Вступна кампанія 2013 в Україні: інтриги, скандали, розслідування

Ось він, пролунав «останній дзвоник», ось вони, закрилися двері школи, ось вчителя, змахнувши сльози, помахали хусточками зі шкільного ганку ... Все, завершилося! Попереду - дорослість, власні дії, рішення, свої думки і бажання. Головне - отримати вищу освіту, адже, кажуть, саме воно дає путівку в життя! І потягнулася низка щойно колишніх школярів, а нині нервових абітурієнтів до дверей вищих навчальних закладів? до заповітних кабінетів приймальних комісій ....

Раніше було простіше, згадують колишні студенти, - здав вступні іспити і вступив. Тепер про зарахування до вузу потрібно думати заздалегідь - які предмети потрібні для тестування, а відповідно, скільки грошей на ці тести буде потрібно. Вступити безкоштовно вже фактично неможливо. По-перше, всі тести платні, по-друге, бюджетні місця сильно урізують з кожним роком, а потрапити на них везе тільки дітям пільгової категорії. Залишається тільки платна «вишка», а чи багатьом вона зараз по кишені? Від 7-9 тисяч на рік у вузах з найнижчим рівнем престижності до декількох десятків тисяч - у найпопулярніших. Погодьтеся, таке дозволити можуть собі далеко не багато батьків ...

Не дивно, що таким чином освіта стає неофіційно ще дорожче - регулярні «порушення в роботі вступних», тут вже можливість для поблажки за гроші знайдуть всім бажаючим, у тому числі й «влізли в бюджетники».

І, само собою, без скандалів нинішня вступна кампанія традиційно не обійшлась ...

Політика, помилкові дані і хабарі

Наприклад, здавалося б, що в Одеській області вступна кампанія 2013 пройшла більш спокійно, ніж у минулі роки, визнаються чиновники. Черг не було, абітурієнти телефонували на «гарячу лінію» тільки для уточнення якихось даних, жодної серйозної конфліктної ситуації не було. Жодного разу до міліції не надходив дзвінок про вимагання хабара в приймальній комісії.

Однак, найцікавіше, мабуть, було те, що цього року абітурієнтів вмешали в політику. Активісти громадянського руху «Відсіч» у рамках кампанії на захист зовнішнього незалежного оцінювання поширювали серед абітурієнтів та їх батьків листівки проти законопроекту депутатів від Партії регіонів і Компартії про повернення іспитів при вступі до вищих навчальних закладів та законопроекту «Про вищу освіту». Цей законопроект, зареєстрований у парламенті під номером № 1187, отримав у народі назву «косяк» за першими літерами прізвищ його авторів, депутатів-регіоналів Сергія Ківалова, Миколи Сороки і Григорія Калетніка. Законопроект № 1187 називають ще «ректорським», оскільки всі його автори управляють різними українськими вузами: Ківалов - Одеською юридичною академією, Калетник - Вінницьким аграрним, Сорока - Рівненським водним університетом. У листівках були розміщені карикатури на авторів проекту, за їх особливої наполегливості в спробі законодавчо нівелювати ЗНО та повернути вступні іспити.

Не обійшлася без неприємностей і вступна кампанія в Миколаєві. Так, одна з абітурієнток під час здачі ЗНО з біології нібито набрала 158 балів, а вже через деякий час на сайті висвітилося 128 «залікових очок». Галина Маляренко звернулася в Одеський регіональний центр зовнішнього незалежного тестування, оскільки через низьку оцінки опинилося під загрозою її вступ до університету. Як стверджує дівчина, вона здавала ЗНО в Миколаєві, де проживає, і, коли з'явилися результати, роздрукувала інформаційну карту зі своєї персональної сторінки. Результат тесту з біології, згідно роздруківці, склав 158 балів. У Всеукраїнському центрі оцінювання якості освіти переглянули роботу дівчата і перевірили заново бали. Перший заступник директора центру Вадим Карандій, який виступив приватним експертом, пояснив, що абітурієнтка надала копію роздруківки, яка не відповідає дійсності, а сама вона набрала 128 балів.

Набагато більш неприємна і неприваблива історія сталася в Донецьку. «За отримання неправомірної вигоди» 26 липня було затримано заступника голови приймальної комісії одного з вузів, який правоохоронці не назвали. Повідомлялося тільки, що співробітниками відділу ДСБЕЗ Донецького міськуправління міліції під процесуальним керівництвом прокуратури задокументовано факт отримання хабара службовою особою одного з вищих державних навчальних закладів. Заступник директора з наукової роботи заочного відділення, яка також є заступником голови приймальної комісії та головою комісії з прийому документів, будучи у змові з секретарем комісії, від двох абітурієнтів отримала хабар у розмірі 9000 гривень за успішне зарахування на денне та заочне відділення. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 750 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян до 12 років позбавлення волі.

Свою темну історію має і Запорізький регіон. Ректор ЗДІА (Запорізька Державна інженерна академія) потрапив в епіцентр корупційного скандалу. Після чого губернатор області заявив про поглинання великого технічного вузу ЗДІА Запорізьким Національним технічним університетом. Чутки про поглинання ходили давно, однак, офіційна інформація було представлено 17 червня, коли про це заявив губернатор. Офіційна причина такого рішення - оптимізація, мовляв вузи випускають занадто багато студентів подібні спеціальностей.

У Харкові також не обійшлося без тих, хто вирішив заробити на абітурієнтах. За 1,5 тисячі доларів педагог одного з місцевих вузів запропонувала абітурієнту «вирішити» питання вступу на будь-який факультет університету на бюджет. За її словами, вказану суму необхідно було передати чиновникам вузу, які приймають рішення про зарахування. Через тиждень вона отримала гроші від абітурієнта і запевнила його, що вже домовилася про надходження. В результаті викладача затримали, після чого відсторонили від роботи. Тепер «кмітливому» педагогу загрожує штраф до 25,5 тисячі гривень або тюремний строк до 5 років.

У Маріуполі вступна кампанія-2013 пройшла відносно спокійно. Два з трьох вузів - МДУ і АМІ ОНМА - не мали особливих проблем з абітурієнтами. Охочих вступити в ці навчальні заклади вистачало, приймальні комісії працювали в напруженому режимі, але справлялися з потоком майбутніх студентів. А от за результатами вступної кампанії ПДТУ з'явилися негативні відгуки. Абітурієнти скаржилися на хамське ставлення з боку співробітників приймальної комісії, корупцію і значні затримки.

Вступна кампанія до вищих навчальних закладів Сімферополя стартувала без ажіотажу. Але через те, що веб-стратіца сайту Центру оцінювання «лежала», а коли ресурс відновлять - було невідомо, багато абітурієнтів не могли роздрукувати результати іспитів і швидше подати заяви на вступ. Крім витрачених нервів абітурієнтів та їх батьків, ця ситуація нікому ні чим не загрожувала.

Найпопулярніші виші

Як повідомила завідувачка сектором вищої освіти департаменту освіти і науки Одеської облдержадміністрації Юлія Журавльова, всі одеські вузи виконали держзамовлення. Найбільшою популярністю традиційно користувалися медуніверситет (23 особи на місце), економічний університет (20 осіб на місце) і морський (12 на місце). Серед лідерів вступної кампанії Економічний університет (27 чол. На місце), Медуніверситет (22,2 чол / місце), політехнічний університет (16 чол / місце).

У вузах Миколаївській області вступна кампанія цього року ще раз підтвердила, що Національний університет імені В. Сухомлинського є найпопулярнішим в регіоні. Туди подали заявки 10505 чоловік. Другим за кількістю заявок став Чорноморський державний університет імені Петра Могили (5857 осіб). Третім став Миколаївський національний аграрний університет (4058 заяв).

У Донецьку в плані затребуваності вузів в цьому році було багато сюрпризів. Якщо раніше трійка найпопулярніших универов була - ДонНУ, ДонНТУ і національний медуніверситет ім. М. Горького, то нинішнім літом найбільші конкурси були не в цих вузах. Згідно з даними всеукраїнської інформаційної системи "Конкурс", майже 18 осіб на одне бюджетне місце було зафіксовано у Донецькому інституті залізничного транспорту, у державному університеті управління (ДДУУ) і на одного менше - в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Серед найпопулярніших спеціальностей - "транспортні технології", "рухомий склад ж / д", «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, виробничої / невиробничої сфери», товарознавство, логістика, туризм та готельно-ресторанний бізнес. Середній конкурс в медичний склав 14 вступників на 1 місце держзамовлення, найбільш затребувана спеціальність традиційна - стоматологія.

У ДонНУ найбільше заяв було подано на спеціальності факультету іноземних мов, а також міжнародної економіки і міжнародних відносин. У ДонНТУ нинішнім літом середній кокурс на одне бюджетне місце склав 7 осіб, найбільше молоді донецькі технарі хочуть стати компьютерщиками, економістами, маркетологами, а також вести облік і аудит.

На Дніпропетровщині до вишів III-IV рівнів акредитації надійшло 130 тис. заяв від абітурієнтів. Причому зросла популярність Криворізького національного університету. А ось найбільш непопулярним, показало соцопитування сайту 0564, в Кривому Розі виявився Запорізький інститут економіки та IT.

У харківські вузи цього року надійшло понад 169 тисяч заяв від абітурієнтів. Як повідомив директор Департаменту науки і освіти ХОДА Роман Шаповал, з усіх абітурієнтів 36 показали абсолютний результат ЗНО - 200 балів. Всі вони - випускники харківських шкіл. Перші три місця серед технічних вузів країни займають саме харківські вузи: Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського "Харківський авіаційний інститут", НТУ Харківський політехнічний інститут.

У Львові цього року процедура подачі документів була набагато легше, ніж у минулому. У перші дні вступників пощастило більше - черг практично не було. Поступово бажаючих вчитися в львівських вузах стало все більше і більше. Пік черг, за словами представників приймальних комісій, припав на середину кампанії. Цього року у львівських вузах був аншлаг на філологічні факультети, на другому місці популярні юридичні науки, наступні - фінанси і кредит. Економіка і право - найпопулярніші факультети серед вступників у «Львівську політехніку». У Львові, незважаючи на те що юристів на ринку праці занадто багато, крім медичних спеціальностей, продовжує користуватися великим попитом правознавство. Також затребувані факультети, на яких навчають професіям, пов'язаним з туризмом.
За словами заступника директора департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації Олександра Вострякова, цього року на Луганщині більше 10 тисяч випускників загальноосвітніх шкіл. Лідер за кількістю бажаючих навчатися у вузі - Луганський національний університет ім. Шевченка. Найбільша кількість місць держзамовлення у цьому році спостерігалося на спеціальностях «Корекційна освіта», «Історія», «Фізичне виховання» та «Філологія». А найпопулярнішими стали спеціальності «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», «Фінанси», «Корекційна освіта» та іноземні мови.

Цього року в Криму загальна кількість зарахованих абітурієнтів на денну форму навчання за рахунок коштів державного та республіканського бюджету становить близько 8 тисяч осіб. Найбільш популярними спеціальностями стали «туризм», «стоматологія», «економіка підприємства», «фінанси і кредит», «корекційна освіта», «практична психологія», «інформатика» та «правознавство».

А далі?

Отже, всі хвилювання, пов'язані з надходженням на бюджетні місця, позаду. Правда, пізніше неприменно виникне інша проблема - як вчитимуться «пільговики», які пройшли на ці самі місця, маючи суму балів 550-600, а діти з 700 і вище - змушені будуть навчатися на комерційній основі. Адже, справедливо було б, щоб вони йшли на комерційний і держава платила за них! Якщо вони так вчилися в школі, що насилу написали тести, то як вони осилять програму вузу? І які фахівці з них вийдуть?

 Але як би там не було, до 25 серпня повинні бути укладені договори з вузами і тими, хто платитиме сам або скоріше з кишені батьків. А уявіть, як вчити своїх дітей, якщо середня зарплата становить близько 3,3 тис. гривень? А якщо до того ж батько один виховує чадо? У такому випадку всі його кошти підуть на освіту дитини. А якщо дитина в сім'ї не одна? А якщо потім не знайде роботи за освітою? Або ще гірше - просто зрозуміє, що це не його покликання, як бути - далі мучити дитину або дозволити йому кинути вуз, незважаючи на вкладені тисячі?

Всі ці питання можна розв'язати тільки для кожної конкретної сім'ї. Але очевидно одне - отримати вищу освіту у нас в країні сьогодні можуть все менше громадян. І аж ніяк не по небажанню - ні одні студент зараз не живе без допомоги дорослих. Жити на стипендію в розмірі близько 1 тисячі гривень просто неможливо, навіть з місцем у гуртожитку, навіть з невеликою підробітком. Але найважливіше інше - відсутність можливості влаштуватися за професією. Втім це вже тема для іншої статті.