Як львів'яни зреагували на спроби поліції розігнати вуличну торгівлю: дуже неоднозначно

11 грудня мер міста Андрій Садовий провів нараду із правоохоронними службами щодо стихійних ринків та точок вуличної торгівлі на вулицях Львова.

Правоохоронці доповыли меру про найпроблемніші місця по районах та їхню специфіку. У Франківському районі, наприклад, часто трапляються випадки стихійної торгівлі не власноруч вирощеними фруктами та овочами, а купленими на сихівському ринку "Шувар". На деякий час цю торгівлю можна притишити, вилучаючи товар, але ненадовго - проблема стихійної торгівлі давно структурного характеру. 

Найпроблемнішою та найбільшою точкою міста є Залізничний район, а саме - вулиці Чернівецька та Городоцька. У Личаківському районі за цю проблему відповідає точка біля закритого нещодавно ринку "Провесінь". Те саме стосується центру, особливо площі Соборної. Шевченківський район - територія біля автостанції.

Наостанок правоохоронці додали, що вільні точки є на "Добробуті", Галицькому базарі та "Шуварі". А з вуличною торгівлею пообіцяли надалі координовано боротися.

Реакція соцмереж

Однак думки львів'ян щодо цієї ініціативи у групі "Гарячої лінії міста" у соцмережі Facebook розділилися. Загалом, коментатори може і погоджуються, що вулична торгівля в будь-якому місці створює масу проблем та незручностей, однак закликають зрозуміти людей, яким нічим заробляти на життя. Бабусям, які продають свою продукцію протиставляються перекупники, які продають придбані в супермаркетах продукти в кілька разів дорожче, мовляв, звідки в бабусі редиска в грудні місяці на дворі?

Однак неможливо відзначити антисанітарні умови, в яких це все продається, особливо на Городоцькій біля вокзалу.

З іншого боку, львів'яни обурюються самому підходу мерії. Часто можна зустріти критику, мовляв, робити більше нічого, ніби немає проблем більших: тут і електронний квиток закидають, і сміттєві питання. Інші ж не вірять в абсолютну щирість цієї ініціативи, мовляв, "відкати" або популізм.

Мабуть, найбільше незадоволення викликає сам підхід до проблеми, точковий та ситуативний, коли ситуацію слід вирішувати структурно, створюючи місця та піклуючись цими людьми, а не просто розганяючи їх з місць торгівлі з конфіскацією майна.

Нагадаємо, що редакція 032.ua опублікувала матеріал про історію 5 найдовших вулиць Львова, та чому вони склалися саме такими, якими ми знаємо їх сьогодні. Городоцька, наприклад, ніколи не була найдовшою, та й до 1964 року складалася з трьох частин. А Зелена до останнього опиралася урбанізації, залишаючись напівдикою дорогою, порослою зеленню.

Джерело: Гаряча лінія міста