Реформа «Швидкої» : плюси і мінуси реорганізації

З початку нового року однією з найбільш обговорюваних тем стала реформа "Швидкої допомоги". З введенням нових правил з 1 січня, на ідеологів змін у "службі 103" посипався шквал критики від лікарів і пацієнтів.

Медики пояснювали, що виконати нові нормативи доїзду до пацієнтів (10 хвилин у місті і 20 - у селі) неможливо через розбиті дороги і відсутність табличок на будинках, а багатьом хворим допомога не надається, адже виклики поділяються на "екстрені" і "невідкладні".

"Українська правда. Життя" звернулася до Мінздоров'я з проханням прокоментувати ці та інші нарікання. З кореспондентами зустрівся один з головних ідеологів реформи - начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Михайло Стрельников.

Він прийшов на інтерв'ю з роздруківками статей "Української правди", де йшлося про претензії лікарів, що налаштовувало на конструктивну розмову. Втім, вона більше нагадувала монолог.

Стрельников пояснював, що навіть без грошей медицину треба реформувати в найкоротші терміни, а на конкретні претензії лікарів відповідав: "Ну, так давайте нічого не робити".

З його слів стало очевидно, що за хід реформи тепер відповідають губернатори, і якщо "Швидка" не може впоратись з поставленими задачами, "крайніми" будуть лише вони.

Стрельников погоджується, що при зарплаті у 2 тисячі гривень (а саме стільки отримують нині лікарі "Швидкої") важко зберегти фахову службу. Чиновник розповідає про ймовірне підвищення зарплат і закупівлю автомобілів для бригад "Швидкої".

Як і про створення Центрів екстреної медицини, пунктів невідкладної допомоги і тимчасового базування "Швидких", укомплектування бригад, і ще багато іншого, передбаченого новим законом. Усі ці зміни впираються у пункт "фінанси", але про нього у МОЗ говорити не дуже хочуть.