теж покладена місія стріляти народною мудрістю по політичному лицемірству . Ось тільки в умовах плюралізму, що ще зберігається, народ український якось розгубився і палить своєю філософією не прицільно , а по різних місцях.

Проте, свою важливу місію - змивати політичну фальш і називати речі своїми іменами - український революційний фольклор виконує.

Трохи про жанри

Реалії сьогоднішнього дня істотно змінили фольклорні жанри. До вже традиційного анекдоту , байці , народній пісні , театральної вистави додалися жанри нового часу - фотожаби , фейки та інший віртуальний агітпрому . А ще графіті , інсталяції , всілякі арт-об'єкти .

Та й старі добрі жанри усної народної творчості сьогодні не можна вважати в чистому вигляді усними . Наприклад , всіма улюблені анекдоти , які швидше за всіх народжуються у відповідь на виклик часу, не просто передаються з вуст в уста, а й сміливо крокують по Інтернету у величезних кількостях.

«Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу . Тепер всі статті починаються фразою: «Якщо зловлять , то ...» .

«- Судячи з того , як веде себе« Беркут» , влада регіоналів нічого не боїться.

- Вона боїться тільки нельотну погоду ... »

Ніхто не знає , хто ці анекдоти вигадує, хто запускає в Інтернет. Але поширюються вони зі швидкістю звуку. Що не кажи , прогрес ...

А ось продукт нової революційної культури , раніше в фольклористиці неописаний . Тому назвемо його умовно абсурдним гумором. У луганському фейсбуці законодавцем мод у цьому жанрі став активіст луганського евромайдана Олексій Біда. Після пропагандистського вкидання в соціальні мережі про підготовку штурму Луганської ОДА «гастролерами » із західної України , він написав на своїй сторінці :

«Инфа СТОПРОЦЕНТНАЯ от одноклассника, работающего в таможне. В устье реки Ингул замечены сорок лодок бандеровцев. Идут на Луганск. Планируется факельное шествие с двух сторон сегодня в 22:00. Колоны буду формироваться под Эпицентрами на Юбилейном и Восточных кварталах. Эпицентр будет вооружать их лопатами, вилами. Уже сейчас в подсобках мегамаркетах смешивают коктейль Молотова и разливают по бутылкам. Будут жечь спальные районы, школы, сады. ВСЕ КАК ОДИН ВСТАНЕМ НА ЗАЩИТУ ГОРОДА ОТ КОРИЧНЕВОЙ ЧУМЫ!!! РЕПОСТ!»

Йому вторить інший луганський автор, Євген Спірін :

«ВНИМАНИЕ. Из анонимных источников, информация 146%. Кум дяди сестры по линии приемного двоюродного деда знаком с девушкой, у которой племянник старшего брата отца работал с мужичком, который потом уехал на ферму в Алабаму. Так вот он пишет, что на фермах в Алабаме формируют отряды детей кукурузы и отправляют чартерными рейсами на Украину. В Луганске дети кукурузы будут идти на штурм в первых рядах, обмазанные кетчупом Хайнтц,  а продажные СМИ потом покажут детей в крови, и как Беркут их убивает. ВСЕМ СРОЧНО: объявим бойкот кукурузной промышленности! Не пустим захватчиков на родную землю!»

Зовсім по-новому звучить нині і добре всім знайома притча. Життєві історії з мораллю дуже часто використовують у своїй творчості блогери . Ось що написала мешканка Дніпропетровська Світлана Нагорна : «Хочу жити в країні " Майдан " , де всі відчувають себе частиною одного цілого , частиною однієї країни , де немає " схід -захід" , російськомовний - україномовний , де всі - українці , стоять один за одного . Хочу жити в країні "Майдан" , де я відчуваю себе захищеною , де я в безпеці ».

А це дуже популярна притча , що набрала безліч лайків в Інтернеті (вибачте за мат , але з пісні слів не викинеш ) - «про блядську стабільність ». Даю в скороченні ( маленький шматочок ), тому як довга дуже . Але охочі легко знайдуть повний текст в Інтернеті:

«…Я тут про те, що останнім часом мене жахливо заїбало слово "стабільность", почті так само як і "провокатори". Ну провокатори понятно. А от "стабільность" це якесь новоутворення в організмі яке ще не оприділилось чи воно злоякісне і дальше всьо, чи доброякісне і далі будуть рости пишні кучері і рівні зуби.. До того ж про ту блядську стабільность говорять люди, які ніхєра про неї не знають. Люди, яким можуть платити, а можуть і не платити пенсії, в яких за нєхєр снєдать відберуть льготи за чорнобиль шоб купить кабміну нові кольоса. Люди, в яких нема за шо полатать черевики і купити нову торбу.

Це як в нас була сусідка тьотя Таня яку регулярно пиздив муж. І от коли їй моя мама мастила голову зеленкою і питала "Таню, ну чо ти його не виженеш, він же тебе вбє колись". А Таня отвічала: "Вєра, так зато ж усе понятно і стабільно". Оце десь так само. Тебе принижують виплатами на виховання дитини в розмірі 130 гривень. Стабільно принижують пенсією меншою ніж квартплата за задрочену двушку. Стабільно картопля скоро буде дорожча за ківі. Але ж блядь стабільность...»

Такі ось притчі народжує революційний час.

З піснею по життю

Ну і який фольклор без пісні. Як кажуть, нам пісня будувати і жити допомагає , а ще вона допомагає ламати , крушити , воювати , стріляти . Коротше, «Горіла шина » , друзі. Хіт революційного сезону зима- 2014 . Наші донецькі колеги , фоторепортери Сергій Ваганов та Ігор Ткаченко дуже горді тим , що потрапили у відеоряд до цієї пісні.

Вона написана в стилі української народної пісні , з властивими їй рефренами , мелодикою . Загалом, справжній народний гімн народного бунту.

Взагалі, бунти, перебудови , революції надзвичайно стимулюють творчість . Маріупольський автор Андрій Мурликін вважає , що такі переломні моменти в історії завжди ставлять перед людиною вибір. Зараз вибирати доводиться між батогом і свободою : «Воля вольному рожденным , а рабам кнуты . Выбирай, кто ты».

Запорізька група « Крапля » з властивою їй іронією і тонким гумором посміялася над діями влади.

Музиканти Тарас Білка і Тарас Василенко, назвавшись виборцями Віктора Януковича , нарікають на свого президента. Отже , пісня «Вітя».

http://vk.com/krapkaband?w=wall-10676071_1722%2Fall

Як кажуть, сміх б'є точніше кулі . А ось одесити , йдучи врозріз своєї репутації , записали зовсім жартівливу пісню . Відомі в місті люди переспівали знамениті " Прогулянки по Одесі". Автором гімну став учасник зоряної команди КВН Джентельменів ОДУ ім . Мечникова Всеволод Люмкіс , а ідея належить викладачеві дитячої театральної школи Федору Ткачу .

Агітпром та інсталяції

Революція - час плаката. Згадайте з підручників історії , як розцвів цей жанр живопису в далекому 1917-му. Не стала винятком і нова українська революція .

Взагалі-то, комуністи повинні б полюбити наш час, адже його так багато об'єднує з їх рідним 1917 роком. Народний бунт, пошта , телеграф , телефон ( в сучасному варіанті - телевізор , Інтернет , мобільний зв'язок). І тоді , і зараз , люди виходять з гаслами «Їж ананаси, рябчиків жуй , день твій останній приходить буржуй». Загалом, все за заповітами дідуся Леніна . Дивно , що нео- комуністи ще досі  не перейшли на бік Майдану. Але це так, до слова прийшлося . Ми ж зараз говоримо про агітаційний плакат .

Його найпримітивніші форми ми бачимо в Миколаєві. Скандальний монопікетчік Анатолій Ільченко , відомий своїми гаслами "Янукович - казьол" , "Пшонка - казьол" , вирішив підкорити столицю України , поїхавши зі своїми саморобними плакатами на Київський Майдан.

Але це, звичайно, примітив. Професіонали працюють по- іншому. Луганська художниця Анастасія Медяник намалювала плакати , присвячені Майдану і подіям в країні.

Криворізький карикатурист доклав руку до політичної карикатурі .

А в Одесі відбулася ціла виставка карикатур, шаржів , дрібної пластики на тему Майдану.

Цікаво, а під час Жовтневої революції малювали на стінах? Хто знає , чи збереглися які-небудь свідоцтва вуличного арту тієї пори ? Було б цікаво порівняти підходи до «наскельного » живопису. Сучасні зразки, знаєте , це справжні твори мистецтва.

Наприклад , знаменитий кримський графітник на прізвисько Шарик зобразив президентів України, Росії і Білорусії Віктора Януковича , Володимира Путіна і Олександра Лукашенка , що курять бонг - саморобний пристрій для куріння марихуани.

шарик

Поки невідомо , де саме зроблений малюнок. Багато хто схиляється до думки , що мова йде про Сімферополь , адже більшість робіт Шарика зроблена саме на стінах вулиць кримської столиці. Графіті дуже зацікавило силові відомства. Зараз у кримській міліції вживають заходів щодо встановлення місця , де зображено вже таке популярне зображення . Як тільки знайдуть - обов'язково зафарбують .

А у Львові стірт-арт продемонстрував художник Сергій Радкевич. Цикл його настінних робіт називається «Упокій ». Він присвячений трагічним подіям в Києві , на вул.Грушевського . Розпис на стіні знаменитої львівської «Дзиги» - « Сергій Нігоян. Вірменський мотив» - це перший портрет циклу. Як пояснив художник, « через цей розпис висловлюю особистий протест проти направленої и зумисної агресії супроти людського тіла» .

Взагалі Львів славний своїми інсталяціями. Природно , що і революційна тематика знайшла в них відображення. Причому нові об'єкти стріт-арту - продукт колективної творчості львів'ян. Наприклад, у центрі міста нещодавно з'явилося дерево , на якому вивішени учасники революції - як активісти Майдану , так і представники « Беркуту».

А ще городяни топили своїми долонями крижану брилу нерозуміння і ворожнечі. Символічно , але малоефективно, на жаль .

Меіnе Wеlt1102

Своя інсталяція з'явилася і в Криму. У Сімферополі встановили «Мрію кримчанина» . Активісти руху «Евромайдан - Крим» надали можливість усім бажаючим визначити , що їх обурює , що не подобається в ситуації, що склалася , що вони вважають зайвим у Україні . Все це відправляли в ящик з написом  «Звалище». Зокрема , на «Смітник » учасниками акції були відправлені президент України Віктор Янукович і його команда. Поруч розмістили «Ящик побажань і пропозицій» , який також пропонували заповнити присутнім на мітингу. В результаті акції обидва ящика виявилися заповнені.

свалка 2

На завершення - трохи лірики

Сьогодні Інтернет рясніє віршиками авторства супротивників Евромайдана , на зразок цього : «Везде еврогеи с улыбкой нахальной славян соблазняют забавой анальной» . (Творчість луганських ліриків ) .

Однак є й чимало талановитих людей. Наприклад , цей вірш було розміщено на маріупольському сайті. На жаль , автора знайти не вдалося. Але вірш, дійсно, проникливий, хоч и і не всім подрбається.

О МИРНОМ МИРЕ

Мирные граждане в мирной столице. Мирные каски. Мирные лица.

 Мирно ведут себя. Мирно бастуют. Мирно дерутся и протестуют.

Тем, кто не мирный, нету здесь места. Мирные лозунги мирных протестов.

Мирно пинают мирные ноги Тех, кто попался под них на дороге.

 Все очень мирно, бело и пушисто. Мирные шествия мирных фашистов.

Мирные факелы. Мирный Бандера. В Киеве мира - без счета и меры.

Утром туманным и темною ночью миролюбивый Майдан мироточит.

Мирно пьет чай. Мирно требует сыра, кофе, лимонов, уборки сортиров.

Каждую пятницу с миром под вечер повода ищут для мирного вече.

 Мирные "дети" в черных террорках. Мирные цепи для мирной "разборки".

Мирная ненависть к просто прохожим, Да и к водителям ненависть тоже.

Все, кто за гранью майданного бунта - "тушки", "титушки", "банда" и "хунта".

Думал ты, "мир" - это пение скрипки, солнце, объятья, цветы и улыбки?

 Как бы не так! Мир теперь с кулачищем, дышит он злобой и ложью он свищет.

Мирный Майдан, он не сеет, не пашет -мирно поет. Мирно бьет. Мирно пляшет.

 Мирно блокирует. Ты не согласен? Значит, "титушка". Значит, опасен! ...

Мирный Майдан заелозил до дыр слово когда-то хорошее - МИР .

А так про Майдан думає одна талановита дівчина, яка записала на відео свій вірш і виклала його в Інтернет:

Ось така лірика. Якщо комусь не сподобалася ... Ну що ж, як кажуть, нема чого на дзеркало нарікати...