Розвиток дитини до року: педіатри «Веселки» розвінчують міфи та дають батькам дієві поради

Розвиток малюка турбує батьків з перших днів, коли мама тільки дізнається про вагітність. Перші коліки, зубки, мовлення та ходьба, грудне вигодовування, прикорми та багато інших питань постають перед родиною практично відразу з появою новонародженого. Втім, на молодих мам вже чатує безкрайній океан порад, народних прикмет та міфів, які лунають звідусіль — і від близьких, і в соцмережах, і в новинних та тематичних виданнях для батьків, і навіть по телебаченню й радіо.

Фахівці дитячої поліклініки «Веселка» та онлайн-видання 032 продовжують спецпроєкт, в якому команда педіатрів та лікарів буде щотижня розвінчувати найпоширеніші міфи. Ми оцінимо через доказову медицину та практику, які поради дійсно працюють, які є вигадкою, а які можуть навіть зашкодити малюку чи мамі. Зберігайте наші матеріали, діліться ними в соцмережах, адже ми прагнемо допомогти усім батькам пройти шлях розвитку дитини максимально впевнено та комфортно.

У нашому черговому матеріалі педіатри дитячої поліклініки «Веселка»  Оксана Головчак, Марина Шамановська, Павло Костюк та завідувач відділення  Євгенія Іваник детально розглянули питання, які найчастіше виникають у мами під час вагітності та щодо розвитку немовля у перші півроку життя. 

Вагітність супроводжується постійним дискомфортом, звідси лише негативні емоції — МІФ

Є дві протилежні думки: одні запевняють, що вагітність проходить для жінки дуже комфортно (за винятком незначного токсикозу), а інші — що це постійне, практично щоденне перелаштування організму, порушення сну, розлади травлення й навіть стрибки тиску та поява цукрового діабету.

Насправді постійний дискомфорт — це міф. Вагітність недарма розділяють на триместри, й для кожного з них характерні певні стани організму жінки, які вважатимуться нормою. Наприклад, існують міфи, що вагітним не можна відмовляти, чи з вагітними не можна сперечатися. Для майбутньої мами дуже важливий спокій, позитивний настрій, бо будь-яка стурбованість провокує появу гормонів стресу, які впливають на настрій. Однак важливо розуміти, що незначний стрес ніяк не може шкодити дитині. Хоча через зміну гормонального фону під час вагітності жінка може різко реагувати на незначні обставини, дехто навіть стикається з безпричинними емоціями. Насправді причина цього — вироблення організмом гормонів.

«Майбутній мамі важливо розуміти, що жінка завжди є гормонозалежною, а в період вагітності ця залежність підвищується. Емоції часто формуються не через зовнішні обставини, а під дією саме гормонів. У цей час важливо намагатися максимально заспокоювати себе, уникати гострих емоцій, однак не боятися, якщо такі прояви все ж відбуваються. Педіатри та лікарі-гінекологи у дитячій поліклініці «Веселка» дуже часто чують від вагітних про переживання через «емоційні зриви». Порада тут лише одна: стан вагітності дійсно чудовий, але непростий. У ньому є безліч цікавого і неймовірного, та варто сфокусуватися на приємних речах. Пам’ятайте, що ми самі налаштовуємо себе на позитивне чи негативне сприйняття.

Дійсно, токсикоз, раптові зміни тіла, що призводять навіть до порушень сну, набряки — непрості речі та навіть неприємні. Та вагітність — це й поступовий ріст майбутнього малюка, перші «стуки з живота», відчуття серцебиття, підготовка до нового етапу в житті — материнства. Саме правильні пріоритети в розподілі уваги допоможуть провести вагітність і згадувати її, як найчарівніший час у житті жінки», — радить педіатр дитячої поліклініки «Веселка»  Марина Шамановська.

Звичайно, постійне відчуття дискомфорту чи болю впливає на настрій жінки в період вагітності, тож варто в цей час не додавати стресів — не обмежувати себе в харчуванні, не змінювати повністю активний спосіб життя на пасивний, добре висипатися, відпочивати та проводити більше часу на свіжому повітрі.

Депресія після пологів — ПРАВДА

Досить часто можна почути від жінок, що вони відчувають післяпологову депресію. Втім, дехто вважає це вигадкою, особливо, якщо також народжували дітей і такого стану не відчували.

На жаль, післяпологова депресія — не міф, а абсолютна правда. І дуже важливо, щоб жінка у такому стані знайшла підтримку близьких та родини.

Депресія — це стан, який часто не можна виявити самостійно, але можна відслідкувати за симптоматикою. І вилікувати її позитивними думками, самонавіюванням, тренінгами абсолютно неможливо. Адже цей стан, у першу чергу, є певним порушенням складу медіаторів, тобто гормонів, зокрема серотоніну. Саме тому потрібне медикаментозне лікування.

Чим характеризується депресія? У першу чергу, це відчуття, які проявляються у тривожності, різні негативні думки та гіперболізація. Наприклад, якщо малюк буде на протязі, він застудиться й почнеться пневмонія. І такі очікування негативного розвитку сценарію виникають постійно, навіть коли для цього немає підстав. Це стан вираженої тривоги, яка стосується абсолютно всього — незакритого вікна чи дверей, забутої праски тощо. 

«Ще складніше депресія може перебігати,  коли в малюка є тривалі періоди плачу, або синдром колік. Мама починає себе картати за те, що не може нічим допомогти. У цей період важливо, щоб близькі підтримали маму, й варто не боятися звернутися за консультацією до лікаря. Депресивний стан може бути викликаний ендогенними або екзогенним чинниками , тому потребує комплексного підходу до лікування. Важливо, що малюк може перейняти таку постійну стурбованість мами,  адже малюк відчуває емоції своєї матусі,  особливо, якщо перебуває на грудному вигодовуванні», — пояснює педіатр дитячої поліклініки «Веселка» Оксана Головчак.

З появою дитини мама стає забудькуватою — ПРАВДА

Дуже часто жінки, особливо ті, які вперше відкрили для себе материнство, відзначають, що стають більш розсіяними, часто щось забувають, тому часто перебувають в остраху забути колись про дитину. Втім, наука пояснює такий стан, і мамі не варто перейматися.

«Дійсно, організм жінки після пологів перелаштовується, змінюється гормональний фон. Зокрема, забудькуватість викликана гормоном пролактином, який відповідає за вироблення молока та окситоцину, котрий ще називають «гормоном обіймів». Коли вони працюють спільно, жінка дуже зосереджена на дитині і може забувати буквально про все на світі, про все, що відбувається довкола, окрім саме малюка. Тому жінка, яка годує груддю, дійсно стає забудькуватою, але дитину забути не може», — заспокоює педіатр дитячої поліклініки «Веселка» Марина Шамановська.

Читайте також про те, чи правда, що під час вагітності необхідні вітамінні комплекси, чи їх прийом може, навпаки, шкодити, у нашій попередній статті спецпроєкту.

Немовля варто привчати до режиму сну, який є у батьків — МІФ

Усі діти різні, і це стосується й режиму сну. Інколи малюк спить декілька годин, пару годин жвавий, а потім знову засинає. А є діти, які мають дуже неспокійний переривчастий сон, тобто сплять по 40–50 хвилин. Так, для мами це дуже важко, адже доросла людина за цей проміжок часу не може виспатися. Втім, утримувати дитину від сну не варто. 

Дехто вважає, що якщо дитина довше не спатиме, то потім у неї буде довгий сон. Але це міф, який жодним чином не підтверджений науково. Більше того, чим менший вік малюка, тим більше часу він проводить у сні, але це зовсім не означає, що він спатиме всі 10–15 годин підряд. Тривалість періодів сну залежить від організму малюка.

«Ми, звичайно, підтримуємо батьків у перші місяці формування режиму сну немовля. Є безліч факторів, що впливають на тривалість сну, і вони не завжди зовнішні. Навіть характер малюка має значення. Менш науково можуть відмічати це й батьки. Наприклад, кажуть, що у них дитина «криклива», весь час плаче, мало спить. Втім, коли починаємо розпитувати, зазвичай виявляється, що малюк спить немало, але прокидається по 12 разів на добу, тобто кожні 2 години. Так, для батьків це величезний стрес, але такий режим є абсолютною нормою. Адже новонароджені не потребують глибокого сну, як дорослі, й тому часто прокидаються. Більше того, саме такі часті зміни фаз бадьорості та сну й допомагають немовляті швидше рости. Саме під час сну виробляються гормони росту. Ми ще з дитинства чуємо, що у сні ми ростемо, і це твердження є правдивим», — пояснює педіатр, завідувач відділення дитячої поліклініки «Веселка» Євгенія Іваник.

Лікарі рекомендують мамам, коли їх малюки на грудному вигодовуванні, уникати певних продуктів, що можуть викликати збудливість і порушувати сон наприклад, кава  при умові коли матері чітко відслідковують зв'язок.

Детальніше про міфи та поради про грудне вигодовування читайте у цій статті.

Крім того, варто пам’ятати, що заважати сну новонародженого можуть надлишкове тепло в квартирі чи незручний одяг, що сковує рухи. У більш старших дітей (після 6 місяців) до таких факторів можна додати брязкальця над ліжечком, на які малюк вже починає активно реагувати, увімкнений телевізор чи радіо.

Спочатку дитина має навчитися повзати, а лише потім сидіти — ПРАВДА

Дуже часто батьки починають садити малюка, як тільки він навчився перевертатися на живіт. Втім, ми завжди пояснюємо батькам, що дитина розвивається поступово, й на кожен етап потрібен певний час.

«Розвиток м'язів починається з викладання дитини на животик — тоді вона вчиться тримати голову. Далі малюк освоює повзання: спочатку може відштовхуватися ніжками та ніби крутитись довкола себе, потім вчиться по-пластунськи повзти назад, потім — так само вперед. Далі він починає ставати на колінця, й саме під час таких спроб розхитується, піджимає ніжки і вчиться сідати. Тобто перший раз дитина сідає саме в процесі освоєння повзання. Зазвичай це відбувається в період з 6 до 8 місяців», — пояснює педіатр дитячої поліклініки «Веселка» Марина Шамановська.

Інколи буває, що дитина не хоче повзати. Вона часто лежить на спині й сама вчиться ніби через бік вставати, підніматися, щоб сісти. Такі випадки теж зустрічаються. Але ми завжди радимо батькам якомога частіше викладати малюка на животик — він має самостійно навчитися сідати саме як проміжний етап між повзанням та вставанням. М'язи дитини не настільки натреновані, що дати змогу відразу сідати з положення на спині. Також ми радимо не забувати про важливі планові огляди у ортопеда у 3, 6 та 9 місяців. Дуже важливо контролювати розвиток кожного етапу: піднімання голови, лежачи на животику, повзання, сідання та перші спроби стояти. Наш контакт-центр завжди допоможе з консультацією та зможе підібрати зручний час для візиту і до педіатра, і до ортопеда: +38 (067) 343 29 11 або +38 (050) 343 29 11. 

Дитину треба вчити ходити, притримуючи за руку — МІФ

Це твердження хибне й може навіть зашкодити малюку. Як ми вже зазначали вище, дитина має пройти всі етапи розвитку самостійно, навчитися всьому самотужки, і щодо ходіння це правило також актуальне. 

Уже з 6–8 місяців батьки можуть бачити, як малюк з повзання буде намагатися привставати, тримаючись за опору. У цей час його м'язи ще не повністю тримають скелет, він може дуже широко ставити ніжки при кроках і не просто триматися за щось, а розподіляти так свою вагу.

«Ходіння біля опори не є зовсім повноцінним, і якщо малюк добре стоїть, тримаючись за щось, не варто його водити за руку. До цього він має зробити перші самостійні кроки без перенесення ваги на інший предмет. Від цього залежать формування здорового скелета малюка і правильний розвиток м'язів. Водити немовля за руку можна лише тоді, коли воно вже може ходити самостійно й тримається за руку не як за опору, а для підтримки», — звертає увагу педіатр дитячої поліклініки «Веселка» Павло Костюк.

Ми радимо батькам не звертати увагу на слова близьких і рідних, що радять вчити малюка робити перші кроки. У першу чергу варто проконсультуватися з педіатром, який завжди знає відповідь на будь-яке питання щодо гармонійного здорового розвитку немовля.

Ходунки допомагають дитині швидко навчитись ходити — МІФ

Практично це продовження питання правильного формування скелета та м'язів. Батьки дуже часто придбавають для дитини рухому опору — ходунки. І дійсно, з ними маля навчається ходити не біля статичної опори, а постійно в русі. 

Крім того, зменшується ризик падіння малюка, якщо він спробує переходити між опорами, робити самостійні кроки. Та насправді таке навчання ходьбі дуже шкідливе відразу через два фактори.

«Є така думка, що дитина точно не впаде, не вдариться і швидше навчиться ходити, бо постійно в русі. Але не будучи біля опори, вона не зможе триматися. Тобто вона навчилася ходити з рухомою опорою, але її м'язи не розвинулися достатньо, щоб правильно тримати скелет на ніжках. І коли таку дитину ставлять ходити без ходунків, вона цього зробити не може. Більше того, діти в ходунках часто починають вчитися ходити на пальчиках. Це погана і небезпечна звичка, адже вага малюка не розподіляється по всій стопі. Часто ходьбу на пальчиках сприймають як патологію центральної нервової системи, але це не завжди правда. Дитина може просто неправильно вчитися ходити і не зрозуміти, як це — ставати на всю ногу», — акцентує педіатр дитячої поліклініки «Веселка» Оксана Головчак.

Важливо також те, що діти, які вчилися ходити в ходунках, не знають відчуття небезпеки. Через високий дитячий травматизм, ходунки взагалі заборонені в деяких країнах, наприклад Канаді. 

Дитина заговорить, коли їй стане потрібно — МІФ

Існує думка, що дитина довго не починає говорити, бо їй нічого не потрібно, вона задоволена. Або ще можуть сказати, що вона «лінується вчитися» розмовляти. Насправді ж це не так. І цей міф може нашкодити, адже мовленнєвий розвиток дуже важливий для малюка й проходить певні етапи. Спершу, з 2–4 місяців починається гуління, агукання. Повноцінні слова з'являються орієнтовно у 7–12 місяців. Спочатку — прості односкладні: «ма» й схожі. Далі малюк може вигукувати певні прості слова на кшталт «мяу», «гав» або «вау», «дай». Початок повноцінного говоріння починається з 2–2,5 років. На кожному етапі розвитку мовлення важливо слідкувати, щоб була динаміка. Саме тому важливо дотримуватися графіка щомісячних візитів до педіатра під час першого року життя малюка. У цей період ми маємо виключити певні патологічні стани, через які дитина може не говорити. Крім патологій, вплинути на відсутність мови може й порушення слуху, коли дитина не чує або недостатньо розбірливо чує звуки і слова, щоб їх відтворювати. 

Уникати щеплень, бо вони непотрібні чи й небезпечні для малої дитини — МІФ

Серед батьків можна зустріти думку, що багато щеплень втратили актуальність через те, що якісь хвороби не страшні або не поширені в нашій країні. Проте, на жаль, дифтерію та вітрянку ми зустрічаємо не лише у казці про Айболіта. Що вже казати про кашлюк, туберкульоз та інші, більш поширені у нас хвороби. Щеплення дозволяє захистити дитину від важких недугів, для яких наразі не існує специфічного лікування, та які мають серйозні наслідки для здоров’я й несуть ризики для життя.

На сьогоднішній день щеплення — єдиний науково доведений ефективний спосіб специфічної імунопрофілактики. Це означає, що захиститися від конкретної інфекційної хвороби можна лише за допомогою вакцини. Усі інші методи, наприклад, гігієнічні заходи, соціальна дистанція, носіння масок не є специфічними, не стосуються конкретної хвороби та не є на 100% ефективними.

«Що стосується ризиків, то антибіотики, нестероїдні протизапальні, протигрибкові засоби несуть у кілька сотень чи навіть тисяч разів вищий ризик анафілактичної реакції, ніж вакцинація. Зазвичай педіатри відразу попереджають батьків та роблять відповідний запис у картці пацієнта, якщо є якісь протипоказання, наприклад, через неврологічний діагноз. Але це рідкісні випадки, тоді як переважна більшість дітей можуть бути вакциновані задля профілактики специфічних та мало- чи невиліковних хвороб», — акцентує увагу алерголог, завідувач відділенням дитячої поліклініки «Веселка» Андрій Юрас.

Педіатри дитячої поліклініки «Веселка» завжди раді допомогти з визначенням необхідних щеплень та складанням графіка вакцинації дитини відповідно до її віку та стану здоров’я. Звертайтеся за телефонами: +38 (067) 343 29 11 або +38 (050) 343 29 11.

Варто пам'ятати, що насправді педіатр стає для малюка до року не просто лікарем, адже слідкує за здоров'ям і контролює розвиток дитини в динаміці. Саме тому для комфорту батьків у дитячій поліклініці «Веселка» розроблені   спеціальні пакети для новонароджених, що включають всі необхідні огляди педіатра та планових лікарів протягом першого року життя. І під час візитів до педіатра не слід боятися запитувати про те, що турбує вас у питаннях розвитку дитини. Адже команда лікарів поліклініки «Веселка» розуміє малюків ще до того, як вони навчаться говорити, та допомагає батькам, коли вони не знають, що робити.