Зміни за 100 днів до місцевих виборів: що варто знати українцям про виборчий процес 2020 року

Фото з сайту bbc.com
Фото з сайту bbc.com

25 жовтня 2020 року в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. Якраз за 100 днів до виборів у парламенті оновили Виборчий кодекс. "Слуги Народу" планували зробити це ще взимку, але пандемія COVID-19 та спричинена нею економічна криза внесла свої корективи. Затягування цього процесу спричинило ряд застережень щодо рівних та справедливих умов для всіх потенційних учасників майбутніх виборів, а також складність їх організації на всіх рівнях від ЦВК до ДВК.

Проте ці зміни стали актуальними для більшості політичних сил, які представлені у Верховній Раді IX скликання, тому рішення про зміну виборчого законодавства України можна визначити як політичний консенсус. Аналітики Львівської асоціації політологів "Поліс" Степан Рішко та Микола Спересенко розповіли 032.ua про те, що чекає українців на найближчих місцевих виборах та які є застереження.

Оновлено форму виборчого бюлетеня

Зразки бюлетенів
Зразки бюлетенів

Одна з головних змін - це зміна вигляду бюлетеня. У старій версії виборець ставив позначку напроти партії, яку він підтримує, а внизу бюлетеня ставив порядковий номер депутата від партії, яку попередньо обрав. За словами аналітиків, небезпекою такого формату бюлетеня могла б стати необізнаність виборця до системи голосування, оскільки він міг банально не зрозуміти, де має ставити позначку за партію, а куди вносити цифру за кандидата. Це могло б також посприяти можливим фальсифікаціям та неправильному підрахунку голосів на окремих ДВК.

"Зміни виборчого законодавства, прийняті 16 липня, змінили вигляд виборчого бюлетеня і тепер виборці будуть вписувати до трафарета номер кандидата, якого підтримують, поряд з партією за яку голосують. Прийняті зміни спрощують процедуру волевиявлення виборців та підрахунок голосів членами ДВК", - зауважили у "Полісі".

Відкриті чи напівзакриті списки?

"25 жовтня 2020 року у громадах з населенням від 10 тисяч виборців і без урахування типу населеного пункту (село, селище, місто) під час виборів до представницьких органів місцевої влади буде застосовуватися пропорційна виборча система із відкритими списками, де виборець обирає політичну силу, а також віддає преференцію конкретному кандидату від цієї політичної сили. Проте для того, щоб кандидат зміг просунутися хоча б на одну позицію у виборчому списку він має набрати мінімум 25% від виборчої квоти. Списки таки є відкритими, але на практиці не надто «рухомими». На жаль, попередню пропозицію про 5% від виборчої квоти для підняття кандидата у списку партії, яку підтримали на комітеті, не підтримали депутати під час голосування, а цей варіант сприяв би більшому відкриттю списків на практиці", - пояснили аналітики.

Скільки коштує реєстрація на вибори?

Під час реєстрації на вибори в Україні діє механізм стримування, щоб обмежити участь людей, які навіть не розраховують отримати мандати. Для цього запровадили внесення грошової застави. Якщо кандидат чи партія долає виборчий бар'єр і отримує мандат, їм гроші повертають. Якщо ні - гроші скеровують у бюджет відповідних громад.

"Щодо розміру грошових застав існують постійні дискусії. Він визначається за формулою, яка значною мірою залежить від розміру мінімальної зарплати в Україні. Згідно з підрахунками, якщо б не були внесені зміни до розміру виборчих застав, то щоб кандидувати на посаду мера Львова потрібно було б заплатити більше 1 млн грн, а на київського міського очільника – більше 4 млн грн. Це навіть більше ніж розмір застави на президентських виборах (2,5 млн грн)", - підкреслили у "Полісі". 

У липні 2020 року Верховна Рада зменшила розмір застави орієнтовно у 9 разів. Тепер у громадах, де виборців більше 90 000, розмір застави за партійний список буде становити 4 мінімальні зарплати на кожних 90 000 виборців. Це приблизно 209 грн на кожну тисячу виборців. У маленьких громад, де виборців менше 10 000 й голосування відбувається за мажоритарною системою, кожному кандидату за реєстрацію доведеться внести заставу у розмірі 944 грн. Раніше ж внесення виборчої застави у громадах з кількістю населення менше 90 000 взагалі не передбачалося.

"Для кандидатів у голови малих громад доведеться внести трохи менше 5 000 грн. А ось у громадах, де більше 75 000 населення, як і за виборчий список партії. Тобто, щоб кандидувати на посаду мера Львова, за реєстрацію доведеться викласти орієнтовно 121 000 грн", - додали у Львівській асоціації політологів.

12 основних особливостей місцевих виборів 2020

1. На виборчих дільницях кожному громадянину видаватимуть по 4 бюлетені для: 1) голосування за голову громади (мера); 2) голосування за політичну партію до ради громади, яка має більше 10 тисяч виборців, або ж голосування за мажоритарного кандидата у своєму окрузі у менших громадах; 3) голосування за політичну партію до районної ради (тепер на всіх рівнях); 4) голосування за політичну партію до обласної ради.

2. У громадах з населенням більше 10 тисяч виборців запускатимуть процес партизації (партійна виборча система). Там вибори відбуватимуться за пропорційною виборчою системою. Списки кандидатів будуть висувати виключно політичні партії. Аналітики закцентували, що тепер жителю громади потрібно буде вступити чи домовитися за місце у списку політсили, щоб мати змогу бути обраним до своєї місцевої ради. Таке рішення може суттєво прискорити процеси формування місцевих партійних структур, але може негативно відбитися на якісному депутатському складі місцевих рад.

3. Виборчий бар’єр для партій залишили на рівні 5%.

4. Виборець у громаді від 10 тисяч виборців зможе голосувати за політичну партію, а також надавати перевагу конкретному кандидату зі списку цієї політичної сили.

5. Розмір виборчої квоти – 25%. "Це означає, що виборці не будуть мати достатньої змоги впливати на партійний список. Кандидату, щоб піднятись у партійному списку з «непрохідного» місця потрібно буде не просто набрати більше голосів за своїх однопартійців, але й подолати специфічну виборчу квоту, яка визначається окремою формулою. Її розмір у Львові буде становити орієнтовно 1250 голосів. Кандидат №1 у списку партії гарантовано проходитиме до відповідної ради, якщо партія долатиме виборчий бар’єр", - пояснили у "Полісі".

6. Вводять імперативні мандати на місцях. Партії зможуть відкликати своїх депутатів, а це сприятиме посиленню партійної диктатури.

7. Передбачається процедура одночасного висунення кандидата на декілька позицій. Точно відомо, що можна буде одночасно змагатись за посаду голови та депутата від цієї громади.

8. Вибори старост скасували. Тепер їх будуть тільки призначати.

9. Розмір грошової застави для реєстрації зменшили орієнтовно у дев’ять разів.

10. Оскільки у процедурному та технологічному контекстах і місцеві вибори складніші, можуть виникнути труднощі з підрахунком голосів. Невідомо, чи встигнуть якісно підготувати членів дільничних виборчих комісій.

11. Вибори відбуватимуться й до рад укрупнених районів. Це вимагає перегляду та додаткової нарізки округів для територіальних комісій. Для пересічного громадянина вибори до районних рад будуть незрозумілими, оскільки досі немає чітко визначених повноважень нових районів.

12. Місцеві вибори 25 жовтня НЕ відбудуться в тимчасово окупованій АР Крим та на непідконтрольних Україні районах Донецької та Луганської областей. Проведення місцевих виборів на цих територіях можливе лише після припинення російської агресії та виведення незаконних збройних формувань.

Читайте також: Львівська політика: депутатки у міській та обласній радах і чи зможе жінка очолити місто

новини Львова Львівщина політика вибори 2020 місцеві вибори вибори мера
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
12 дуже добре
(20 оцінок)
Високі оцінки користувачів за Корисність
5 людей рекомендують
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі