“Карантин не давав такого збою, як війна”. Що змінилося для карпатських виробників продуктів

Із початку повномасштабної війни український бізнес постав перед серйозними викликами. Це стосується не лише територій, де безпосередньо тривають бойові дії. Так, щоб дізнатися про це детальніше, ми поспілкувалися з малими виробниками продуктів, об’єднаних спілкою "Смак Українських Карпат". 

"Смак Українських Карпат" - громадська спілка, що об’єднує виробників з екологічно чистих територій Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Може здатися, що у цих регіонах є можливість продовжувати роботу у звичному режимі, однак це далеко не так. Адже місцеві виробники стикаються з низкою проблем, що впливає і на продовольчий фронт, і на економіку країни. 

Далі публікуємо історії виробників спілки, що розповіли - як працюють кооперативи у такий період невизначеності, що найбільше турбує зараз та як вдається продовжувати працювати. 

Досвід кооперативу "Карпатські газди", що розпочав роботу під час повномасштабної війни

Співзасновниця кооперативу "Карпатські газди" Катерина Тарасенко розповіла, що зареєстрували кооператив у квітні 2021 року, але із-за "ковідних" проблем розпочали працювати якраз з початком повномасштабної війни.

Пані Катерина у 2014 році виїхала з окупованого Алчевська Луганської області на Львівщину. Це другий проєкт, який вона розвиває тут. Спочатку була "Козяча ферма Двох Катерин", яку довелося закрити, а тепер у селі Загірне з нуля розпочала спільну справу з місцевим підприємцем Василем Загородним - ферму-кооператив "Карпатські газди".

"Один з напрямків роботи у нас запустився одразу. Мої знайомі розпочали шукати, щоб кудись сховатися від обстрілів, так у нас і з’явився прихисток для переселенців "Дах над головою" у Дашаві, що неподалік від кооперативу у Загірному. Зараз тут живе разом зі мною 46 людей", - зазначила пані Катерина. 

Щодо самого кооперативу у селі Загірне, то його активно розвивають. Спеціалізуються на виготовленні м’яких сирів з різними добавками, на продажу козячого молока. Щосуботи у літній сезон представляють свій товар на Фермерському ярмарку у Львові.  

Працюють і над туристичними локаціями, адже є що показати людям - контактна ферма, зариблені ставки, зони відпочинку з альтанками та будиночки для проживання. Це все вже користується попитом серед відвідувачів. Таким чином розвивають не лише ферму, але і місце для реабілітації та релаксу.  

Пані Катерина поділилася, що не виникало питань, чи зараз розпочинати працювати. Однак зазначила, що карантин для виробників не давав такого збою, як дала війна, а також розповіла про актуальні для них проблеми. 

"Всі підприємці зараз стикаються з тим, що потрібно шукати нові канали збуту, адже туристів досить мало, у людей зменшилася здатність купувати. Відтак, ми переоцінюємо наші можливості та можливості покупців, підлаштовуємося під це. 

Актуальне питання і щодо працівників. На виробництво складно знайти людину, яку можна було би навчити і вона працювала на постійній основі. До слова, вже пів року шукаю бухгалтера, якому готові показати всю роботу, але все ніяк не можу знайти", - розповіла Катерина Тарасенко.

За її словами, крім проблем, які додала війна, для кооперативу "Карпатські газди" постає і багато персональних викликів. 

"Ми маємо стадо кіз - добудовуємо велику стайню на 200 голів, потрібен і доїльний зал, на стадії будівництва сироварня, але на це треба дуже великі кошти. Є ціль добудувати ще приміщення для утримання наших свиней та курей. Саме ця продукція користується попитом.

Будівництво потребує великих вкладень, тому ще одна болюча проблема - пошук грошей, закордонних інвестицій, грантів. Хоча грантові програми від держави є,  але вони розраховані - або на великий бізнес, або там такі вузькі умови, що відкидається значна кількість можливих отримувачів. Так виходить, що неначе конкурс є, гроші є, але отримати немає кому. Насправді ж потрібні програми підтримки, що мали б реальний ефект для малих і мікро-виробників, яким дійсно ця допомога значуща", - додала пані Катерина.

Як адаптувався до нових умов кооператив "Чиста флора", що займається виробництвом карпатського чаю

На Івано-Франківщині діє кооператив "Числа флора", що займається виготовленням карпатських чаїв, джемів, варення, також заготівлею ягід. Його керівник Михайло Стовпюк зазначив, що на початку ворожого вторгнення призупинили роботу. Тоді надали свою резервну продукцію для волонтерських фондів, для ЗСУ, а далі вирішували питання щодо продовження діяльності.

"Вдалося відновити свою роботу орієнтовно через тиждень. Розпочали перекваліфіковуватися у залежності від потреб людей - відмовилися від подарункових наборів, ввели у сегмент чорний та зелений чаї. Розпочали також знаходити нові можливості, щоб тримати виробництво "на плаву". 

Спочатку була найбільша проблема з постачальниками пакувальних матеріалів. Виникало і питання з працівниками, бо частина виїхала за кордон, тому довелося перевчитися та адаптуватися тим, хто залишився на місці. Окрім того, цьогоріч дуже мало туристів, на яких ми раніше також орієнтувалися", - розповів  Михайло Стовпюк.

За словами пана Михайла, наразі ще не вийшли на рівень, що був до війни, але планують і надалі продовжувати роботу у залежності від обставин. Кооператив раніше мав контракт з Прибалтикою, тому роблять експорт позицій туди, надають свою продукцію і на продаж у крафтові крамнички. Ось так поступово призвичаїлися до нових викликів, не без проблем, але продовжують роботу. 

"Головна проблема - збут продукції": про це розповів голова фермерського господарства "Пан Еко"

Господарство "Пан Еко" розташоване на Закарпатті. Воно спеціалізується на виготовленні низки натуральних продуктів - фруктових соків, сухофруктів, готують закарпатський леквар, сиропи, а також - м’ясну продукцію. Крім того, у них діє облаштований дегустаційний зал, де є музей із різними типами повидла з понад 50 країн світу.

Однак повномасштабна війна внесла низку змін у їхню роботу. Голова господарства Павло Тізеш поділився, що були вимушені призупинити частину виробництва через проблему зі збутом продукції. 

"Наразі частину нашого виробництва довелося призупинити, адже продукція була орієнтована на туристів, на персональні замовлення, на проведення дегустацій. Йдеться про виготовлення сиропів, соків та різного повидла. Щодо нашого сільського господарства, то теж не працюємо на повну потужність, тому що є проблеми із технікою, із тим, щоб заправитися.

Однак плануємо повернути роботу одразу, коли буде можливість. Адже відновити виробництво можемо у будь-який момент, головне питання - це збут. 

Ми не залишили наше господарство. Зараз розпочали займатися зерновим землеробством, як для себе, так і на продаж. Вирощуємо пшеницю та соняшники", - зазначив пан Павло. 

Як бачимо зі слів малих виробників, найбільшими викликами сьогодення для них є продаж, логістика та питання щодо працівників. Цю думку підтверджують і в "Ресторації Мулярових" в Івано-Франківську, де активно презентують можливості "Смаку Українських Карпат" і реалізують продукцію місцевих виробників.

"Якщо логістика поступово покращується, то продажі навпаки. У перші місяці війни купували продукцію активніше, запит покупців був значно більшим, ніж зараз. Це дві такі глобальні проблеми існують.  

Ще один фактор, з яким розпочати стикатися малі виробники, - проблеми з персоналом та перерозподілом обов’язків, бо багато працівників виїхали, багато чоловіків долучилися до ЗСУ", -  підсумувала директорка "Ресторації Мулярових" Ірина Фіщук. 

Однак попри всі проблеми, "Ресторація Мулярових" також продовжує роботу та активно проводити екскурсії. Кожна з екскурсій має частину дегустації натуральної продукції "Смаку Українських Карпат". 

Є можливість підтримувати місцевих виробників і економіку країни, купуючи натуральні продукти. Дізнатися більше про виробників спілки "Смак Українських Карпат" та продукцію можна:

• на сайті(https://tuca.com.ua/); 
• на facebook-сторінці(facebook.com/tuca.ua/); 
• вinstagram (instagram.com/karpatskuj_smak/);
• за номером телефону 067 569 8639. 

Цю публікацію було створено за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми "Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України", що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Точка зору автора не обов’язково відображає точку зору SECO, FiBL, SAFOSO AG, www.qftp.org.