На території львівської Цитаделі шукатимуть поховання жертв нацистського табору

Цього тижня на території львівської Цитаделі, що на вул. Грабовського, стартують перші комплексні археологічні дослідження.

Фахівці Рятівної археологічної служби проведуть пошукові роботи, аби з’ясувати, чи є в межах ансамблю оборонних споруд поховання жертв табору військовополонених, який діяв тут під час нацистської окупації.

Дослідження здійснюватимуться за позабюджетні кошти, які надає Благодійне товариство «Австрійський спадок Львова». Роботи проводитимуть на підставі всіх необхідних дозволів і погоджень від місцевої влади та Міністерства культури України.

«Маємо встановити правду і гідно вшанувати пам’ять загиблих»

За словами керуючого справами виконкому Львівської міської ради Євгена Бойка, початок цих робіт — важливий крок до збереження історичної пам’яті:

«Сьогодні, без перебільшення, маємо історичну подію для нашого міста. Після багатьох дискусій ми розпочинаємо науково-дослідні роботи, щоб з’ясувати правду про можливі поховання військовополонених періоду нацизму. За оцінками істориків, тут могло загинути до 150 тисяч людей. Ми прагнемо з’ясувати, хто саме був похований, і як гідно вшанувати їхню пам’ять», — зазначив посадовець.

Перший етап досліджень триватиме близько 2–3 місяців. Протягом цього часу планують опрацювати майже половину території комплексу, починаючи з ключових ділянок Цитаделі.

Роботи відбуватимуться без ексгумацій

Як пояснив керівник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук, наразі йдеться не про розкопки, а про попередні пошукові дослідження — закладення шурфів і перевірку ймовірних місць поховань на площі близько 200–300 м², від казарм до двох південних веж комплексу.

«Це не ексгумація і не масштабні розриття, а початковий етап — шурфування, щоб встановити сам факт наявності або відсутності решток. Якщо будуть виявлені сліди поховань, ми підготуємо документацію і пропозиції для подальших пам’яткоохоронних робіт», — пояснив науковець.

За словами Осаульчука, попередні дослідження 2009 року між північними вежами не підтвердили наявність поховань. Імовірно, перед відступом німці ексгумували рештки в’язнів, вивезли їх до Лисинецького лісу, де спалили, а кістки роздробили.

«На мою думку, Цитадель не була місцем великих поховань — нацисти не хотіли мати у центрі міста масове захоронення», — додав археолог.

Довідка

Львівська Цитадель — комплекс фортифікаційних споруд XIX століття, що має статус пам’ятки архітектури національного значення та місця історичної пам’яті. У роки Другої світової війни на її території діяв нацистський концентраційний табір для військовополонених «Шталаг 328», де утримували радянських, французьких, бельгійських та італійських солдатів.

За різними оцінками істориків, у таборі могли загинути до 150 тисяч людей. Нові археологічні дослідження мають допомогти встановити історичну правду та визначити, як належно вшанувати пам’ять жертв.