У Львові відкриють «Візарій»: відкритий дослідницький простір про архітектуру, дизайн і мистецтво

Уже з 20 жовтня у Львові запрацює відкритий дослідницький простір «Візарій», який об’єднає архіви про архітектуру, дизайн, мистецтво та культуру.

Його створено на основі відновленого архіву Львівської спілки архітекторів, який формували ще з кінця 1950-х років. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду, повідомляє Львівська ОДА.

Після масштабного відновлення та часткової оцифрації архіву, відвідувачі зможуть безкоштовно працювати з матеріалами у читальній залі «Візарію» у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» (вул. Підвальна, 4). Оцифровану частину колекції можна буде переглянути онлайн через сайт-каталог простору.

Команда проєкту впорядкувала понад 7 000 видань XIX–XXI століть, серед яких — унікальні раритети. Зокрема, альбом креслень Віденської опери (1885 р.), журнал «Menorah» (1925–1932), туристичний гід «Oxford City and University» (1893 р.) та альбом гравюр Альбрехта Дюрера, виданий у Болгарії. Найстарішим експонатам — понад 200 років.

«Для відвідувачів це шанс працювати з матеріалами, яких немає онлайн, а для Львова – поява нарешті “сконцентрованої” локації про архітектуру та урбаністику. Ми зрозуміли, що це вже не бібліотека й не архів — це щось нове, тому й дали назву “Візарій”», – пояснила директорка «Порохової вежі» Ангеліна Єфименко.

У «Візарії» також проводитимуть публічні заходи — лекції, воркшопи, дискусії та огляди найцікавіших видань. Усі анонси будуть доступні в соціальних мережах простору.

Куратор бібліотечного напрямку Василь Майданський розповів, що команда фактично створила нову культурну інституцію з нуля:

«Ми впорядкували фонд, адаптували простір, заклали основу онлайн-каталогу та почали оцифровувати найцінніші видання. Це стало можливим завдяки підтримці Українського культурного фонду».

Для студентів, які розробляють концепції відбудови українських міст, невдовзі проведуть воркшоп-резиденцію, а також серію публічних лекцій за участі відомих діячів культури та архітектури. Серед яких Акім Галімов і Павло Гудімов.

Читайте також: У Львівській національній академії мистецтв відкрили Школу реставрації