Робочий день може бути продовжений до 12 годин?

Проект нового Трудового кодексу України, який уже пройшов перше читання і направлений на затвердження в 2013 році, передбачає низку нововведень, що ігнорують право людини не тільки на відпочинок, але і на охорону здоров’я.

Найбільше експертів обурили норми про збільшення тривалості робочого дня з 8 до 12 годин і скорочення часу на відпочинок між змінами до 12 годин.

«Стаття 143 МКУ дозволяє встановити фактично необмежену тривалість робочого дня і тижня. Найбільше дискусій у наукових колах викликав теза про збільшення робочого часу з нинішніх 40 годин в тиждень до 48», – розповів в інтерв’ю ZN.UA директор Інституту праці НАМН України, академік Юрій Кундієв.

«Робочий день у будь-якій компанії може бути продовжений до 12 годин, а «за наявності достатніх підстав» – і більше. Зловживання можуть бути спровоковані тим, що вичерпний перелік таких підстав не надається», – зазначив учений.

Єдина «поступка» від законодавців полягає в тому, що продовження робочого дня можливе тільки за письмовою згодою того, хто працює. Але, на думку фахівців, це просто «фількіна грамота».

«Нехай спробує не погодитися! В умовах безробіття таке уточнення сприймається як насмішка», – обурений Кундієв.

Наукові експерти переконані, що ці статті законопроекту несуть пряму загрозу здоров’ю людей. Ще засновник російської школи фізіологів Іван Сєченов звернув увагу на те, що оптимальне співвідношення в циклі «робота-відпочинок» природою закладене в роботі серця людини.

«Тривалість систоли і діастоли зазвичай мають співвідношення 1:2. При такому ритмі серце працює практично без перевтоми протягом всього життя людини. Це співвідношення, апроксимоване на 24-часовий цикл життя, дає підстави вважати фізіологічно обґрунтованою саме восьмигодинну тривалість робочого часу протягом доби. Таким чином, восьмигодинний робочий день став основною вимогою у відстоюванні прав працівників», – пояснив Кундієв.

Експерти, правозахисники, профспілкові діячі стверджують, що проект Трудового кодексу не погоджували з громадськими організаціями, не було проведено жодного публічного обговорення, презентації або дискусії. Проект так і не представили на розгляд Міжнародної організації праці. Незважаючи на це, він вже готовий до другого читання.