У Львівському музеї етнографії та художнього промислу відкрили виставку вишиваних рушників Галини та Світлани Махонюк. Кількість робіт у них збережені народні орнаменти волинського народу cтановить близько шістдесяти.
Любов до вишивання майстрині передалася від бабусі. «Як на мене, вишивати - це обов’язок кожної дівчини. Ми вишиваємо по-різному: буває, що бралися за один рушник обоє, буває, що кожна окремо», - зазначила Галина Махонюк.
Нагадаємо, минулого року на Львівщині майстрині уже представляли свої роботи, тоді їхня виставка вишиваних рушників називалась «Нев’янучий сад».
На відкриття виставки зібралося чимало гостей, серед них – директор Бориславської спецшколи-інтернату, у якій свого часу вчилася майстриня, Наталя Тищенко, директор Львівського музею етнографії та художнього промислу Степан Павлюк, доктор наук мистецтвознавства, професор Раїса Захарчук-Чугай, вишивальник з Волині Юрій Савка, Член спілки художників України голова спілки народних майстрів України Зеновія Краковецька.
Зеновія Кравецька зазначила: "Я дуже тішуся з того, що тут авторки підняли ті рушникові дороги. Адже рушники завжди вишивали на щастя, на народження, весілля. Ці знаки, збережені в орнаменті були спочатку на кераміці, згодом їх перенесли на вишивку.
"Зараз археологи і дослідники часто знаходять українські орнаменти, яким по три тисячі років, думаю вишивки сестрів Махонюк колись теж знайдуть", - додала вона
Сестри Галина та Світлана Махонюк родом із села Омеляни, що на Рівненщині. Мистецтвом українського вишивання дівчата захопилися у Бориславській спеціалізованій школі-інтернаті.
Галина і Світлана є членами Спілки народних майстрів України. Проте, 3 жовтня 2009 року не стало Світлани Махонюк.
Сьогодні пані Галина живе на Волині. Майстриня вишиває різними техніками – хрестиком, занизуванням, вирізанням, низинкою, зерновим виводом, панамою, штапівкою.
