Володимир Кривко - про підтримку стартапів львівських студентів, трендові професії та розвиток ІТ

Нещодавно НУ "Львівська політехніка" уклала Меморандум про співпрацю із Chernovetskyi Investment Group (CIG). Таким чином, студенти вишу і молоді вчені зможуть долучитися до освітньо-стипендійної програми CIG R&D LАВ та отримати фінансування на реалізацію стартапів від одного з ключових інвесторів країни.

З цієї нагоди кореспондент сайту 032.ua поспілкувався із керівним партнером CIG Володимиром Кривком та дізнався про програму, ринок стартапів в Україні та про те, чого очікують роботодавці від майбутніх працівників.

Розкажіть коротко про себе: звідки родом, скільки Вам років, де отримували вищу освіту, чим займалися до того, як стали керівним партнером CIG?

Мені 37 років. Народився і виріс у Рівному. Там здобув першу вищу освіту за спеціальністю «Всесвітня історія і практична психологія». Вже з 5-го курсу почав працювати. Причому для мене це, як і для багатьох моїх друзів і рідних, стало приємною випадковістю. Тоді «Правекс-Банк» запрошував студентів-відмінників, незалежно від спеціальності, пройти конкурс на посаду директора відділення банку. І, незважаючи на те, що я тоді ще вчився, причому не за профільним фахом, я пройшов цілу низку співбесід і здобув стажування в банку. Це був вкрай інтенсивний курс, де за два місяці ти мусив вивчити неймовірно велику кількість банківських інструкцій, а потім скласти заліки директорам департаментів банку, тобто практикам. Це було не щось теоретичне, а відразу «в бій».

Багато хто не витримав, але мені вдалося. І буквально в другому семестрі 5-го курсу я став директором банківського відділення. З того часу обіймав різні посади в комерційних банках, у страхових компаніях. Тобто для мене це вдало використаний шанс. Я був звичайним студентом із незаможної сім’ї, просто гарно вчився. Скористався шансом і зміг досягти певного успіху.

Як виникла ідея запустити CIG R&D LАВ?

Із мотивів підтримки молодих талантів. 2017-го року засновник CIG Степан Черновецький вирішив створити програму, що допомагала би молодим українцям реалізувати їх ідеї, інвестувати у власне майбутнє з перспективою створення власної компанії. Крім того, ми хотіли, щоб молодь не виїжджала з України, а ще в роки студентства бачила якомога більше перспектив тут. Заради цього й було створено CIG R&D LАВ.

Зараз програма охоплює три університети: Одеський політехнічний університет, Харківський політехнічний інститут та "Львівську політехніку". Чому обрано саме ці виші? Чим керуєтесь у виборі партнерів програми?

Ми фокусуємося на інженерних та IT-спеціальностях. Це та сфера, де можна створювати власні компанії, бути конкурентними на світових ринках. Ми знаємо, що наших інженерів із девелоперськими чи стартап-візами із задоволенням працевлаштовують країни ЄС, а також Канаду і США. Молоді талановиті інженери, носії цікавих ідей мають дуже багато можливостей виїхати – це велика спокуса. Ми хочемо зробити так, щоб молодь залишалася і створювала багатомільйонні компанії в Україні.

Наша позиція проста: ми обираємо технічні вузи, що випускають велику кількість спеціалістів. Наразі ми не розглядаємо Київ, адже в столиці вже існують інструменти підтримки, а ось за її межами – складніше. Ми б хотіли, щоб люди у різних містах відчували себе потрібними країні, знали, що мають перспективи. Хоча це не щось «статичне», можливо з часом до програми приєднаються і деякі київські виші.

Чи можуть інші львівські ВНЗ долучитися до CIG R&D LАВ?

Теоретично, звичайно, вони можуть приєднатися, але вже не в цьому сезоні. Це буде залежати також і від подальших успіхів. Наразі ми обрали ці три заклади, думаємо розширюватися, але не хочемо збільшувати програму неорганічним шляхом. Наша мета – надавати якісну менторську допомогу, а це означає все ж обмежений ресурс. Спеціалісти відволікаються від робочого процесу, інвестуючи час у надання допомоги учасникам CIG R&D LАВ. Будемо дивитися на динаміку розвитку програми та залучення нових менторів.

Які унікальні можливості отримають студенти від участі в програмі?

Сьогодні завдяки інтернету є можливість щодня підвищувати рівень власної експертності в різних галузях. Такі платформи як TEDx, Coursera, Mindvalley відкривають для будь-якого користувача шлях до саморозвитку і вдосконалення своїх навичок. У CIG R&D LАВ ми зосереджуємо увагу на практичній роботі і комунікації щодо розвитку бізнесу, а також на менторстві від людей, які діляться власним «живим досвідом». Спілкуватися з тими, хто практикує – це ключове, адже завдяки цьому можливо запобігти певних помилок. Часто буває, що студенти, молоді недосвідчені люди мають проблеми у питаннях, абсолютно очевидних для практиків. Це питання найму персоналу, звільнення, можливо, проведення перемовин. І ми раді допомагати. Це головне, адже такі знання – це можливість не робити певних помилок. В другу чергу, це фінансова підтримка. Вона існує для того, щоб учасники CIG R&D LАВ могли зосередитися на своєму проекті.

Останніми роками дедалі частіше в Україні говорять про те, що студентам багатьох спеціальностей складно знайти роботу за фахом. Чи намагається приватний бізнес співпрацювати з університетами, формувати ринок найбільш затребуваних працівників, які можуть отримати роботу навіть під час навчання?

Бізнес каже, що йому дуже складно знаходити кандидатів на заміщення вакантних посад. Великі компанії займаються скаутингом, пошуком студентів і підготовкою їх як своїх співробітників. Вони намагаються «спіймати» фахівців, для чого проводять різні курси, конференції, мотиваційні програми. Я не бачу перешкод, щоб талановита людина, навіть не супер-талановита, але наполеглива, яка хоче працювати, могла знайти роботу. Інша справа, чи хочуть ці студенти залишатись в Україні. З цим потрібно працювати: підвищувати стандарти праці, умови та оплату. Фактом є те, що наразі серйознішим є кадровий голод, аніж нестача вакансій.

Як ви оцінюєте рівень підготовки студентів українськими університетами, якість професійної освіти? Чи готові нинішні випускники до роботи і створення амбітних проектів?

Важливо розділяти академічну освіту та практичні навички. За студента ніхто не пройде всі етапи його бізнес-життя. Університет не може навчити всьому тому, з чим зіткнеться молодий бізнесмен у реальному житті. Освіта може бути найкращою, але практика – це унікальна річ, що дозволяє дізнатися про якість, розвиток чогось, про техніку, але бізнес від того не створюється. Тому чим раніше молоді люди починатимуть пробувати себе в побудові власної компанії, тим краще. Університети при цьому – вкрай важливе місце для соціалізації. Їх випускники мають уже велике коло знайомств, що дуже знадобляться в житті. Отримані в університеті комунікативні навички дозволять діяти далі та досягати бажаного.

Які професії зараз «у тренді»? Який шлях варто обирати старшокласникам?

Всі професії в тренді. Якщо ви гарний спеціаліст, це буде трендово для вас, незалежно від того, економіст ви чи програміст. Але з розвитком технологій дедалі більшого значення отримуватимуть ті сфери, де необхідні інтелектуальні здібності. Ті сфери, де потрібен креатив, творчість, майстерність. Це і медицина, і архітектура, і інженерія в будь-якому вираженні, software чи hardware. Прикладні спеціальності, пов’язані з наукою, користуватимуться найбільшим попитом.

Світовий досвід показує, що багато країн мотивують своїх громадян отримувати робітничі спеціальності. У поточних українських реаліях практично кожен охоронець має так звану «вищу освіту» у сфері менеджменту, міжнародних відносин тощо. Проте така «вища освіта» має загрозу тотально перетворитися на фікцію чи умовність. Тож краще бути гарним зварювальником чи сантехніком, аніж просто йти до вищого навчального закладу задля диплому, при цьому не маючи на меті використовувати здобуті знання.

У світі зараз активно підтримують стартапи. Як з цим в Україні, чи існує фінансування для проектів молодих науковців?

Досить давно в Україні функціонує Startup Network Олександра Сороки. Зараз в Україні немає вдосталь варіантів для підтримки стартапів. У Харкові та Києві діє програма USAID Eō Business Incubator, яка розвиває цю сферу. Але все-таки це ще не надвелика індустрія, не значна фінансова підтримка. Саме тому ми й з’явилися на цьому полі. Ми вважаємо, що тут є величезний потенціал, але потрібно, щоб були приклади, коли український стартапер ставав, умовно кажучи, «зіркою». Це стимулюватиме студентів до створення власних компаній, а інвесторів – до вкладання в стартапи свого часу й грошей на ранній стадії розвитку проекту.

У яких сферах в Україні зараз найбільше потрібні інновації та зміни (в плані прогресивних ідей від тих самих студентів)?

Фактично, інновації потрібні в усіх сферах. Є таке англійське слово «disruption» – руйнування, але в хорошому сенсі. Треба замінювати старі підвалини, розвивати все: від нашого побуту до науки. Є така мудрість: змінюватися – значить покращуватися, бути ідеальним – це змінюватися постійно. Тож нам потрібні зміни постійні.

Раніше Ви писали в одній зі своїх колонок у ЗМІ, що Україна як аграрна країна має високий потенціал розвитку завдяки інноваціям. Що, на Вашу думку, потрібно впровадити в цій галузі, аби вивести країну в лідери світового ринку?

За багатьма показниками ми вже є лідерами. І, до речі, наші крупні, та й не дуже, аграрні компанії відкриті до інновацій, багато з них використовують точне землеробство, дрони, дані з супутників для моніторингу та створення карт полів. Бізнес мотивований збільшувати врожайність, підвищувати контроль за своїми ресурсами. Тут якогось стороннього впливу не треба – варто просто не зарегульовувати це, щоб компанії та фермери могли отримувати доступ до інновацій. Нові технології вже самі атакують аграріїв, тому що це одна з небагатьох сфер, де є висока ліквідність, і компанії можуть виділяти ресурси для впровадження інновації.

Президент України Володимир Зеленський відстоює ідею «Держави у смартфоні». Наскільки реально перевести всі державні послуги в електронний формат до кінця 2024 року та що для цього потрібно робити?

Сама ідея – безумовно, чудова, адже це мінімізує корупційні ризики. Якщо немає персонального контакту з чиновником, то нема кому давати хабара. Щодо термінів, то я не хотів би ставити якихось дедлайнів. Адже почати слід із інвентаризації самих послуг. Можливо, деякі послуги – це лише по своїй суті не послуги, а штучно вигадані перепони. Люди вимушені їх отримувати, хоча вони не потрібні, а просто нав’язані. Після інвентаризації мають залишитися лише потрібні.

Якщо це буде зроблено, то до 2024 року з’явиться можливість цифровізувати певну кількість критично важливих послуг. Правило Парето: 80% зусиль дають 20% результату і 20% зусиль дають 80% результату. Тобто, якщо правильно пріоретизувати ці послуги, то спростивши лише 20% найбільш важливих - можливо отримати 80% позитивного ефекту.

Ну і, звичайно, не треба майструвати велосипед. Варто вміти знаходити краще і намагатися кастомізувати це під наші реалії, застосовувати ті практики, які вже десь реалізовані, але не просто копіювати, а саме адаптувати до українських реалій.

Фото надані Володимиром Кривком для 032.ua

Львів новини 032 CIG Володимир Кривко ІТ інновації стартапи освіта бізнес
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Бізнес
У 2019 році минуло 11 років від початку роботи угорського лоукостера Wizz Air в Україні та 10 років, як компанія почала виконувати польоти до Львова. За цей час авіакомпанія встигла зайти на український ринок, пережити тут стагнацію, вийти з нього і повернутись з новими силами і набагато більшою кількістю напрямків. 032.ua зібрав усе найцікавіше про історію Wizz Air в Україна та усі деталі про напрямки, які компанія пропонує львів’янам. Про перевізника Wiz...
Кримінал
3 тисячі доларів США вимагав оперуповноважений відділу моніторингу та зонального контролю Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції України. Про це написали на сайті Державного бюро розслідувань 22 листопада. Правоохоронець вимагав та одержав від фрілансера у IT-сфері неправомірну вигоду в сумі 3 тисячі доларів США за те, що, мовляв, обіцяв не розкривати начебто протиправну діяльність громадянина. Протиправна діяльність полягала у...
Суспільство
У суботу, 16 листопада, на Львівщині військовослужбовці 184 Начального центру Національної академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного складали військову присягу на вірність українському народові.  Як повідомляє кореспондент 032.ua, ця присяга вразила учасників дійства. Особливу атмосферу створив один з військовослужбовців, який освідчився своїй дівчині.  Пропонуємо переглянути відео, як це було:  Нагадаємо, минулого тижня кореспондент 032.ua пропонув з...
Суспільство
Від 22 листопада відбудуться зміни в русі шести автобусних маршрутів через проведення робіт із заміни аварійної ділянки трамвайної колії на вулиці Дорошенка, 50.  Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.  Відтак, з 22 листопада 20:00 та до 24 листопада 23:00 шість автобусних маршрутів курсуватимуть зі змінами в русі. На маршруті № 21 кінцевою зупинкою буде площа М. Шашкевича. Проїзд маршрутів № 9, 45 та № 24 буде відбуватися через вул. М. Ко...
Суспільство
21 листопада на сесії Львівської міської ради розглянули та затвердили ухвали, які стосуються поховань на 2020 - 2022 роки тих померлих, яких з тих чи інших причин нікому ховати після їхньої смерті. Мова йде про витрати та відшкодування поховання тих громадян, яких нікому ховати, без місця проживання, від кого відмовилися рідні, або кого не вдалось пізнати, пише на сайті Львівської міської ради. З тексту ухвали стало відомо, що в середньому у Львові вмира...
Суспільство
22 листопада у зоні ООС під час виконання службових обов’язків загинув командир батареї, старший лейтенант Шацький Богдан Олексійович. Про це повідомило командування 15 реактивного артилерійського полку, який дислокується в Дрогобичі. Загиблому офіцерові, який родом з Хмельниччини, с. Михля, Ізяславського району, було 24 роки.  Навчався він у Національній академії Сухопутних військ у Львові. Командування та особовий склад військової частини А1108 висловлює...
Новини компаній
Відомий американський вейп Joint Device з'явиться в точках продажу оператора експрес-доставки Justin.  Навесні цього року в Україні з'явився новий вейп Joint Device від американської компанії Joint Lab LLC. Він швидко завоював прихильність багатьох вейперів. Але замовити електронний пристрій можна було лише через сайт компанії.   Joint Lab LLC розширює присутність на українському ринку Оскільки офіс компанії Joint Lab LLC розташувався в Києві, то в першу ч...
Культура
Нещодавно сайт Zruchno.Travel зібрав добірку гідів, чиї екскурсії відрізняються яскравістю, ерудованістю, гумором та дозволяють туристам сповна зануритися в атмосферу міста. Як повідомляє кореспондент сайту 032.ua у переліку 8 найяскравіших екскурсоводів України опинився і знаний гід зі Львова Петро Радковець. Кожен мешканець міста знає його за круглим капелюхом, окулярами, жилеткою, тростиною, метеликом та закручених вусах. Образом Петра Радковця є гостро...
Суспільство
22 листопада Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького святкує знаменну подію - кількість пасажирів, перетнувших лінію цього аеропорту, сягнула позначки у 2 мільйони. У зв'язку з цим в аеропорті провели урочисті заходи, як вказано на сайті Львівської обласної державної адміністрації. Адже 2 попередні роки аеропорт святкував лише по 1 мільйону пасажирів на рік, і тільки цього року "перевалив" за 2. Взагалі, якщо трішки зазирнути в історію, то аер...