У Львові написали послання нащадкам до 100-х роковин Голодомору

У Львівській обласній раді робоча група, до складу якої увійшли депутати, громадські діячі та науковці, завершила підготовку Послання від Львівщини співвітчизникам, які вшановуватимуть пам’ять невинних жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні у 100-і роковини трагедії.

Відзначимо, що ідея написати таке послання співвітчизникам, які вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору у 100-річчя трагедії, належить Громадському комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Подаємо текст Послання:
Послання від Львівщини співвітчизникам, які вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору українського народу 1932 – 1933 років у 100-ті роковини трагедії Цього року вся українська та світова громадськість вшановує пам’ять жертв голоду-геноциду тисяча дев’ятсот тридцять другого – тридцять третього років. Ця подія стала українською національною катастрофою, наслідки якої відчуваються впродовж багатьох десятиліть. Голодомор приніс не лише величезні втрати, а й суттєво підірвав життєвий потенціал народу, деформував свідомість тих, хто вижив. Нівелювалися людська і національна гідність, патріотизм. Натомість культивувалися рабські прикмети – покірність, пристосування, страх перед владою. 
Планомірне й тотальне винищення українців штучним голодом – це акт свідомого геноциду, який здійснювала комуністична система з метою зруйнувати соціальні основи української нації, підірвати духовну культуру та етнічну самобутність українців. 
Цілком очевидно, що ця страшна гуманітарна катастрофа відбулася в умовах втрати власної держави, панування окупаційної влади.
У 1932 – 33 роках українці Західної України робили все можливе, щоб допомогти своїм єдинокровним братам на Великій Україні, а також привернути увагу світу до штучно організованого голоду. Митрополит Андрей Шептицький та єпископи УГКЦ оприлюднили відозву до всіх людей доброї волі "Україна в передсмертних судорогах". Голова Союзу Українок, член Української Парламентської Репрезентації Мілена Рудницька добилася розгляду питання Голодомору на засіданні Ради Ліги Націй. На знак протесту проти Голодомору в УРСР бойовик ОУН Микола Лемик здійснив атентат на працівника большевицького консульства у Львові. Уся Західна Україна збирала допомогу для голодуючих братів, однак большевицький режим заборонив перевезення продуктів у Східну Україну.
За роки Незалежності українці зробили багато для відновлення та увічнення пам’яті про Голодомор, а також для подолання його наслідків.
У 80-ті роковини Голодомору завданням української спільноти – як у державі, так і в еміграції – є домогтися того, щоб усі країни світу визнали Голодомор геноцидом українців, а також була засуджена Міжнародним трибуналом злочинна комуністична ідеологія, а держава-спадкоємець большевицької імперії понесла моральну і матеріальну відповідальність за знищення мільйонів українців.
Якщо б нашому поколінню з якихось причин не вдалося повністю виконати такі завдання – обов’язком наступних поколінь є продовжити цю святу справу.
Схиляємо голови перед пам’яттю двадцяти мільйонів українців, котрі загинули мученицькою смертю за те, що були українцями, безмежно любили свою землю, прагнули волі і гідного життя.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ЗАМОРДОВАНИМ УКРАЇНЦЯМ!