Іван Остапович – про свою команду, cмаки львівської публіки і зміни, які відбудуться в Органному залі

Нещодавно у Львові вперше з 1988 року призначили нового директора Будинку органної та камерної музики. До цього часу цю посаду майже 30 років обіймав Юліан Винницький.  

Ми зустрілися із новим керівником Органного залу Іваном Остаповичем і розпитали у нього про те, які зміни чекають на Будинок органної та камерної музики.

Іване, нещодавно Ви підписали контракт і стали директором Органного залу. Скажіть, уже встигли освоїтися на новій посаді? Які відчуття?

Відчуття хороші, настрій - робочий. Ми насамперед провели збори з трудовим колективом. Роботи є багато, але я прийшов сюди не сам, а з командою, - зокрема із моїм давнім та надійним колегою Тарасом Демком, який є моїм заступником на цій посаді. Також це люди, які вміють працювати із комплексними культурними проектами у галузі менеджменту, промоції, права… Сьогодні маємо дуже багато не лише творчих, а й нагальних і побутових питань. Зокрема, якщо наближатись до будівлі, там стоїть велика і незграбна огорожа. Раніше стверджували, що це «зона небезпеки», але ми мусимо це перевірити, залучивши експертів. Також нам потрібен зараз невеличкий ремонт у фойє, необхідно створити десь гардероб і перейти на єдину систему квитка. Ми з командою бачимо перед собою всі виклики і маємо багато планів, як їх реалізувати, хоч є речі, які мене здивували. Наприклад, чому не був проведений ремонт у фойє раніше, адже це - перше, що бачать відвідувачі, коли приходять; це естетика. Ми це змінимо. Мусимо також облаштувати вхід для людей із особливими потребами. Це, на нашу думку, дуже важливо. Якщо буде комфортно їм, буде зручно всім нам. Це закон інклюзивності.

Працюватимемо і над естетикою, над новим брендом - можливо, трохи переробимо дизайн афіш і створимо сайт, щоб будь-хто в місті знав, як виглядає Органний, і щоб він асоціювався із високим рівнем.

А що конкретно хочете зробити за перший рік?

Насамперед – це перейти на єдине квиткове поле; а ще забезпечити в приміщенні доступ до інтернету. Без цього неможливо працювати, товсті мури погано пропускають навіть мобільний зв’язок. Як же нашим гостям робити check-inи? (Усміхається - ред). Мусимо зробити ремонт у фойє і в холі та з'ясувати ситуацію із обвалом. Якщо він є, то будемо його ліквідовувати. І звісно, ми хочемо розширити репертуарну політику – зберегти органні концерти, але додати багато інших – камерно-інструментальну музику, симфонічну, запрошувати більше солістів (як українських, так з інших країн), включати до програм сучасних композиторів, електроакустику, Я вважаю, що це все можливо зробити за рік.

Ви згадували про єдиний електронний квиток. Скажіть, як це виглядатиме?

На цей час в Органному залі можна придбати паперові квитки у касі або ж купити їх через кілька квиткових сервісів одночасно. Фактично, слухач мав невеликий дискомфорт через це, бо невідомо, де ж насправді шукати саме ваші квитки. Ми ж хочемо перейти на єдине поле квитка. Що це буде за сервіс, ми вирішимо за допомогою конкурсу. Оберемо той, який запропонує найкращі умови. 

Відразу заспокою, паперовий квиток, завжди можна буде придбати у касі – в будь-який робочий час.

Чи плануєте, можливо, збільшувати вартість квитків?

Я б сказав, що ми будемо не збільшувати, а розширювати межі квиткової політики. До цього часу працювала система, що глядач купував вхідний квиток і обирав собі місце. Ми ж хочемо, щоб верхня і нижня планка вартості квитка переглядалися в залежності від того, хто виступає, яка програма і де глядач сидить в залі (це також зумовлено акустичною особливістю залу, тобто на одному і тому ж місці по-різному чути орган і скрипку). Також ми плануємо зробити відвідини концертів ще доступнішими для пенсіонерів, студентів, для людей з особливими потребами – також для вразливих категорій. Оскільки класика – зцілює дух і добряче допомагає в житті.

На початку розмови Ви озвучили, що потрібно змінити в Органному залі насамперед. Скажіть, а кошти на ці зміни є?

Ми подаємо цю інформацію на розгляд Львівської міськради на наступний рік. Частково в нас є свої зекономлені кошти на рахунку, яких вистачить, щоб покрити деякі ремонтні роботи. Тобто, ми можемо запустити цей процес і конкретно щось робити вже зовсім скоро.

Розкажіть детальніше про свою нову команду? Хто з Вами прийшов?

Зі мною прийшов мій колега Тарас Демко, разом з яким я заснував музичну агенцію "Collegium Musicum", на базі якої ми заснували камерний оркестр, а також провели не одну сотню проектів, деякі з них були за участю світових зірок. Тарас є фактично директором цієї агенції та громадської організації і постійно займався координацією. Понад 5 років Тарас Демко займається, як творчими питаннями, так і логістикою, налагодженням зв'язків, концертною діяльністю і дуже добре на цьому розуміється. У нашій команді є також досвічена проектна менеджерка Марія Попик, яка високопрофесійно володіє навиками ведення переговорів, медіацією, чудово орієнтується у грантових питаннях. Що стосується Марії, то вона долучилася до нашої команди не так давно, близько року тому, але зарекомендувала себе, як цінного професіонала. 

Також працюємо із дизайнерами, поліграфістами, юристами…

А як колектив відреагував на прихід нової команди?

Колектив дуже досвідчений. Дехто працює від самого початку функціонування установи і добре знають потреби Органного залу. У нас немає конфронтації. Ми з командою одразу повідомили колективові, що відкриті до спілкування. Звісно, поки що в нас тільки початковий етап, але все-таки з самого початку зрозуміло, що спілкування доволі гармонійне і ми розуміємо один одного.

У Львові сьогодні багато культурних установ. Чим збираєтеся переманювати відвідувача Ви?

Я не хочу казати "переманювати". У нас є перлина - Орган. Він був побудований у 1932 році, дещо перероблений у 60-тих роках, але унікальний тим, що збудований спеціально для цієї акустики і будівлі. Тобто кількість труб, діапазонів і можливість звукової потужності розрахована саме для цього приміщення. Таке дуже рідно трапляється. Також у нас у Львові немає установ, де можна було б послухати органну музику, крім меси у деяких костелах - це перш за все. І ми збираємося давати слухачам послухати орган якомога ширше і, можливо, будемо поєднувати органні концерти з іншими і додавати перформативні речі. Хочемо побавитися трохи із світлом, з сценічним читанням тощо. Плюс, як я сказав раніше, активно запрошувати перш за все іноземних та українських органістів. Можливо, будемо робити камерні проекти, залучати оркестри, хори. Маючи досвід, розуміємо, як це відбувається у Львові, знаючи смаки львівської публіки, я думаю, що нам це вдасться.

А які вони, смаки львівської публіки?

Складне питання. Смаки львівської публіки мінливі, але у чомусь вони постійні. Слухачу чи глядачу у Львові завжди потрібно давати концепцію проекту. Тобто проект має мати чітку логіку, яка б зацікавлювала людей в залежності від середовища, в якому вона перебуває.

Зрозуміло, що є люди, яким цікаво прийти на концерт камерної музики, як написано на афіші. Але є певна категорія людей, яким просто слухати музику не настільки цікаво, тому це потрібно правильно подати. Необхідно програму побудувати так логічно, включно з тим, хто її виконує, щоб все мало чітку ідентичність.

Важливою у Львові є і візуальна подача. Інколи вона відіграє вирішальну роль. Трапляється, що навіть на дуже високопрофесійних музикантів, якщо немає влучної подачі, бувають низькі продажі.

Ви згадували про розширення репертуарної політики. Вже, можливо, маєте когось на прикметі, кого б хотіли запросити і хто виступить в Органному залі незабаром?

Не хочу називати імен, бо не люблю бути багатослівним. Ми усе розповімо згодом. Скажу лише, що є напрацювання з органістами Швейцарії, Польщі та з іншими музикантами, зокрема, із скрипалями, піаністами, оркестрами із США.

Іване, розкажіть, а навіщо Вам робота керівника комунальної установи?

Це тільки так страшно звучить – керівник комунальної установи (усміхається, - авт. ). Комунальна, то комунальна. Держава на це виділяє гроші та піклується і це вже є дуже добре. Я з командою і я взагалі, як музикант, неодноразово мав проекти у концертному залі цієї будівлі, бачив всі ці виклики зсередини. Зізнаюсь, що думка, аби я став керівником Органного залу, виникла не в мене, а в нашої команди. Взагалі, в музичному середовищі вона давно побутувала думка, що ми маємо такий великий зал на 300 місць, наступний після Оперного і філармонії і він повинен використовувати свої потужності на повну. І якось гріх чи що, їх не використовувати. Тим більше, що є дуже багато людей, музикантів, виконавців, які зацікавлені, особливо з Європи, щось робити тут. Тому усе зваживши ми подумали: а чому б і ні? І вирішили, що це треба зробити.

Скажіть, як хочете, щоб Органний зал виглядав за 5 років?

Мені хочеться, щоб за 5 років тут були насамперед повні зали, було завжди світло і привітно. Щоб записи з заходів в Органному залі транслювали і були доступні не тільки у Львові чи в Україні, а й усьому  світі. Я хочу, щоб люди знали про цю установу насправді за якістю наповнення і вважаю, що ми повинні створити певну міцну конкуренцію у музичному середовищі, але так, щоб ця установа працювала автоматично, тобто була налагоджена система зв'язків, запрошень, програм, мистецьких цінностей, і звісно, щоб вона повністю функціонувала; щоб ніде нічого не протікало, був усміхнений персонал; щоб сюди можна було легко потрапити, поспілкуватися із персоналом, отримати сувенірну продукцію, буклети, прийти на екскурсію, привести сюди дітей. Нехай після мене буде хтось інший, але щоб після мене це залишилось у такому вигляді.

Розмовляла Ірина ТРУШ.

Фото: Назар Юськів.

Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Актуальність
0/12
Автор
0/12
Якість матеріалу
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку