Свірзький замок: як планують ревіталізувати 500-річну пам’ятку

Нещодавно у Львові ініціативна група українців представила концепцію ревіталізації та перетворення Свіржа у “замок майбутнього”. Цього року проект виграв індивідуальний грант Українського культурного фонду на 500 тисяч гривень, завдяки якому громадськість змогла по-новому подивитися на пам’ятку архітектури 15 століття.

Кореспондент сайту 032.ua дізнавався, хто та яким хоче бачити замок у селі Свірж на Перемишлянщині.

Кому це потрібно та що планують зробити?

Фото: m_a_d_m_a_x

Творцями проекту є Культурний центр “Замок Свірж”, Національна спілка архітекторів України та Львівська обласна організація НСАУ та арт-центр “Я Галерея”. Ініціативна група пропонує перетворити замок у Свіржі на міжнародний культурний центр.

Як розповів куратор проекту Павло Гудімов, у старовинному замку планують створити сучасний центр, який би відповідав насамперед запитам сьогоденні, але не був зразком реконструкції “під старовину”. Це означає, що замок має отримати “нове дихання” у вигляді туристичних принад: виставкових проектів, міжнародних подій та резиденцій, відновленого парку для прогулянок, неформальної освіти, але без масового розважального продукту. Головне - щоб кожна людина, навіть наймолодша, яка приїде у замок, відчула єднання з природою.

Павло Гудімов наголошує, що у цій концепції важливе поєднання замку, парку та цілого регіону навколо нього.

“Три кола” Свірзького замку

Досвідчений ландшафтний архітектор Марина Крячко запропонувала концепцію трьох кіл для цього проекту: замкове, паркове та Свірзьке. Замкове коло стосується виключно архітектурної споруди, навколо якої мають рости дерева модрини, калиновий схил, усередині замку облаштують трав’яний та водяний двір, де проводитимуть інсталяції з водою, а також діятиме дзвонниковий передпокій з кам’яними меблями - це основна тераса для різноманітних активностей.

Паркове коло складається з вербової алеї та мостиків; тенісного саду та трьох круглих дубових гаїв. Подібна концепція з вишневими деревами популярна в Нідерландах.

Третє коло - Свірзьке об’єднує в собі більшу систему маршруту - це скелі, пам’ятник, могила та млин. Кожна з локацій у трох колах матиме своє призначення та “родзинку”. Наприклад, тенісний сад розташується на місці старих тенісних кортів, де висадять нові багаторічні рослини, характерні для цієї місцевості Львівщини.

Куратор проекту Павло Гудімов наголосив, що парк можна оновити набагато швидше, ніж замок, навіть за один сезон інвестицій. Тоді як для ревіталізації замку потрібно у кілька разів більше часу й ресурсів.

Які ризики?

Кожен масштабний проект, окрім привабливих сторін, має ще й певні ризики, які у питанні ревіталізації Свірзького замку вирішили прорахувати наперед.

Фото: Tatyana Grigoreva

За словами Павла Гудімова, найгірше - це залишити замок мертвим, бездіяльним об’єктом спадщини, яким він був упродовж останніх 60 років, без належного фінансування та сучасних візій розвитку об’єкту і професійної команди. Сюди ж відносять передання замку в концесію для бізнесу, який має відмінні від сфери культури інтереси, відчуження замку нащадкам колишніх власників (згідно з можливими умовами асоціації України в ЄС), а також - нерішучість до змін, нерозуміння культурної й кративної складової для розвитку області зі сторони влади, перетворення території на мас-маркет із низьким рівнем сервісу.

Читайте також: У Львові назвали незаконною скляну надбудову на віллі Бачевських

Аби уникнути цих потенційних проблем, планують залучати до проекту якомога ширшу аудиторію, розробляти спеціальні програми (освітні, міжнародні), запровадити посаду окремого куратора парку та посприяти тому, щоб замок у Свіржі набув офіційного статусу, який би захистив його від необдуманого руйнування людьми та заодно сприяв потокові інвестицій на його розвиток.

Чим керувалися при розробці проекту?

За словами віце-президента Національної спілки архітекторів України Олени Олійник, при розробці концепції враховували історію замку, унікальний ландшафт навколо нього, наявні документи щодо реставрації споруди. Чи не вперше дослідникам вдалось зробити фотофіксацію споруди та аерофотозйомку, що дозволило уточнити й оцифрувати обміри замку.

Фото: m_a_d_m_a_x

Архітектори врахували побажання спеціалістів при розробці дизайну інтер’єрів замку: усі приміщення громадського призначення будуть безбар’єрними та доступними для відвідувачів.

Фактично, усі приміщення замку збережуть своє функціональне призначення: так, у центральному корпусі розміститься виставковий і лекційний зал та приміщення для творчої роботи (коворкінг), велика кухня з рестораном і номери для відвідувачів, у правому корпусі - як і колись, залишать житлові приміщення.

Фото: m_a_d_m_a_x

Окрім цього, врахують побажання екологів та відведуть частину даху для популяції червонокнижних кажанів, що мешкають у замку (140 особин). На решті горища зроблять житлові приміщення, а на самому даху встановлять геліопанелі, які дозволять забезпечувати теплом не лише замок, а й частину села Свірж.

Довкола замку почистять ставок, облаштують технічні та допоміжні зони (кемпінг, паркінг, теплові насоси), залишать основну дорогу, що веде до замку, відновлять довколишні сади. Біля замку з’явиться сцена-трансформер для проведення культурних заходів, прогулянкові зони. На території облаштують три типи інклюзивних підйомників (рейки та пандуси), аби забезпечити безбар’єрний доступ до всіх місць.

Перетворення замку Свірж у міжнародний культурний центр відбуватиметься упродовж 5 черг реконструкції.

До чого тут кажани?

Як розповів еколог Остап Решетило, потрібно популяризувати еко-свідомість українців, і в цьому якраз допоможе довкілля Свіржа.

Фото: "Замок Свірж"

“Навколо парку є дві групи екологічних об’єктів, які потребують першочергового дослідження: кажани і дерева, які формують парк біля замку. У замку встановили присутність одного виду червонокнижних кажанів - ця колонія, яка концентрується в Свіржі, є однією з найбільших не лише в Україні, але й у Центрально-Східній Європі. Цей вид належить не лише до списків Червоної Книги України, яка є законодавчим документом і передбачає збереження цього виду в нашій державі, але й - до Червоних Списків європейських та загальносвітових”, - зазначив еколог.

Читайте також: На Сихові зведуть нову багатоповерхівку: забудовник обіцяє збудувати школу й дитсадок

Цікавими, зі слів фахівця, є і довколишні дерева. Під час попереднього огляду, екологи виділили близько сотні дерев із середнім віком більше 100 років, найдревнішим деревам уже виповнилось близько 300 років. Основні види: ясени, липи, дуби, модрини. Більшість дерев - у незадовільному санітарному стані.

Унікальний ландшафт Свіржа дозволить покращувати екологічну освіту, влаштовувати еко-резиденції міжнародного формату, досліджувати флору та фауну, проводити еко-пікніки.

Фото: Tatyana Grigoreva

Директорка проекту Культурний центр Замок Свірж Світлана Тимків зазначила, що цього року, завдяки гранту Українського культурного фонду (500 тисяч грн), вдалося не лише розробити проект, але й провести кілька акцій у замку, щоби перевірити залученість громади та зацікавлення у людей самим замком.

Так, 13 жовтня відбувся еко-пікнік “Гарбузамок”, на який без додаткового рекламування приїхало 500 людей. Для відвідувачів провели інтерактивні екскурсії та прогулянки замковою територією. Наймасштабнішим заходом стало відкриття виставки “Замок Свірж. Генеза”, що стала спробою донести маловідому історію пам’ятки до широкого кола слухачів.

Організували також медіарезиденцію, у ході якої провідні українські фотографи робили світлини Свіржа. Насамкінець, розробили логотип проекту й запустили веб-сайт.

Виставка “Замок Свірж. Генеза”

Фото: Tatyana Grigoreva

Кураторка виставки, дослідниця історії Наталія Матлашенко зазначила, що станом на нині, немає комплексних історичних досліджень замку, але зібрані упродовж двох місяців матеріали дозволили дізнатися багато цікавого.

Знайдені документи, датовані 19 століттям та плани замку 16 століття вказують на те, що територія навколо замку раніше була парком в англійському стилі. У майбутньому це допоможе відвоювати території статус пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Фото: Замок Свірж

Джерелом вивчення істориків стала й сама архітектура замку, зокрема, зображення грифона на фасаді, який і став логотипом проекту. Наразі немає остаточного висновку, звідки взявся цей грифон, що не був на жодному з гербів власників замку. Але дослідники схиляються до гіпотези, що раніше на фасаді викарбували лева - символ Сілезії, звідки родом був один із власників замку Балтазар Цетнер. А вже пізніше, коли нащадок Балтазара - Ігнатій Цетнер став воєводою Белзьким, лева трансформували у грифона, який був на гербі цього князівства.

Малодослідженою залишається окрема споруда - руїни вежі, яка може бути старішою за сам замок. Історики вважають, що колись оборонну споруду перетворили на каплицю, у той час, коли Свірж став центром володінь місцевих аристократів.

У радянський час замок перетворили на школу трактористів. Про це нагадують пошкодження на каменях на в’їзній брамі. Вони утворилися, коли трактори в’їжджали в дитинець замку, але оскільки були більшими по габаритах, ніж сам замок, руйнували браму.

Чому замок був закритий 60 років?

Юрист Наталя Гнатюк наголошує, що багаторічний простій замку пов’язаний із відсутністю фінансування на той час. Оскільки з погляду комерції у радянський період споруда не викликала зацікавлення, держава намагалася знайти балансоутримувача.

Фото: m_a_d_m_a_x

“Саме тому замок Свірж був раніше і школою трактористів, і мисливським господарством, колгоспом, архітектурною майстернею - держава шукала гроші”, - підкреслила Наталя Гнатюк.

Сьогодні ж замок сам по собі є магнітом, і питання уже не в фінансуванні, а в наявності ідеї, професійного менеджера, який би не давав йому простоювати, організовував події, залучав більше людей, опікувався замком. Це дозволить “підняти” цілий район, де розташована споруда.

“Усі 60 років до замку було ставлення як до незрозумілого, непрозорого юридичного процесу, де усі питання утримання були дуже зарегульовані, а фінансів не вистачало. Нинішня позиція команди - трансформація візії операційного управління, залучення громадськості до управління замком”, - пояснила юрист.

Читайте також: Біля Стрийського ринку у Львові зведуть офіс та підземну парковку, - ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

Команда має на меті створити громадську організацію, до складу якої увійдуть професіонали різних рівність - історики, митці, архітектори, екологи - які разом працюватимуть над відродженням Свіржа.

Які пропозиції?

Окрім зміни самого замку та його навколишніх територій, потрібно змінити підхід до менеджменту. Голова Львівської обласної організації Національної Спілки Архітекторів України Богдан Гой має пропозиції, як підтримувати інтерес громадськості до замку.

Фото: Tatyana Grigoreva

По-перше, слід створити регулярний автобусний рейс Львів - Свірж для індивідуальних туристичних подорожей. По-друге, розвивати взаємодію Свірзького замку та Порохової вежі, організовувати спільні події, виставки тощо. Проведення резиденцій для студентів та професіоналів різних галузей, подій міжнарондого рівня також у цьому допоможе.

Важливо також не перетворювати замок на музей, а посилювати його функціональну спроможність; зробити належну реставрацію, аби зберегти пам’ятку та надавати належний сервіс.

Фото: Tatyana Grigoreva

Нагадаємо, що уперше про Свірж як поселення згадується у документах 1427 року, коли тут мешкав руський вельможа зі статусом лицаря Іван Гліб Дядькович. Останнім видатним володарем замку був французький військовий Роберт Ламезан де Салінс. Він дослужився до генеральського чину в австрійській армії, а в 1903 році одружився та переїхав жити до замку в Свіржі. У часи Першої світової війни, через окупаційні російські війська, які підпалили замок, пам’ятка зазнала найбільших руйнацій, але Роберт Ламезан вирішив відновити помешкання, чим і займався до 1926 року.

З приходом радянської влади, замок перейшов у народну власність та почав занепадати. Українські архітектори (Андрій Шуляр, Євген Соболевський, Ігор Старосольський, Костянтин Присяжний, Юрій Василенко) взялися відновлювати його у 1970-х роках, і саме завдяки їхнім зусиллям, він зберігся у непоганому стані до наших днів.

Візуалізація надана авторами проекту, фото m_a_d_m_a_x, Tatyana Grigoreva.

Повне або часткове копіювання чи відтворення матеріалу забороняється і вважається порушенням авторських прав

Львів новини 032 Львівщина замок Свірж Свірзький проект ревіталізація
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
14 жовтня близько 16:30, у Львівській області на трасі Київ - Чоп сталася смертельна автопригода. Про це повідомив голова ГО "Варта-1" Ігор Зінкевич. За попередньою інформацією, автомобіль ЗАЗ-1103 "Славута" рухався по автодорозі з Липник у сторону села Деревач. На повороті автомобіль "вилетів" з дороги та перекинувся на дах. Свідки повідомляють, що у дорожньо-транспортній пригоді загинув пасажир автомобіля. Інформація доповнюється. Нагадаємо, на Об'їзній...
Пригоди
14 жовтня близько 20:30, на трасі у Львівській області, неподалік села Залісся,  сталася дорожньо-транспортна пригода. Про це повідомив голова ГО "Варта-1" Ігор Зінкевич. За попередньою інформацією, автомобіль злетів з дороги та перекинувся на дах.  Свідки переконують, що водій був у стані алкогольного сп'яніння. На місце події викликали поліцію. Інформація доповнюється... Нагадаємо, у Львові на проспекті Чорновола зіткнувся мотоцикл та Range Rover, також...
Влада
11 жовтня, керівниця Департаменту охорони здоров'я Львівської облдержадміністрації Ірина Микичак представила колективу нового заступника голови ОДА з питань охорони здоров'я, культури та релігій, освіти і науки, а також спорту та фізичної культури - Івана Собка. Кореспондент сайту 032.ua зібрав наявну інформацію про те, хто такий Іван Собко і чим він займався раніше. Насамперед, слід зазначити, що на зустрічі з колективом, Іван Собко пообіцяв зміни у фінан...
Культура
14 жовтня зранку, у День захисника України та День створення Української Повстанської Армії, у Львові на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань №86-А перепоховали двох воїнів УПА. Як повідомили у прес-службі Львівської міськради, перезахоронили бійців УПА Михайла Андрійовича Мочурада та Дмитра Васильовича Онищака зі селища Щирець на Пустомитівщині. Обоє вояків героїчно загинули у вересні 1951 року у селі Сороки Пустомитівського району, в боротьб...
Культура
14 жовтня, у свято Покрови Пресвятої Богородиці, День захисника України та 77-му річницю створення Української повстанської армії, у Львові вшанували борців за незалежність України. Як повідомили у прес-службі Львівської міськради, небайдужі львів'яни помолились на могилах загиблих Героїв під час проведення Антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил на Сході України. Зранку, громада вшанувала пам'ять полеглих Героїв на Личаківському цвинтарі, на по...
Пригоди
14 жовтня, близько 16:30, у центрі Львова, на проспекті Свободи, на площі перед Оперним театром чоловік виліз на евакуатор. Про це повідомив голова ГО "Варта-1" Ігор Зінкевич. За даними очевидців, чоловік попри заборону (ухвалу) Львівської міської ради, продовжує вести свій бізнес у центрі Львова й катає дітей на іграшкових машинках перед театром. Коли працівники "Муніципальної варти" почали прибирати машини, чоловік почав хуліганити та виліз на евакуатор....
Пригоди
14 жовтня по обіді, на проспекті Чорновола у Львові сталася дорожньо-транспортна пригода. Як повідомив голова ГО "Варта-1" Ігор Зінкевич, зіткнувся мотоцикл та автомобіль Range Rover. За непідтвердженою інформацією, Range Rover заїжджав на територію біля "Ашану" на Чорновола, тоді й відбулось зіткнення з мотоциклом. Попередньо, у пригоді постраждав мотоцикліст, який отримав травми. Інформація доповнюється. Нагадаємо, на Об'їзній Львова не розминулись легко...
Пригоди
14 жовтня, близько 12 години, на Об'їзній дорозі Львова (траса Київ - Чоп), біля села Ямпіль сталася дорожньо-транспортна пригода. Про це повідомив голова ГО "Варта-1" Ігор Зінкевич. За попередньою інформацією, зіткнувся автомобіль "ВАЗ 2109" та "Фольксваген Гольф". Свідки переконують, що у автопригоді постраждало троє людей, серед них - півторамісячна дитина. Поблизу ділянки, де сталася ДТП було тимчасово ускладнено рух. Наразі обставини події встановлюют...
Пригоди
13 жовтня близько 16:00, у трамваї №8, що курсував між зупинками біля кінотеатру ім. Довженка та "Верхнім Шуваром" сталася різанина. Як повідомили у львівській поліції, 45-річний мешканець Львова помітив, як невідомі чоловіки намагаються викрасти мобільний у пасажирки та перешкодив їм, і як наслідок - отримав удар ножем у груди. Чоловіка госпіталізували з проникаючим пораненням грудної клітки зліва. За цим фактом правоохоронці відкрили кримінальне провадже...
Новини по темі
Спорткомплекс чи сквер: яким може стати простір на вулиці Кульчицької, 18 у Львові
Крематорій у Львові: як у місті вирішують проблему відсутності місць для поховання
“Львівська служба 911”: яким буде новий офіс поліції на Стрийській, - ВІЗУАЛІЗАЦІЯ, ВІДЕО
Середньовічний “хмарочос” на Львівщині: як Тустань стала віртуальною, - ФОТО, ВІДЕО
Купити квартиру у Львові: у якому районі міста найдешевше житло, - ІНФОГРАФІКА
Коли львів’янам чекати капітального ремонту вулиці Пилипа Орлика
У якому напрямку слід розвивати архітектуру Львова: думки експертів фестивалю "Вежа"
Хто і як планує вирішувати проблему зі сміттям на Львівщині, - ІНФОГРАФІКА
ReHERIT: як у Львові актуалізують “Простір Синагог” та переосмислюють культурну спадщину
Масові “замінування” у Львові: скільки коштують бюджету “жарти” анонімів