Як експерти з Євросоюзу допомагають реформувати систему державної допомоги в Україні - 032.ua

Як експерти з Євросоюзу допомагають реформувати систему державної допомоги в Україні

У березні - червні 2014 року Україна підписала з Європейським Союзом угоду про асоціацію, що дає можливість перейти від простого співробітництва до економічної інтеграції з ЄС. У рамках Угоди, Україна має виконати низку певних зобов’язань, одним із яких є врегулювання системи державної допомоги суб’єктам господарської діяльності.

Кореспондент сайту 032.ua дізнавався, на якій стадії перебуває ця реформа в Україні та яким чином українським інституціям та органам місцевого самоврядування допомагають у цьому плані експерти з ЄС.

Що таке державна допомога?

Перш ніж говорити про чергову проєвропейську реформу в Україні, слід розібратися зі самим поняттям державної допомоги. В українському законодавстві його визначають як підтримку окремих підприємств у будь-якій формі за рахунок місцевих чи державних ресурсів. Це можуть бути податкові пільги, субсидії, гранти, списання боргів тощо.

Державна допомога може надаватися як комунальним, так і приватним підприємствам чи організаціям. При цьому, на ринку ці підприємства отримують конкурентні переваги над іншими підприємствами у галузі.

Аби уникнути зловживань, за наданням державної допомоги слідкує Антимонопольний комітет України (АМКУ), котрий визначає допустимість такої підтримки окремим підприємствам для конкуренції на ринку.

Разом із тим, у впровадженні ефективної системи контролю та моніторингу державної допомоги в Україні сприяє відповідний проект Євросоюзу. Директором проекту є Девід Міллер, керівником - Штефан Сабау.

В Україні, так само як і в Євросоюзі, сподіваються, що проект допоможе оновити існуючу систему контролю державної допомоги в нашій країні, зробити цей процес більш прозорим, а також - посилити інституційний потенціал АМКУ, міністерств і регіональних адміністрацій. А присутність в Україні європейських експертів дозволить набагато пришвидшити реформування, використовуючи досвід Румунії, Польщі та інших країн в сфері державної допомоги.

Для чого Україні ця реформа?

Як розповів у коментарі для 032.ua  заступник директора департаменту контролю й моніторингу державної допомоги АМКУ Антон Балаба, цей проект ЄС запровадили в Україні одразу після запровадження Закону “Про державну допомогу суб'єктам господарювання”. Підготовка до проекту тривала з 2014 року, а переговори з європейськими експертами щодо відповідного законодавства - ще з 2004-го.

“Проект офіційно почав діяти з 1 вересня 2017 року, а Закон набув чинності 2 серпня 2017 року. Але експерти на той момент до нас уже приїздили, і хоч контракт у них розпочався трохи пізніше, вони працювали. До того були більш локальні проекти підтримки від ЄС, з якими ми також співпрацювали.  Законопроект, який прийняли в 2014 році, опрацьовувався також європейськими експертами та за їхньої участі. А як тільки його прийняли, європейські експерти приїжджали в Україну та брали участь в запровадженні цієї реформи”, - пояснив Антон Балаба.

За час функціонування закону та діяльності проекту ЄС, в Україні встигли утворити департамент державної допомоги АМКУ та виділити кошти для функціонування цієї інституції, налагодили обмін знаннями з фахівцями з ЄС і напрацьовано терміни, у які необхідно робити кроки для запровадження реформи.

“Позитивні зрушення можна побачити вже зараз. Коли починався проект, у нас не було ані сайту державної допомоги, ані критеріїв держдопомоги. Усе було на стадії проекту, але за допомогою експертів, ми розробили сайт і реєстр державної допомоги, в Україні створили проекти постанови Кабінету Міністрів, з якими визначено критерії щодо надання державної допомоги. Але потрібно ще імплементувати дуже багато європейського законодавства. Зараз сам проект працює щодо гармонізації чинного Закону “Про державну допомогу” з умовами та правилами Європейського союзу”, - додав представник Антимонопольного комітету.

Фахівці кажуть, що ця реформа потрібна для подальшої співпраці та виходу на європейський ринок: Україна, як його учасник, має відповідати встановленим “правилам гри”. До запровадження департаменту державної допомоги, в Україні така підтримка виділялася без чітко окреслених правил та умов, тому була присутня і корупційна складова.

“Зараз є чіткі правила, і вся підтримка, яка має надходити з боку держави і втручання держави в ринкові відносини, мають бути досить сильно обмежені. Найперше, що надає законодавство про державну допомогу - це планування та прозорість підтримки, яка надається. По-друге, під час планування держава має оцінювати всі ризики, які може заподіяти ця підтримка. Зараз департаменти фінансів по всій Україні взяли на озброєння цей закон і вони жодної копійки не виділяють, поки їм не доведуть, що ця підтримка не суперечить законодавству про державну допомогу”, - зазначив Антон Балаба.

У Європі зараз правила державної допомоги також використовують, щоби проаналізувати вплив на торгівлю між країнами ЄС. Для України цей критерій прописаний в Угоді про Асоціацію, але наразі ще не імплементований і в цьому напрямку ведеться робота. Це потрібно, зокрема, для того, щоб відфільтрувати ті моменти, коли підтримка надається підприємствам, які жодним чином не впливають на економічну співпрацю з Євросоюзом. Наприклад, цим часто “грішать” комунальні підприємства, які просять дотацій на утримання цвинтарів та інших локальних об’єктів.

Такі не зовсім “прозорі” дотації - це пережиток попереднього законодавства, яке передбачає у органах місцевого самоврядування дискрецію чи створення комунальних підприємств для обслуговування певних функцій. Подібна проблема була і в Європі, але зараз - зводиться до мінімуму, оскільки там державну допомогу не виділяють на процедури, які є обовя’зком конкретного міста чи муніципалітету, як-то: утримання вулиць, дорожньої мережі, парків, світлофорів та іншого. Зараз цей досвід мають намір впроваджувати й в Україні.

Досвід Румунії та України

Керівник проекту ЄС “Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги”, дипломат і радник Постійного Представництва Румунії в ЄС Штефан Сабау розповідає, що Румунія, яка приєдналася до Євросоюзу 12 років тому, не була такою щасливою як Україна, в плані реформи, адже у них не було проекту підтримки.

“Україна зараз перебуває у кращому становищі, оскільки може отримувати таку технічну допомогу й не робити тих помилок, які були в Румунії. Основні наші експерти якраз походять із країн колишнього комуністичного блоку, і вони мали ті самі проблеми, що й Україна. Вони ці проблеми здолали, і тепер допомагають Україні, коли приїжджають і надають консультації”, - каже Штефан Сабау.

Керівник проекту наголошує, що основний акцент підтримки України йде на те, щоби запровадити тут такі ж правила державної допомоги, які є в Румунії та Євросоюзі загалом.

“Ми бачимо зараз, що в АМКУ є багато молодих, але при цьому досвідчених експертів, які зацікавлені в проекті, хочуть працювати і роблять це добре. І разом із тим, коли ми їздимо по Україні, то бачимо, що зі сторони надавачів є великий інтерес і їм ці знання дуже потрібні, вони розуміють необхідність імплементації цього закону”, - зазначив Штефан Сабау.

Втім, європейці не радять очікувати на зміни одразу. Кажуть, що це довготривала річ, яка проявиться поступово, якщо українці продовжать працювати у тому ж темпі, запроваджуватимуть нові правила державної допомоги як у плані законодавства, так і в плані імплементації.

“Державна допомога малим та середнім підприємствам - це один із компонентів саме цих нових правил. Але в цілому державна допомога має надаватися абсолютно всім компаніям, а не окремим, якщо будуть дотримані певні критерії. Тому що держава витрачає муніципальні кошти і має робити це в конкретний спосіб. Наприклад, ви маєте чітко дотримуватися певних цілей, одна з яких - це регіональний розвиток. Якщо держава бачить, що якийсь регіон дуже погано розвинений, то вона може надати допомогу компаніям, які будуть інвестувати саме в цей регіон, створювати додаткові робочі місця, інфраструктуру тощо”, - пояснив Штефан Сабау.

Мета регіонального розвитку - допомогти конкретним областям країни уникнути дисбалансу в розвитку, порівняно з іншими, залучати туди певний бізнес. Для цього держава може запропонували інвесторам оплатити половину витрат на запровадження там бізнесу, але при цьому виставити зобов’язання: конкретний термін роботи в цьому регіоні, наявність робочих місць, розвиток інфраструктури тощо. Саме так це працює в Румунії та ЄС, і за таким прикладом має працювати в Україні.

“У ЄС державна допомога заборонена договором про існування Європейського союзу, тому що в кінцевому результаті це спотворює конкуренцію між компаніями, а конкуренція приводить до покращення якості послуг і товарів, можливо, до зменшення ціни, що добре для кінцевих споживачів. Тому дуже важлива дисципліна у питанні витрачання державних грошей саме для того, щоби досягати цілей”, - зауважив Штефан Сабау.

Комунальні підприємства також можуть брати участь в програмі держдопомоги, на рівні з іншими, якщо виконують усі умови. Для них є два варіанти: заснувати свою муніципальну компанію або організувати тендерну процедуру, щоби інші компанії мали рівний доступ до цих грошей і вибрати серед них ту, яка надасть найкращий сервіс за найменші гроші.

Досвід Польщі та України

Старший Ключовий Експерт Проекту, політичний діяч Європейської комісії, дипломат і радник Постійного Представництва Польщі в ЄС Міколай Стасяк розповів, що Польща, як країна-член Євросоюзу є бенефіціаром великих сум зі структурних фондів ЄС.

“Гроші, які надходять зі структурних фондів, також є державною допомогою. Вона надходить і від уповноважених органів ЄС, а потім ми вирішуємо, як їх витратити”, - пояснює Міколай Стасяк.

Зараз Польща скеровує кошти не лише на інвестиції в бізнес, але й на різні сфери розвитку. Те, куди ці кошти витратять, також узгоджують і з Європейською комісією кожні сім років. Пріоритетами для поляків є галузі: розвитку досліджень, енергетика (енергетична інфраструктура й проекти, пов’язані з оновленням джерел продукування енергії) та довкілля. Окрім цього, великий акцент іде на реалізацію соціальних програм,та проектів, пов’язаних із розвитком навичок у сфері державної допомоги та ринку ЄС загалом.

Уся інформація про державну допомогу та витрати з держбюджету Польщі публікується у розлогих звітах на окремому сайті інституції, що є аналогом АМКУ, - “Office of Competition and Consumer Protection”.

Порівнюючи досвід двох сусідніх країн - України та Польщі, Міколай Стасяк каже, що слід вирізняти Львів від інших міст. За його словами, більшість українських міст перебувають зараз на тій стадії, де була Польща на початку 90-х років, у плані реалізації державної допомоги та роботи органів місцевого самоврядування, тоді як Львів відзначають як більш європейське місто, де можна реалізувати бізнес.

Разом із тим, в України зараз є те, чого не було 15 - 20 років тому в інших країн, що стали частиною Євросоюзу - це наявність інтернету й потужної експертної підтримки зі сторони Європи. Відтак, фахівці бачать великий потенціал, якщо Україна крокуватиме такими ж, як і зараз, темпами у плані реформи.

Повне або часткове копіювання матеріалу забороняється і вважається порушенням авторських прав

Львів новини 032
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
18 травня близько 17:30, на трасі Львів - Буськ, біля села Вислобоки,  Кам'янка-Бузького району сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Як повідомили у відділі комунікації поліції Львівщини, 55-річний мешканець міста Брест за кермом вантажівки "ІВЕКО" збив 15-річного велосипедиста, мешканця Львова. Від отриманих травм 15-річний львів'янин помер на місці події. За цим фактом відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.286 ККУ. Водію вантажівки загро...
Суспільство
18 травня у Львові вшанували 75-ту річницю депортації кримськотатарського народу з історичної Батьківщини, а також відзначили День Європи. Як повідомили у прес-службі Львівської міськради, з нагоди цих двох дат, організували тематичний флешмоб «Крим-Україна-Європа», показавши, що Крим — це Україна, а Україна — це Європа. Зокрема, під час акції символічно поєднали три прапори: національний український і кримськотатарський, а також прапор Європейського Союз...
Суспільство
20 травня зранку і вдень у Львові та області прогнозують грози, місцями значні дощі. Як повідомили у Львівському регіональному центрі з гідрометеорології, очікуються також пориви південно-східного вітру 15−20 м/с та град. Можливий також туман, видимістю 200 — 500 м. Львів'ян просять бути обережними та у випадку надзвичайних ситуацій телефонувати на "Гарячу лінію міста" за номером 15-80. Читайте також: Де у Львові виготовити ID-паспорт громадянина України т...
Культура
У травні у Львівській та сусідніх областях відбуватимуться цікаві фестивалі, які варто відвідати з друзями чи сімʼєю. Журналістка 032.ua підготувала перелік таких подій, де львів`яни зможуть подивитись на лицарські турніри, на "оживших" героїв давнини, покататись на повітряних кулях та потанцювати посеред гір. Опен-ейр фестиваль "Посеред гір" Цей фестиваль в горах для тих, хто хоче босоніж потанцювати та зустріти світанок на карпатських просторах. Це вже д...
Культура
Вілі Фургало — львівський фотохудожник-експериментатор, улюбленець дітей та жінок, талант якого викликав не тільки захоплення, але й заздрість у купі з невдоволенням "адміністративних верхівок". Журналістка 032.ua пропонує вам переглянути 20 світлин львівʼян періоду 70-90-х років в обʼєктиві Вілі Фургало. Сьогодні одним з тих, хто реанімує доробок Вілі Фургало, є львівський фотограф Андрій Поляков. З 2017 року він упорядковує фотоархів із сотень плівок, що...
Суспільство
Останнім часом все більше львів'ян жаліються на самовільне зайняття земельної ділянки невідомими особами, а нещодавно Львівська міськрада узагалі знесла самочинно збудований будинок, що стало прецедентом не лише для Львова, але й для України. У Головному територіальному управлінні юстиції у Львівській області розповіли кореспонденту 032.ua, що таке рейдерство та як себе захистити від нього. Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки? Це дії, які свідча...
Культура
032.ua пропонує перевірити, як добре ви знаєтеся на давніх і не тільки звичаях та традиціях, поширених на Галичині. Чи забобонні галичани, яких правил люблять дотримуватись у побуті та які традиції досі користуються неабиякою популярністю, - дізнавайтеся, відповідаючи на запитання тесту.  Дайте відповідь на 10 простих запитань та перевірте, як добре ви знаєтеся на галицьких традиціях. Читайте також: Львівські заклади з літніми майданчиками: обери найкращий...
Влада
Сайт 032.ua продовжує публікувати серію матеріалів про статки посадовців у Львові й області. Раніше ми розповідали про те, скільки заробляє мер Львова Андрій Садовий та очільник Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. Зараз пропонуємо дізнатися більше про голову Львівської облради Олександра Ганущина та його заступників, на підставі заповнених ними декларацій про доходи за 2018 рік. Олександр Ганущин, голова Львівської обласної ради Усе нерухоме майн...
Бізнес
Нещодавно аналітики системи для перевірки котрагентів YouControl проаналізували зміни у сфері ФОПів по Львівській області за минулий рік. Торік загальна кількість фізичних осіб-підприємців на Львівщині зросла на 8%, найбільший приріст продемонстрували представники ІТ-сегменту, передає кореспондент сайту 032.ua. Для порівняння, у Харківській області стало більше ФОПів на 9%, у Дніпропетровській - на 5%, в Одеській - на 3,2%. Загальний приріст в Україні ледв...
Новини по темі
На Львівщині зросла кількість ФОПів: найбільше - програмістів
13 закладів зі Львова потрапили у список ТОП-100 найкращих в Україні
На Львівщині створили "Агенцію регіонального розвитку Львівської області"
Львівщина зберігає лідируючі позиції у рейтингу експортерів товарів у ЄС
«Львівдах» вдруге отримав штраф від АМКУ за змову на торгах
У Львові презентують мотиваційний додаток для смартфонів
Фірма засудженого екс-чиновника за 39 мільйонів збудує військовим гуртожиток на Львівщині
Як експерти з Євросоюзу допомагають реформувати систему державної допомоги в Україні
7 першочергових кроків, яких очікують від Президента Зеленського українські бізнесмени
Як неподалік Львова розводять равликів для експорту в Євросоюз