5 вулиць в центрі Львова, які перейменували під час повномасштабної війни

У рамках редакційного спецпроєкту "Війна за незалежність" кореспондентка 032.ua розповідає про п'ять вулиць Львова, які перейменували в рамках дерусифікації. 

Із початку повномасштабної війни у Львові в рамках дерусифікації перейменовують вулиці, що були названі на честь російських діячів чи пов'язані з рф. До цього переліку увійшли 53 вулиці Львівської МТГ. Розповідаємо про п'ять вулиць в центрі міста, які отримали нові назви. 

Вулиця Івана Вакарчука 

Так, в центральній частині Львова замість вулиці на честь російського поета Кіндрата Рилєєва з'явилася вулиця у пам'ять про Івана Вакарчука - українського фізика, багаторічного ректора Франкового вишу та колишнього міністра освіти і науки України. 

Іван Вакарчук став цілою епохою для університету, який очолював понад 20 років. Упродовж життя також створив понад 240 наукових праць та його відзначили низкою нагород. У 2005 році отримав орден "За заслуги" ІІ ст., а у 2007 році - звання "Герой України". За його керівництва ввели зовнішнє незалежне оцінювання. 

Ця вулиця розташована неподалік парку імені Івана Франка та самого університету. Протяжність становить 147 метрів. Попри те, що вона невелика, там налічується досить багато будинків, більшість з них внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення та мають цікавий фасад.

Вулиця Ігоря Білозіра

Змінили також назву вулиці в центрі Львова, яка "носила" ім'я російського письменника Олександра Герцена. Її перейменували на пошану українського композитора, лідера ВІА "Ватра" Ігоря Білозіра.

Ігор Білозір народився у Радехові на Львівщині. Навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії, стажувався у США та Канаді. У травні 2000 року його побили в кав'ярні на проспекті Шевченка за те, що заважав своїми піснями групі відвідувачів співати та слухати російський шансон. Через травми він помер у лікарні. Його смерть мала міжнародний резонанс і викликала громадські заворушення.

Вулиця Білозіра сполучає вулицю Франка з проспектом Шевченка та вулицею Князя Романа. Протяжністю становить 173 метри, забудована переважно кам'яницями. Більшість будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення.

Вулиці Скорика і Цитадельна

Перейменували вулицю, яка була названа на честь російського композитора Петра Чайковського, а також розділили її на дві частини. Зокрема, відновили назву вулиці Цитадельна, яка простягається від перетину з вулицею Стефаника й у напрямку до Львівської цитаделі. 

Іншу частину вулиці, від проспекту Шевченка до перетину з вулицею Стефаника, перейменували на пошану видатного українського композитора та музикознавця Мирослава Скорика, який народився у Львові.

На вулицях Мирослава Скорика  та Цитадельній розташовано досить багато споруд, є будинки, які внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення. 

Вулиця Патріарха Димитрія Яреми

Вулиця Чехова у Львові ввійшла до переліку вулиць, які перейменували в місті під час процесу дерусифікації. Тепер це вулиця Патріарха Димитрія Яреми, на пошану українського церковного діяча, патріарха Київського і всієї України Української автокефальної православної церкви Димитрія (Яреми). Він ініціатор ІІІ відродження Української автокефальної православної церкви, Предстоятеля УАПЦ в 1993 - 2000 роках. 

На мапі міста 1892 року на місці вулиці росли ще сади та стояло декілька приватних садиб. Забудова розпочалась після забудови прилеглих ділянок вулиць Пекарської та Личаківської.

Свого часу на цій вулиці діяли фотоательє Янушевського, фотосалон "Ата" Людвика Вележинського - у міжвоєнний період; спілка фабрикантів свічок - за Польщі.

Вулиця Патріарха Димитрія Яреми, Фото: Тарас Радь

Вулиця Грицька Чубая

Перейменували також вулицю Івана Павлова - російського та радянського фізіолога, академіка. Тепер це вулиця на честь видатного українського поета, перекладача, художника, мистецтвознавця  Грицька Чубая.

Грицько Чубай народився 1949 року у селі Березинах Рівненської області. У 1969 році переїхав жити до Львова вже сформованим поетом та перекладачем. Тут познайомився з учасницею ансамблю пісні і танцю Львівського університету Галиною Савкою та одружився з нею. У них народився син Тарас Чубай, згодом і донька Соломія.

У 1969 році написав поему "Відшукування причетного". У 1971 році підготував самвидавний літературно-мистецький часопис "Скриня", це була 31 сторінка, яка видрукувана в кількох екземплярах на друкарській машинці. Поетичні книги автора, які вийшли посмертно: "Говорити, мовчати і говорити знову" (1990, Київ: Молодь); "Плач Єремії" (1999; 2001, Львів: Кальварія); "П'ятикнижжя" (2013; 2015, Львів: ВСЛ).

Вулиця Грицька Чубая розташована у Личаківського районі міста. Там більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

Читайте також: Замість вулиці Глінки у Львові - Галицької Армії: історія та фото

Фото на головній: 032.ua