Теплові маніпуляції, або три кроки, щоб змусити українців набивати кишені монополістам

Всім відомо, що комунальна сфера - це невичерпне джерело доходів, «вічний двигун» круговороту бабла в природі для тих, кому пощастило прорватися до комунальної годівниці.

Як відбувається так, що, постійно скаржачись на необгрунтованість тарифу, що не покриває нічого, на вічні збитки і пр., ще жодне ЗАТ, ПАТ та інше АТ не відмовилося від роботи в комунальній сфері? Спробуйте дізнатися, хто є акціонерами цих комерційних комунальних, закритих і відкритих, публічних та інших товариств, що займаються теплопостачанням міст? Ми намагалися неодноразово. На всі наші запити відповідь одна - комерційна таємниця. Причому таємницею є не тільки це. Секрет за сімома печатками й інформація про тарифоутворення. З чого складається тариф? Що закладається в ту нечувану суму до оплати, яку ми щомісяця отримуємо в своїх квитанціях? Вам ніхто і ніколи не відповість на це питання. Чому? Та тому що, дізнавшись відповідь, в комунальній Україні відбудеться революція. І це не перебільшення. Тільки сліпий або тупий сьогодні може не розуміти, що комунальні проблеми є найбільш соціально вибухонебезпечними, адже на них зав'язаний цілий клубок болючих питань: буття, що принижує всіх і кожного, хамство і образа людини людиною, грабіжницькі тарифи, що ставлять на межу виживання 70% населення. І це вам не мова - комуналка стосується всіх і кожного.

Один активіст в Горлівці Донецької області нещодавно спробував вникнути в формулу тарифоутворення опалення одного квадратного метра в своєму рідному місті і прозрів. Горлівчани за сезон в середньому переплачують теплопостачальним компаніям (їх в Горлівці дві) 10 млн. грн.! Природно, що від такої годівниці не відірветься ніхто, і кожен споживач, що забажав відмовитися від примусового «годування», буде жорстоко покараний.

Всього три кроки ...
Останнім часом в Україні люди почали масово відмовлятися від центрального опалення і переходити на автономне. Українців не лякають навіть складні бюрократичні процедури і необхідність платити шалені хабарі. До прикладу, в Одесі розмір хабара за одержання всіх необхідних дозволів сягає від 300 до 2000 доларів. У Маріуполі Донецької області пакет документів обійдеться приблизно в 20 тисяч гривень, , в Кривому Розі Дніпропетровської області - від 15 до 30 тисяч грн. у Львові, щоб зробити індивідуальне опалення необхідно 25 тисяч грн. Але, як стверджують ті, хто пройшов сім кіл пекла на шляху до автономки, гра варта свічок. Щасливий володар автономного опалення сьогодні платить за тепло в сезон приблизно 70-90 грн. на місяць, у той час як рахунки інших споживачів коливаються від 300 до 600 грн. на місяць. Як кажуть, відчуйте різницю.

Відчули різницю і міські Тепломережі. Вони реально стали втрачати бариші. Ще б пак! Витрати на постачання теплоносія залишилися колишніми (нікому ж не спадає на думку утеплити теплотраси, закопати ями, засклити під'їзди і т.д. - втрати при транспортуванні теплоносія як були величезними, так і залишилися), а кількість людей, які зі своєї кишені покривали головотяпство тепловиків, скоротилася. Якби монополіст і далі потурав масовому виходу з «теплових колгоспів», це могло закінчитися лише одним - повільною, але неминучою смертю Тепломереж. Але, як ви розумієте, коли мова заходить про шалені гроші, люди, в них зацікавлені, підуть на все, щоб зберегти свого золотого тільця.

Власне, багато чого і не було потрібно. Для того, щоб зберегти Тепломережі, владі знадобилося зробити всього три кроки. Крок перший. Заборонити перехід на автономку. Крок другий. Обкласти штрафом тих, хто це вже зробив, під приводом виявлення порушень при підключенні індивідуального опалення (а знаючи наші контролюючі органи, порушення знайдуться - було б бажання). І крок третій, заключний - накрутити, як мінімум, на третину, а то й на 50% тарифи на теплопостачання. Ось і все, що потрібно, щоб забезпечити цей «вічний двигун кругообігу комунального бабла» в кишенях так званих акціонерів України.
Власне, перші два кроки вже зроблені. Заборона на підключення до індивідуального опалення набула чинності в 2007 році. А в лютому цього року Кабмін ініціював законопроект, згідно з яким пропонується штрафувати закононепослушних індивідуалістів на суму 2500 грн. і змушувати їх повернути в свої квартири центральне опалення після сплати штрафу. Не за горами і подорожчання тепла.

Такі новації сколихнули хвилю народного гніву.

«Я користуюся автономною системою 9 років. Тоді за всі дозволи проекти і т. д. віддав 100 доларів. Донині радіємо. І питання навіть не в грошах. Платимо за те, що споживаємо. На рахунок газу і вибухів, для "розумних" - котли зараз з турбінами. В одну трубу повітря засмоктується, через неї по іншому каналу виходить. Захистів стоїть на котлі неміряно. Якщо все робити, як рекомендують, ризик неполадок дорівнює 00000. Тепломережа - це бочка для відмивання грошей, як дороги, водоканал і все інше. Мафію, яка засіла у виконкомах, ніхто не переможе. Вона вічна. Від царя до наших днів. Там династії в п'ятому коліні. І не важливо, хто мер ", - говорить розгніваний житель Кривого Рогу М.

«Установка індивідуального опалення коштує таких нервів, що багато хто відмовляється, коли дізнаються про ціну питання. Походи по структурам, проекти, документи і т.п. займе не один день, тиждень або навіть місяць. », - нарікає мешканка Львова Марія Вітчінкіна.

А в Горлівці взагалі оголосили справжню війну Тепломережам. Там громадськість ініціювала цілий рух «На війну з тепломережею» і закликає всі міста України приєднуватися і починати масову кампанію протидії центральному опаленню. Мотив у людей один - раціональне використання природних ресурсів та власних грошей.

А що у відповідь робить влада? Вона судиться з тими, хто наважився піти проти системи.
Показовою в цьому плані є гучна історія Дзержинська Донецької області. Три роки тому мешканці відмовилися від послуг місцевої тепломережі, про що у них є акти, в яких написано, що квартири відключені від центрального опалення, і перейшли на електричне опалення. Пізніше вони навіть сплатили штраф, так як з'ясувалося, що самовільна відмова від централізованих послуг незаконна. Але до послуг Тепломережі назад жителі не підключалися. Тим не менш, Тепломережа нарахувала їм оплату за послуги, які вони апріорі не могли отримувати, і подала в суд як на злісних неплатників. Люди платити не збираються, відстоюють права в суді, і в першій інстанції суд був на їх стороні, а от апеляція визнала правоту тепловиків. Боротьба триває і сьогодні.

Воюють і в Криму. Керівництво "Кримтеплокомуненерго" вважає, що хоча люди і встановили власні котли, а також стабілізатори, вони продовжують «грітися» за рахунок сусідів, у яких центральне опалення. «Вони все одно через стіни, підлоги отримують частину тепла, яке ми віддаємо іншим квартирам, - говорить генеральний директор орендного підприємства« Кримтеплокомуненерго » Сергій Заєць. - Відповідно, підприємства, гріючи споживачів, які знаходяться в договірних відносинах, також частково витрачають свої ресурси і тепло на те, що прогрівають і споживачів, у яких встановлено автономне опалення».

Сергій Заєць навіть і думати не хоче, що автономщики через свої стіни також віддають частину тепла сусідам, а тому пропонує обкласти спеціальним тарифом мешканців багатоповерхівок, які відключилися від централізованих тепломереж. Однак змусити їх платити можуть тільки місцеві чиновники. Поки ж вони ідею критикують, розуміючи, що втрати тепла всередині будинків незначні в порівнянні з витоками на теплотрасах, які фактично гріють вулицю за рахунок населення.

Забороняють індивідуальне опалення і в Харкові. У прес-службі Харківських тепломереж пояснюють: від цього страждає не тільки вся система опалення, але й сусіди харків'ян, які вирішили опалюватися самотужки. «Теоретично можливо встановлення автономного опалення, але для цього необхідно отримати дозвіл від усіх служб: від тепломереж, міськгазу і так далі. Купа документів. Порушувати систему централізованого опалення не можна. Від цього, в першу чергу, страждають сусіди. Квартири, які знаходяться вище або нижче поверхом, можуть одержати або перегрів, або недогрів батарей. Порушується цілісність системи. А це небезпечно », - розповіли в прес-службі ХТС.

За їх словами, встановлення автономного опалення можливе в новобудовах, оскільки там йде не вертикальна система обігріву, а горизонтальна. Зараз же в Харкові не набереться і сотні квартир, в яких опалення автономне. Це ті харків'яни, які встигли перейти на
нього ще до 2007 року. Поки що ніхто з них не виявляв бажання повернутися під крило ХТС.
Під тим же приводом, що і в Харкові, забороняють індивідуальне опалення в Луганську. «У Луганську вже три роки заборонено встановлення автономного опалення. Там, де будинок повністю переходить на автономне опалення, ми даємо дозвіл. За минулий рік ми дали добро 20 домівкам. Кооперативні будинки переводяться на автономку, але коли в кожному будинку робиться по 2-3 квартири з автономкою, це буде не правильно », - сказав міський голова Кравченко.

За його словами, луганчани захистили проект в Києві, і тепер жоден обласний центр не перейде на автономне опалення. Ось так луганчани всю країну покарали. Місцеві фахівці порахували, що кількість споживаного газу в цілому при переході на індивідуальне автономне опалення збільшиться на 1,5 рази.

«Ціна, яка буде реальна на сьогодні, - 410 доларів, і коли людей змусять платити не те, що вони платять, а реальну ціну, то, повірте, будуть проблеми. Ціна газу на великий котельні буде дешевше, ніж коли встановлять автономки », - підкреслив Кравченко.

Однак цілий ряд українських міст не в теорії, а в умовах реальної роботи довели неспроможність таких тверджень. До прикладу, в місті Брянка Луганської області місцева влада ухвалила рішення про повний перехід на автономне опалення. «Послугами централізованого теплопостачання у нас користується 13,6% споживачів, до того ж половина опалювальних площ - покинуті квартири», - розповів перший заступник міського голови Денис Федосєєв.

На сьогодні в Брянці йде реформа ЖКГ, по якій у всіх жителів буде встановлено індивідуальне опалення, а обігрів соціальних об'єктів забезпечать міні-котельні. У робочому стані залишаться тільки ті дві котельні, які обслуговують найбільш великі соціальні об'єкти. І це вигідно.

Підраховують вигоду і в місті ПриморськуЗапорізької області. Кілька років тому більшість жителів міста прийняли рішення про перехід на індивідуальне опалення і вже поставили автономні системи. Ті ж, хто цього не зробив, терпіли величезні збитки. Для них тепло було просто «золотим», наприклад, за трикімнатну квартиру доводилося платити близько тисячі гривень.

Зараз в Приморську тепло від котелень отримують тільки чотири будинки. А мер міста Григорій Шаповал каже: «Ми довели, що автономне опалення в десять разів дешевше центрального». Ось і вся арифметика.

Про тих, для кого закон не писаний
Одними з кращих доказів ефективності міні-котелень та індивідуального опалення виступають, як це не парадоксально, представники влади.

У той час як один з лідерів Партії регіонів Микола Азаров загрожує штрафами і вимагає скасування автономки по всій Україні, його колеги платять величезні гроші за те, щоб у своїх власних квартирах індивідуальне опалення таки провести.

Показовий приклад - Одеса. Тамтешні журналісти з'ясували, що системою автономного опалення користується лідер фракції «Родіна» в Одеській міськраді. Олександр Казарновський незаконно встановив систему газового опалення (АГВ) у своїй дворівневій квартирі. Політик проживає на 10 і 11 поверхах висотки. З'ясувалося, що експлуатаційні норми не дозволяють встановлювати подібні агрегати вище 5-го поверху через вимоги пожежної безпеки. Однак хабар навіть таке порушення норм ТБ повністю нівелює.
Як кажуть, без коментарів.