Як експерти з Євросоюзу допомагають реформувати систему державної допомоги в Україні

У 2014 році Україна підписала з Європейським Союзом Угоду про Асоціацію, що дає можливість перейти від простого співробітництва до економічної інтеграції з ЄС. У рамках Угоди, Україна має виконати низку певних зобов’язань, одним із яких є врегулювання системи державної допомоги.

Кореспондент сайту 032.ua дізнавався, на якій стадії перебуває ця реформа в Україні та яким чином українським інституціям та органам місцевого самоврядування експерти з ЄС допомагають здійснювати діяльність згідно з новими правилами.

Що таке державна допомога?

Перш ніж говорити про чергову проєвропейську реформу в Україні, слід розібратися зі самим поняттям державної допомоги. В українському законодавстві його визначають як підтримку суб’єктів господарської діяльності (організації державної або приватної форми власності) у будь-якій формі, наприклад, податкові пільги, субсидії, гранти, списання боргів тощо.

Державна допомога може надаватися як державним/комунальним, так і приватним підприємствам чи організаціям. Але, у той ж час, така підтримка може створювати викривлення у конкуренції на різних ринках, адже ці підприємства отримують конкурентні переваги над іншими підприємствами, що конкурують на тому ж ринку.

Аби уникнути неправильного надання державної допомоги та з метою більш ефективного використання державних коштів Антимонопольний комітет України (АМКУ) здійснює моніторинг та контроль за наданням державної допомоги та визначає допустимість такої підтримки для конкуренції на ринку окремим підприємствам.

Водночас, Проект “Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги” (SESAR) фінансується Європейським Союзом для побудови та просування ефективної системи контролю та моніторингу державної допомоги в Україні. В Україні, так само як і в Євросоюзі, сподіваються, що Проект допоможе оновити існуючу систему контролю державної допомоги в нашій країні, зробити цей процес більш прозорим, а також - посилити інституційний потенціал АМКУ, міністерств і регіональних адміністрацій, щоб забезпечити ефективну роботу з викликами в сфері державної допомоги. А присутність в Україні європейських експертів дозволить набагато пришвидшити реформування, використовуючи досвід Румунії, Польщі та інших країн в сфері державної допомоги.

Для чого Україні ця реформа?

Як розповів у коментарі для 032.ua  заступник директора Департаменту контролю й моніторингу державної допомоги АМКУ Антон Балаба, цей проект ЄС розпочав роботу в Україні одразу після запровадження Закону “Про державну допомогу суб'єктам господарювання”. Підготовка до проекту тривала з 2014 року, а переговори з європейськими експертами щодо відповідного законодавства - ще з 2004-го.

“Проект SESAR офіційно почав діяти з 1 вересня 2017 року, а Закон набув чинності 2 серпня 2017 року. Але експерти на той момент до нас уже приїздили, і хоч контракт у них розпочався трохи пізніше, вони працювали. До того були більш локальні проекти підтримки від ЄС, з якими ми також співпрацювали. Законопроект, який прийняли в 2014 році, опрацьовувався також європейськими експертами та за їхньої участі. А як тільки його прийняли, європейські експерти приїжджали в Україну та брали участь в реалізації цієї реформи”, - пояснив Антон Балаба.

За час функціонування закону та діяльності проекту ЄС, в Україні встигли створити Департамент державної допомоги АМКУ та виділити кошти для функціонування цієї інституції, налагодили обмін знаннями з фахівцями з ЄС і напрацювали терміни, у які необхідно робити кроки для запровадження реформи.

“Позитивні зрушення можна побачити вже зараз. Коли починався проект, у нас не було ані сайту державної допомоги, ані критеріїв державної допомоги. Усе було на стадії проекту, але за допомогою експертів, ми розробили сайт і реєстр державної допомоги, в Україні створили проекти постанови Кабінету Міністрів, з якими визначено критерії щодо надання державної допомоги. Але ще є багато речей, які потрібно зробити, аби система стала більш ефективною та економічною. Зараз експерти з держаної допомоги з АМКУ разом з фахівцями Проекту працюють над тим, щоб гармонізувати чинний Закон “Про державну допомогу” з умовами та правилами Європейського союзу”, - додав представник Антимонопольного комітету.

Фахівці кажуть, що ця реформа потрібна для подальшої співпраці та виходу на європейський ринок: Україна, як його учасник, має відповідати встановленим “правилам гри”. До запровадження департаменту державної допомоги, в Україні така підтримка виділялася без чітко окреслених правил та умов, тому була присутня і корупційна складова.

“Зараз є чіткі правила, і вся підтримка, яка має надходити з боку держави і втручання держави в ринкові відносини, мають бути досить сильно обмежені. Найперше, що надає законодавство про державну допомогу - це планування та прозорість підтримки, яка надається. По-друге, під час планування держава має оцінювати всі ризики, які може заподіяти ця підтримка з точку зору викривлення конкуренції. Зараз департаменти фінансів по всій Україні взяли на озброєння цей закон і вони жодної копійки не виділяють, поки їм не доведуть, що ця підтримка не суперечить законодавству про державну допомогу та не спотворює конкуренцію”, - зазначив Антон Балаба.

У Європі зараз правила державної допомоги також використовують, щоби проаналізувати вплив на торгівлю між країнами ЄС та забезпечити нормальну конкуренцію, яка є ключовим елементом для функціонування внутрішнього ринку ЄС. Для України цей критерій прописаний в Угоді про Асоціацію, але наразі ще не імплементований і в цьому напрямку ведеться робота.

В Україні все ще не зовсім “прозорі” дотації, пережиток попереднього законодавства, яке передбачало необмежені можливості для центральної влади та органів місцевого самоврядування щодо надання держаної допомоги без жодного контролю та розуміння впливу на конкуренцію. Така ситуація призводила до значного негативного впливу на конкуренцію на українському ринку, особливо через комунальні підприємства, які отримували значні суми для обслуговування певних функцій. Подібна проблема була і в Європі, але зараз - зводиться до мінімуму, оскільки там державну допомогу виділяють відповідно до спеціальної процедури. Зараз цей досвід впроваджують й в Україні.

Досвід Румунії та України

Керівник Проекту ЄС “Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги”, у минулому дипломат і радник Постійного Представництва Румунії в ЄС у Брюсселі Штефан Сабау розповідає, що Румунії, яка приєдналася до Євросоюзу 12 років тому, не такою пощастило як Україні під час впровадження правил державної підтримки, адже у них не було проекту підтримки, в рамках якого можна було зібрати експертів із країн з подібною структурою економіки.

“Україна зараз перебуває у кращому становищі, оскільки може отримувати таку технічну допомогу й не робити тих помилок, які були зроблені в Румунії. Основні експерти - із країн колишнього комуністичного блоку, і до вступу в ЄС вони мали ті самі проблеми, що й Україна. Вони ці проблеми здолали, і тепер допомагають Україні, надаючи конкретну підтримку АМКУ та відповідним органам влади у сфері державної допомоги ”, - каже Штефан Сабау.

Керівник проекту наголошує, що основний акцент підтримки України йде на те, щоб допомогти українській владі запровадити правила державної допомоги, аби відповідати вимогам Угоди про Асоціацію, тобто правила, які зараз успішно діють в Румунії та Євросоюзі.

“Ми раді бачити, що в АМКУ є багато молодих, але водночас досвідчених експертів, які бажають впровадження нових правил державної допомоги, зацікавлені вчитися та краще розуміти сферу державної допомоги, щоб якісно відповідати на виклики, пов’язані з комплексними процесами. До того ж, коли ми їздимо по Україні для проведення навчального курсу, то бачимо, що зі сторони надавачів є великий інтерес здобувати свої знання про державну допомогу та вивчати досвід експертів Проекту SESAR щодо впровадження аналогічних правил у їхніх країнах. Саме тому, ми оптимістично налаштовані щодо результатів цього процесу в Україні», - зазначив Штефан Сабау.

Втім, європейці не радять очікувати на зміни одразу. Кажуть, що це довготривалий процес, але значне покращення буде проявлятися поступово, якщо українці продовжать працювати у тому ж темпі, запроваджуватимуть нові більш ефективні правила державної допомоги, як у плані законодавства, так і в плані імплементації.

“Державна допомога малим та середнім підприємствам - це один із компонентів саме цих нових правил. Але загалом державна допомога може надаватися абсолютно всім компаніям, великим та малому й середньому бізнесу, за умови дотримання певних критеріїв. Прискіпливий контроль державної допомоги також повинен бути забезпечений в Україні, тому що держава витрачає бюджетні кошти, як центральні, так і місцеві, щоб надати підтримку організаціям. У будь-якому випадку витрати повинні спрямовуватися на досягнення конкретних суспільних цілей. Наприклад, такою метою може бути регіональний розвиток. якщо держава бачить/знає/вважає, що якийсь регіон слабко розвинений, то вона може надати допомогу компаніям, які будуть інвестувати саме в цей регіон, створювати додаткові робочі місця, інфраструктуру тощо. В свою чергу ці компанії отримають регіональні інвестиції, а деякі їхні витрати будуть покриті державою”, - пояснив Штефан Сабау.

Мета регіональних інвестицій - уникнути дисбалансу в розвитку регіонів країни. Щоб досягти цього, органи влади прагнуть залучати бізнес, який генерує інвестиції, робочі місця, зростання та збільшення якості життя в області. В цьому контексті, держава може запропонували інвесторам регіональну державну допомогу, покрити витрати на деякі інвестиції тощо, але водночас виставити зобов’язання: інвестиції повинні бути в регіоні певний період, отримувач повинен створити нові робочі місця, розвивати інфраструктуру тощо. Саме так це працює в Румунії та ЄС, і за таким прикладом має працювати в Україні.

“У ЄС державна допомога заборонена згідно з договором про функціонування Європейського Союзу, тому що в кінцевому результаті це спотворює конкуренцію між компаніями, а конкуренція - це одна з найважливіших умов, що призводить до покращення якості послуг і товарів, можливо, до зменшення ціни, що добре для кінцевих споживачів. Тому дуже важлива дисципліна у питанні витрачання державних грошей саме для того, щоби досягати цілей”, - зауважив Штефан Сабау.

Комунальні підприємства також можуть брати участь в програмах державної допомоги, на рівні з іншими компаніями, якщо виконують усі умови. Для них є два варіанти: заснувати свою муніципальну компанію або організувати тендерну процедуру, щоби інші компанії мали рівний доступ до цих грошей і вибрати серед них ту, яка надасть найкращий сервіс за найменші гроші.

Досвід Польщі та України

Старший Ключовий Експерт Проекту та у минулому експерт Європейської комісії з державної допомоги Міколай Стасяк розповів, що Польща, як країна-член Євросоюзу є бенефіціаром великих сум зі структурних фондів ЄС.

“Гроші, які надходять зі структурних фондів, також є державною допомогою. Вона надходить і від уповноважених органів ЄС, а потім ми вирішуємо, як їх витратити”, - пояснює Міколай Стасяк.

Зараз Польща скеровує кошти не лише на інвестиції в бізнес, але й на різні сфери розвитку. Те, куди ці кошти витратять, також узгоджують і з Європейською комісією кожні сім років. Пріоритетами для поляків є галузі: розвитку досліджень, енергетика (енергетична інфраструктура й проекти, пов’язані з оновленням джерел продукування енергії) та довкілля. Окрім цього, великий акцент іде на реалізацію соціальних програм,та проектів, пов’язаних із розвитком навичок у сфері державної допомоги та ринку ЄС загалом.

Уся інформація про державну допомогу та витрати з держбюджету Польщі публікується у розлогих звітах на сайті Управління захисту конкуренції та споживачів.

Порівнюючи досвід двох сусідніх країн - України та Польщі, Міколай Стасяк каже, що слід вирізняти Львів від інших міст. За його словами, більшість українських міст перебувають зараз на тій стадії, де була Польща на початку 90-х років, у плані реалізації державної допомоги та роботи органів місцевого самоврядування, тоді як Львів відзначають як більш європейське місто, де можна реалізувати бізнес.

Разом із тим, в України зараз є те, чого не було 15 - 20 років тому в інших країн, що стали частиною Євросоюзу - це наявність інтернету й потужної експертної підтримки зі сторони Європи. Відтак, фахівці бачать великий потенціал, якщо Україна крокуватиме такими ж, як і зараз, темпами у плані реформи.

Повне або часткове копіювання матеріалу забороняється і вважається порушенням авторських прав

Львів новини 032
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Культура
Цього року виповнюється 60 років, як у пам'ятці архітектури 16 століття - Пороховій вежі - розпочала роботу Львівська спілка архітекторів. Аби відзначити річницю, у Львові провели низку тематичних заходів, зокрема, наукову конференцію, круглий стіл, а також підсвітили саму будівлю. Як розповів 032.ua голова Львівської обласної організації НСАУ Богдан Гой, ідею встановлення нового вечірнього освітлення Порохової вежі напрацьовували ще з минулого року, коли...
Суспільство
Протягом 18 – 22 листопада львів’янам та гостям міста обіцяють похмуру погоду та похолодання до 3° тепла вдень.  Про це повідомляє 032.ua з посиланням на Sinoptik.ua. Відтак, 18-го листопада, у Львові протягом усього дня небо буде вкрите хмарами. Опадів цього дня синоптики не прогнозують. Максимальна температура повітря вдень прогріється до +10° тепла. Вітер - південно-схудний, вдень очікують до 4,3м/с.  У вівторок, 19-го листопада, впродовж дня у Львові б...
Пригоди
Львівська поліція шукає водія, який вчинив смертельний наїзд на 31-річного жителя Городоцького району та втік з місця ДТП. Як повідомила пресслужба ГУ Нацполіції, ця ДТП трапилась близько 20:45 16 листопада на автодорозі Львів — Самбір неподалік села Поріччя у Городоцькому районі. Водій невстановленого автомобіля скоїв наїзд на 31-річного мешканця Пустомитівського району, після чого втік з місця події. Чоловік госпіталізований із численними травмами, які в...
Пригоди
17 та 18 листопада у Львові трапилися два трамвайні наїзди на двох різних жителів Полтавської області майже у той самий час і майже у тому самому місці.17 листопада, близько 06:20, на площі Кропивницького трамвай №1 наїхав на жителя Полтавської області, який перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння. Про це пише Департамент з питань цивільного захисту львівської ОДА. Потерпілого із травмами різного ступеня важкості госпіталізовано у ЛШМД. Однак 18...
Пригоди
У неділю, 17 листопада, вранці у Стрийському районі на Львівщині легковий автомобіль з’їхав з мосту та перекинувся. Водія та пасажира з автівки вивільняли рятувальники.  Як повідомила пресслужба ГУ ДСНС Львівщини, ця ДТП трапилась на автодорозі Гірне — Дрогобич в селі Довголука Стрийського району.  Водій автомобіля Peugeot, не впорався з керуванням, з'їхав з моста біля річки Колодниця та перекинувся. О 10:27 до рятувальників надійшло повідомлення, що ні во...
Пригоди
Ніч 17 листопада виявилась доволі насиченою на дорожніх правопорушників. Відтак, одним з них виявився неповнолітній львів'янин.Вночі на Княгині Ольги патрульні помітили авто з вимкненими фарами. Зупинивши транспортний засіб, патрульні за кермом виявили 17-літнього юнака, від якого було чутно алкоголем. Посвідчення, відповідно, у нього з собою не було - і не могло бути. Свій стан хлопець спершу заперечував, мовляв, просто забув увімкнути фари. А в машині оп...
Суспільство
16 листопада закінчилося голосування за проєкти громадського бюджету Львова, які незабаром, з початком нового року, будуть реалізовувати. Найбільше львів'ян цікавило покращення шкіл, садків, медицини. Однак є й окремі великі проєкти, тобто їхнє фінансування - до 3 млн грн. Наприклад, майже 7 тисяч львів’ян проголосували за закупівлю діагностичного обладнання в пологовий на вул. Раппопорта.З веселого - музична школа №2, що на вул. Коперника, за 3 млн грн пр...
Пригоди
16 листопада у Міжнародному аеропорті "Львів" імені Данила Галицького працівниками двоє громадян Киргизстану та українка, повертаючись з Туреччини, проходили митний контроль.Вирішили піти "зеленим коридором", повідомляє ДФС львівської області. Однак у митників, при візуальному огляді багажу, виникли певні підозри щодо наповнення, а саме - товари, що підлягають оподаткуванню.Виявилося, що чоловіки перевозили штани BOSS, ZILLI, ARMANI, кофти PHILIPP PLEIN та...
Пригоди
16 листопада в одній львівській групі у Facebook з'явилося відео, в якому покупці супермаркету АТБ помітили щура.Гризун спершу досить впевнено бігав між людських ніг, під стелажами з випічкою. На другому ролику, яке опублікувала Юліана Рибнікова, видно, як охоронець магазину копає щура, і той відлітає до стінки.Відеоролик швидко набрав відносної популярності, допис поширили понад 1500 людей. В коментарях розвелися дебати щодо аморальної поведінки охоронця,...