16 вересня, в день дванадцятої річниці зникнення Георгія Гонгадзе, у Львові зібралися біля пам’ятника Т. Шевченку, щоб вшанувати пам’ять його та ще 61 журналіста, які загинули в Україні за час незалежності.
Про це повідомила прес-служба Громадянського руху «Відсіч».
О 19.30 учасники вшанування розмістили біля пам’ятника імена та короткі відомості про загиблих за час незалежності журналістів, які загинули під час чи внаслідок виконання службових обов’язків або були вбиті за нез’ясованих обставин.
Учасники акції наголосили, що вбивство Гонгадзе змінило обличчя країни, але так і залишається нерозкритим. "На сьогодні засуджені лише безпосередні виконавці вбивства, а їх ватажок перебуває під судом і називає серед винних прізвища тих, про кого ми і так знаємо з плівок Мельниченка. Та всі вони й досі на волі. Всі живуть, не ховаючись і навіть не соромлячись. Один з них – Володимир Литвин – посідає крісло Голови Верховної Ради та знову балотується в народні депутати України, придушуючи опозиційну думку вже у своєму окрузі. Другий – Леонід Кучма – користується за рахунок платників податків всіма пільгами, які належать колишньому Президенту. Третій – Леонід Деркач – жирує на пенсію Голови СБУ, про розмір якої навіть не може помріяти пересічний чесний громадянин України, який ніколи нікого не вбивав", - йдеться в повідомленні.
На думку учасників акції, ці 12 років можна сміливо назвати роками політичного цинізму, який має не лише моральний, а й прикладний аспект.
Після хвилини мовчання учасники колоною пройшли до Дерева пам’яті Георгія Гонгадзе на пр. Свободи та встановили свічки біля його портрету.
Акції із вшанування пам’яті Георгія Гонгадзе та всіх загиблих журналістів пройшли також у Києві, Дніпропетровську, Рівному, Дрогобичі, Тернополі та Білій Церкві. В Коломиї в храмі Святого архистратига Михаїла (УГКЦ) відбулась панахида за всіма журналістами, які загинули за роки незалежної України, та молебень біля фігури Матері Божої.
Заходи проводились без партійної та організаційної символіки.
На своїй сторінці у ФБ Мирослава Гонгадзе написала про сумні роковини так: "Вересень - це завжди важкий місяць для мене. Щоразу, коли наближається дата смерті Георгія, згадуються ті дні, наче це було вчора. Повертаються відчуття безвиході, жаху, невідомості та страху.
Цього року сум прийшов ще раніше. Від раптової хвороби померла передчасно моя колега, Тетяна Соболєва, яка була поряд у ту першу прес-конференцію, яку ми організували в Інтерфаксі після зникнення Гії. Я писала її батькам лист співчуття і думала - не можу повірити, що Таню поховають раніше за Георгія...
Коли мене питають про прощення, то, знаєте, я давно пробачила. Мені тих людей, які вбивали Георгія, щиро жаль. Вони самі себе покарали. Як сказав під час суду один із міліціонерів, який брав участь у вбивстві: «Моє життя закінчилось у тому лісі, разом із життям Ґонґадзе». А от чого я не подарую - то це безкарності за законами права. Зроблю все від мене залежне, щоб усіх винних було покарано. Бо це питання принципу і прецеденту для інших справ".
"
