Хто такий Гартман Вітвер і де у Львові можна побачити його роботи, - ВІДЕО, ФОТО

Фото: 032.ua
Фото: 032.ua

30 серпня у Львові відбулася третя екскурсія з серії "Львівські вулиці та їх патрони" у рамках інформаційно-освітнього проекту “Краса міста” від ГО “КонтрФорс”. Екскурсоводи Назарій та Юлія Лоштин розповіли про відомого львівського скульптора кінця 18 - початку 19 століття - Гартмана Вітвера. Журналістка 032.ua побувала на екскурсії та занотувала найцікавіше.

Де у Львові є вулиця Гартмана Вітвера

Вулиця Гартмана Вітвера, фото 032.ua Вулиця Гартмана Вітвера, фото 032.ua Вулиця Гартмана Вітвера, фото 032.ua

Вулиця, названа на честь Гартмана Вітвера у Львові, розташована між вулицями Личаківською та Пекарською. Має 180 метрів довжини. Почали її забудовувати наприкінці 17 - на початку 18 століття. Колись це була дорога, яка йшла паралельно до ліній бастіонних фортифікацій, збудованих навколо Львова в кінці 17 століття під керівництвом тогочасного коменданта - Яна Беренца. 

Із 1844 року її називали Глинянська Вища, а сусідня була Глинянська Нижча (зараз - Академіка Філатова). У 1871 році її перейменували: більшу частину назвали на честь Вінсента Скшинського, польського дворянина і мецената, який побудував у Львові першу школу для незрячих дітей. Ця школа була розташована на вул. Личаківській, 37. Це був приватно-благодійний заклад, який фінансували меценати із фонду, створеного Скшинським. Сам дворянин вніс левову частку суми на будівництво - 18 000 золотих ринських. І вже 1 червня 1851 року запрацювала перша на Галичині школа для незрячих, яка проіснувала в тому приміщенні 50 років.

Спершу туди брали лише хлопчиків від 10 років. Згодом установа розрослася, були благодійники, які давали кошти на її розвиток, тож почали приймати і дівчаток. А у 1901 році в мікрорайоні Софіївка спорудили нову триповерхову будівлю, де досі функціонує школа-інтернат №100 для дітей з вадами зору.

Бокова частина вулиця Вітвера - це вулиця Різьбярська, яка носить свою назву ще від 1871 року. Назвали її не просто так: праворуч на цій вулиці була майстерня Гартмана Вітвера. Потім прийшла радянська влада, яка перейменувала вулицю у 1945 році на честь майора Червоної армії Голубєва, потім - начальника Генштабу Бориса Шапошнікова і так вулиця проіснувала до 1991 року, коли її перейменували на честь Гартмана Вітвера.

На вулиці переважає класицистична забудова кінця 19 століття. Тут виділяється три будинки. Будинок №8, збудований орієнтовно у 1920-х та є зразком еклектичного стилю. На фасаді - цікавий декор з еркером, жіночими та чоловічими обличчями (маскаронами). Але даних про його попередніх мешканців не збереглося.

Вулиця Гартмана Вітвера, фото 032.ua Вулиця Гартмана Вітвера, фото 032.ua Вулиця Гартмана Вітвера, фото 032.ua

Будинок №12, збудований 1910-го у стилі пізньої сецесії, яка збереглася у деталях: добре видно рослинні орнаменти, геометричні елементи і металеву ковку.

У будинку №10 діяли популярні серед львів’ян лазні доктора Сербенського, вони ж - оздоровчі купальні. Це був міський курорт для тих, хто не мав можливості виїхати за межі Львова. У оздоровчому закладі, який працював з 7:00 до 20:00, був величезний попит на охочих випробувати “води”. Клієнтам пропонували різноманітні лікувальні ванни: мінеральні, грязьові, радонові. Із оздоровчою метою використовували кварцові лампи і робили перші в регіоні радонові інгаляції. На той час люди ще не знали про те, що радон є радіоактивним і може бути фатальним для здоров’я, тож усі послуги з ним пов’язані користувалися неабиякою популярністю. Для охочих зробити вдома лікувальну ванну, тут продавали відповідні солі та рослини.

фото 032.ua
фото 032.ua

На куті вулиці Вітвера із вулицею Личаківською також є будинок зі скульптурою на фасаді. На рівні другого поверху встановлена фігура святого Йосипа з Ісусом на руках, авторства Броніслава Солтиса, відомого львівського скульптора. Він деякий час працював у майстерні Герасимовича, а потім на Пекарській, 14 відкрив власну майстерню.

Хто такий Гартман Вітвер

Постать австрійця Гартмана Вітвера (1774 - 1825) покрита завісою таємничості, оскільки про нього відомо мало. Дослідники вважають, що він народився всередині 1774 року в Імсті (Тироль, Австрія). Його батько Йозеф-Антон і два брати - Йоган-Міхаель та Якуб були скульпторами.

До 1800 року Гартман і його брат Міхаель навчалися у Відні в академії мистецтв. Відомо, що його брат під час навчання отримав нагороду як найкращий студент на курсі, що говорить про його вправність як скульптора. Після закінчення академії, юнаки вирішили зі столиці імперії переїхати до Львова. Чим вони керувалися, невідомо, але дослідники припускають, що вони могли бачити перспективи у нашому регіоні та виграли від цього, адже Гартман Вітвер став однією з ключових постатей для мистецького життя Львова початку 19 століття.

Юлія Лоштин веде екскурсію, фото 032.ua

У метричних книгах у церкві святого Андрія при Бернардинському монастирі збереглися згадки про шлюб обох братів. Міхаель у Львові одружився та мав двох дітей. Сам Гартман близько 1802 - 1803 року одружився з львів’янкою на ім’я Тереза і у них був син. Це все, що відомо про їхнє особисте життя.

У Львові на  Личаківській,20 брати Вітвери відкрили майстерню. З погляду розташування бізнесу - це було ідеальне місце, близьке до центру Львова та до щойно відкритого на той момент Личаківського цвинтаря. Брати створювали в основному надгробки та меморіальну скульптуру, а згодом Гартман почав роботу і над архітектурними рельєфами й окремими фігурами.

Обоє Вітверів прожили досить коротке життя: Йоган-Міхаель помер ще у 1811 році, а Гартман прожив на 14 років більше і помер у 1825 році. Про це свідчать віднайдені документи, які вказують, що Гартман Вітвер помер від тифу у шпиталі на Личаківській.

Дружина Вітвера його пережила на кілька років і померла у 1830 році. До того вона брала участь у святкуваннях як представниця свого чоловіка в цеху мулярів у Львові. 

Де побачити роботи Гартмана Вітвера у Львові

Винниченка, 8, фото 032.ua
Винниченка, 8, фото 032.ua

Однією з найвідоміших споруд, до створення якої доклався Гартман Вітвер, є будинок на вулиці Винниченка, 8 у Львові- це будинок друкарні Піллерів, або ж Піллерівська кам’яниця. Про те, що її оздоблював Вітвер, стало відомо не так давно.

Австрійська родина Піллерів прибула до Львова після приєднання регіону до імперії Габсбургів, за скеруванням влади. Сім’я мала друкувати документацію та виконувати інші замовлення місцевих органів влади. Із цією метою вони відкрили у Львові друкарню, де послуговувалися спершу своїми верстатами, а потім розширилися і викупили верстати єзуїтської та францисканської друкарень. 

Перша друкарня Піллерів була розташована біля монастиря домініканців, на розі вулиць Федорова та Ставропігійської. Споруду на Винниченка збудували за кілька років, у 1804 - 1805 роках, за проєктом архітектора Франца Томека. У 1806 році до Львова приїхав німецький мандрівник Шультес, який у своїх спогадах зазначив, що у Піллерів - одна з найгарніших кам’яниць у місті. На той час схожий декор у Львові міг зробити лише Гартман Вітвер, хоча раніше вважалося, що автором скульптур був Антон Шімзер. 

Винниченка, 8, фото 032.ua Винниченка, 8, фото 032.ua Винниченка, 8, фото 032.ua

У своїх роботах Вітвер продовжував традицію класицизму і створював скульптури, пов’язані з античністю. На фасаді будівлі по Винниченка можна побачити 15 рельєфів античних персонажів над вікнами першого поверху, і 19 рельєфів ангеликів-путті між другим та третім поверхами, які зображають різні види ремесла. На даху є кілька великих скульптур - Гермес із посохом у руках, богиня Гея, боги війни Марс, Беллона та Афіна, а також дві менші - Аполлон та Деметра. Для чого на фасаді друкарні військова символіка - невідомо. За переконанням Назарія Лоштина, початок 19 століття - це епоха Наполеонівських війн, у яких Австрія вела себе не надто успішно. Таким чином Піллери могли підкреслити свою вірність країні. 

На самих скульптурах є написи: на щиті богині Беллони - дві літери, які розшифровуються як “Йозеф Піллер”, замовник будівництва друкарні і її власник, який із 1796 по 1824 роки закумулював сімейні прибутки та збудував кам’яницю. Другий напис - на щиті в Афіни, який закриває собою Беллона, це - авторський підпис Гартмана Вітвера. 

Піллери згодом свою діяльність у Львові припинили і уже в 19 столітті на цьому місці були адміністративні будівлі. Зараз тут функціонує редакція газети “Ратуша”. Зовнішньо будівля збереглася добре, але всередині була дещо видозмінена, зокрема і через облаштування підземного переходу, який забрав частину першого поверху.

Галицька, 20,фото 032.ua Галицька, 20,фото 032.ua

Перша робота Гартмана Вітвера на будинку збереглася по вулиці Галицькій, 20. Найперша кам’яниця стояла в цьому місці з 1789 року, зведена за проєктом Стефана Комарницького. Її звели на місці засипаних фортифікаційних ровів. Але 1803 року його дружина замовила перебудову у стилі класицизму, після чого будинок став більш схожий на сучасний. У середині 19 століття тут ще добудували четвертий поверх. Але з декору Гартмана Вітвера збереглися маскарони на консолях, які підтримують балкон.

Фонтани на площі Ринок, фото 032.ua Фонтани на площі Ринок, фото 032.ua Фонтани на площі Ринок, фото 032.ua Фонтани на площі Ринок, фото 032.ua

По периметру площі Ринок досі стоять найвідоміші роботи Гармана Вітвера - чотири фонтани з античними богами. Це парні фонтани, які уособлюють елементи води та землі. Так, разом із богом моря і води Нептуном встановили постать його дружини Амфітріти, а з іншого боку площі - скульптури богині полювання і дикої природи Діани та бога природи Адоніса. Створив їх автор орієнтовно у 1810 - 1814 роках, за популярною версією, з нагоди повернення імператора Франца І до Відня та перемоги над Наполеоном.

16 квітня 1814 року у Львові дізналися, що австрійські війська вступили до Парижу і Наполеон зазнав поразки. Святкування у зв’язку з цим відбулися на площі біля Латинської катедри: за участі місцевих військових та духовенства, яке виконало службу у храмі, де виконали стародавній християнський гімн “Te Deum laudamus” (“Тебе, Бога, хвалимо”). Наступного дня на вулиці Коперника у дзвіниці Духовної семінарії (зараз - музей “Русалка Дністрова”), вихованці установи прикрасили будівлю транспарантами з подякою імператору за перемогу.

29 червня 1814 року, з нагоди повернення імператора Франца І до Відня у Львові влаштували масштабне святкування. Процесія розпочалася біля Домініканського монастиря у складі міських ремісників, учнів гімназії та ліцею (університету), представників усіх християнських конфесій, органів влади, які йшли по площі Ринок між двома шеренгами із загонів львівської поліції та військових Львівського гарнізону. Колона зайшла до Катедри, де виконали урочисте богослужіння під керуванням Яна Шимановича, де виконали “Тебе, Бога, хвалимо” і “Боже, бережи імператора Франца”. Далі міська поліція дала салют - постріли у небо, після чого місто поринуло у святкування на вулицях: усюди ввімкнули підсвітку, біля входу в Ратушу встановили тріумфальну арку зі зображенням імператора, а у міському театрі на вул. Театральній показали виставу про Фрідріха Австрійського - одного з ключових персонажів Австрійської історії. Аналогічні святкування відбулися по всій імперії Габсбургів.

Варто також згадати, що у радянський час скульптура Нептуна постраждала: із його посоха прибрали тризуб, щоб не було асоціацій з українською національною символікою. У час незалежності верхівку повернули на законне місце.

У Латинській катедрі зберігається один із важливих зразків меморіальної скульптури, авторства Гартмана Вітвера. Через 6 років після його переїзду до Львова, його запросили зробити надгоробок Катерині Оссолінській з Яблоновських. Це була типова для того часу композиція у класицистичному стилі: дві плакальниці та урна з прахом - саме такі навчали робили у Віденській академії мистецтв, звідки Гартман перевіз цю традицію до Львова. Надгробок встановили при переході з головної нави до вівтаря, де його й досі можна побачити.

Надгробок замовили 1806 року, після смерті Катерини Оссолінської, її діти - сини Юзеф та Ксаверій і доньки Тереза й Анна. На скульптурі можна помітити герб Топор (Оссолінський), герб Гримала (чоловіка Катерини - Михайла Яблоновського), герби доньок Терези та Анни. Слід зазначити, що Тереза мала перший шлюб із Юзефом Максиміліаном Оссолінським, відомим бібліофілом, істориком, засновником Оссолінеуму. А Катерина Оссолінська була пов’язана із митрополитом Андреєм Шептицьким, якому вона була пра-прабабцею. 

Родовід Шептицького, фото 032.ua

На проспекті Свободи, 1 зберігся будинок Земельного товариства, або ж будинок Гауснера, який належав торгово-банківській фірмі "Й. Гауснер та В. Віолянд". Будівництво тривало у два етапи: ліве крило будівлі звели у 1809 - 1811 роках, праве - у 1821 - 1823 роках. Для оздоблення фасаду скооперувалися Гатман Вітвер і Антон Шімзер. З-під реки Вітвера вийшли постаті крилатого чоловіка та молодої дівчини, які одразу можна побачити на будівлі - це відсилка до міфа про Амура і Психею.

У різний час у цьому будинку розташовувалися: Кредитне земельне товариство (1845 - 1939), у 1853-1855 -  мешкав австрійський архікнязь Карл Людвіґ, також діяв звуковий кінотеатр та пошта. На початку 20 століття добудували четвертий поверх. 

Проспект Свободи, 1, фото 032.ua Проспект Свободи, 1, фото 032.ua

Окрім уже згаданих робіт Гартмана Вітвера, йому приписують рельєфи на фасаді неіснуючого готелю De Russie, на будинку №10 по вул. Шевській, на вулиці Вірменській, 21; на кам’яниці “Пір року” по вул. Вірменській,23 і на знищеному в наш час будинку по вул. Чорноморській, 4, а також статую Фортуни по вул. Пекарській, 13. 

Із меморіальної скульптури, яка належить до спадщини Вітвера, у Львові на Личакові збереглося багато надгробків. Зокрема, на могилі Розалії Вартанович, Єви Подольської, губернатора Галичини Йогана Гайструка, Марії Анни Понінської з Калиновських та інших.

Є також дві відомі роботи за межами Львова. Так, у Новому Милятині Львівської області в костелі зберігся надгробок Антоніні Раціборовській. А ось одна з робіт, яка побачила Будапешт, до наших днів не дожила - це надгробок із двома плакальницями під розп’яттям.

Цю роботу “вирахували” завдяки акварелі, яку в 2013 році історикиня мистецтва передала в Оссолінеум у Вроцлаві. Картини зі сімейної колекції - близько 20 робіт - були присвячені Львову. Під час дослідження акварелей, з’ясувалося, що 1812 року Гартман Вітвер зробив цей надгробок для львівського виноторговця на замовлення його дружини і доньки. Вапнякові скульптури плакальниць уособлювали сім’ю торговця. Після створення, надгробок перевезли у Будапешт - за 600 кілометрів від Львова, що свідчить про популярність митця. Оскільки матеріал недовговічний, то уже в 1822 році відзначали поганий стан скульптури, тож не дивно, що до наших днів не збереглася.

Нагадаємо, що остання екскурсія із серії “Львівські вулиці та їх патрони” відбудеться у неділю, 6 вересня, та буде присвячена Григору і Григорію Тютюнникам. Відеозапис екскурсії про Гартмана Вітвера:

Читайте також: Хтотакий Садок Баронч і які таємниці приховує вулиця у Львові та місця, з ним пов’язані, - ВІДЕО

новини Львова екскурсія культура історія вулиця Вітвера Гартман Вітвер площа Ринок фонтани на площі Ринок
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі