• Головна
  • Олег Береза про депутатство, "Львівавтодор" та сихівський трамвай (ІНТЕРВ'Ю)
Інтерв’ю
15:30, 6 жовтня 2017 р.

Олег Береза про депутатство, "Львівавтодор" та сихівський трамвай (ІНТЕРВ'Ю)

Інтерв’ю

В рамках нашого спецпроекту “Кава з депутатом” ми зустрілись із депутатом фракції “Самопоміч” у Львівській міській раді Олегом Березою. Говорили про депутатську роботу, електронний квиток та про майбутній розвиток нашого міста.

Досьє:

Олегу Березі – 42 роки. З 2011 року він є директором ЛКП “Львівавтодор, а 9-го лютого цього року став депутатом міської ради Львова від фракції “Самопоміч”.

Бізнесмен. Одружений, виховує трьох доньок.


Ви вже 6 місяців є депутатом міської ради. Які враження від роботи?

Безперечно, це один із тих видів діяльності, які треба було спробувати. Ти береш участь в активному житті міста. Якщо ти активна людина, то це один із інструментів, який дозволить зробити багато чого цікавого для міста. Тому, я вирішив спробувати себе в цій ролі. Тим більше, я вже точно знаю, як працює місто зсередини. В мене набагато більше досвіду, ніж в тих людей, які вперше пройшли в міську раду. Це набагато простіше, коли приймаєш якісь рішення, бо розумієш де необхідно наполягти. Досвід дуже хороший.

Які ідеї в міській раді ви лобіюєте насамперед?

Все, що стосується Сихова. Я живу на Сихові, тож мені хочеться зробити для району певні речі, які би позитивно вплинули на життя мешканців. Перетворити занедбаний сквер чи вулицю в таку, яка стала би привітнішою, зручнішою, комфортнішою. Хоча, мої ідеї не обмежуються лише Сиховом. Так вийшло, що я виріс на вулиці Артема, потім переїхав на Зелену, а тепер живу на Сихові. Для мене весь Львів важливий. Важливо, аби ми змінили всю інфраструктуру міста. Ми зробили вже дуже багато роботи, але цього замало. Місто постійно забудовується, тому нам необхідно повернути забудовників на інші вулиці: проектувати нові, наприклад з Рясне-2 на Левандівку, з Левандівки на Ряшівську. Потім Трускавецьку з’єднати з Вернадського. Зробити таке середнє кільце міста Львова. І в мене, як у керівника “Львівавтодору” є пріорітетний напрямок - розвивати нову дорожню інфраструктуру. Бо за рік-другий ми повністю реконструюємо для міста важливі магістральні дороги, а решта – не відповідає тим потребам, які потрібні мешканцям. Будуються нові райони, а от що стосується інфраструктурної роботи, нових проектів немає. Чому їдуть до Львова туристи? Тому, що в нас все компактно розвивається. Але це може бути з часом зведено до нуля, якщо ми своєчасно не почнемо будувати нових доріг та розвивати всю транспортну інфраструктуру: електронний квиток, паркінги та все інше.

Що є найскладнішим в депутатській роботі?

Особливих складнощів немає. Є такі моменти, що коли люди бачать, що фракція одностайно голосує за якісь питання – значить “зверху” обов’язково є якийсь вплив. Я би порадив прийти кілька разів на засідання фракції. Там відбуваються дуже серйозні дискусії майже по-кожному питанню. Навіть, коли ти не згодний з якимось рішенням, ти розумієш, що працюєш в команді. От для мене це було найскладнішим. Я по-своїй натурі є дуже свободолюбивим, і якщо мені щось не подобається, то я буду стояти на своєму до останнього. Але вже будучи депутатом, я вже десь підкорювався, бо ми повинні працювати в команді.

Олег Береза про депутатство,  "Львівавтодор" та сихівський трамвай (ІНТЕРВ'Ю), фото-1

З огляду на Ваші доходи, ви досить непогано заробляєте. Навіщо Вам взагалі депутатство?

Можливо, багато змінилося в мені. Якщо раніше я вважав, що міська влада – це одні чиновники, то тепер моя дума кардинально змінилася. Надзвичайно серйозні професіонали, які працюють тут, вони достатньо невмотивовані з точки зору зарплати і так далі. Звісно, якщо я не мав би того джерела доходу, який я маю наприклад, з бізнесу, то я би сюди ніколи не пішов. Адже треба допомогати родині, годувати сім’ю. Це надзвичайно цікава справа, і мені імпонує те, що я працюю з дуже хорошим колективом.

А коли Ви познайомились з Андрієм Івановичем?

Знаєте, був один момент у 2010 році, коли я брав участь у виборах у складі партії “Народний рух”, але після виборів відмовився від свого депутатського місця. І тоді Сергій Кіраль [екс-начальник Управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міської ради], з яким ми разом працювали, запропонував мені очолити “Львівавтодор”. Того ж року відбулося знайомство з Андрієм Івановичем. Можливо, з боку це виглядало трохи скептично, адже я брав участь у виборах в складі партії “Народний рух” і партія мала трохи іншу думку. Ну і ще, Андрій Іванович дивився з такої точки зору, що я – бізнесмен, і він думав, що в мене зовсім інша мотивація, що я тягну за собою якусь компанію.

Нещодавно Ви опинилися в епіцентрі скандалу через те, що віддали свій автомобіль в оренду “Львівавтодору”. Що це за історія така?

Щоби ви розуміли, я шість років використовував власне авто на потреби фірми і не брав за це ані копійки. Але в один прекрасний момент, бачучи, що в принципі автомобілем я постійно користуюся, в тому числі для відряджень і мені радили придбати автомобіль, я запропонував зробити все чітко та правильно, і здати автівку в оренду. Причому, ціна була набагато нижчою за ринкову. Все зробили прозоро. Звісно, когось це обурило. Але на міжнародних фірмах така практика є звичним явищем. Я постійно в русі, мені завжди необхідно бути оперативним і машина повинна бути під рукою. Впродовж 6 років я зекономив 900 тисяч гривень для “Львівавтодору”. За ці гроші можна було придбати 2-3 нормальні автівки. Це все спочатку так спалахнуло, потім все згасло, а коли я став депутатом від “Самопомочі”, знову все з’явилося на поверхні. Хтось хотів це використати як інформаційний привід. Але я відчував за собою правоту. Тоді порушили одну кримінальну та адміністративну справу. Та все закрили за відсутністю складу злочину. Для мене не так було важливо те, що я щось на цьому заробляв, а сам факт того, що треба правильно вести свій облік. І коли я показав, які я гроші зекономив, то люди цього не побачили. Для них було головне те, що я ніби-то нечемний чоловік, хотів нажитися на кошти платників податків. Я ж показав, що зекономив. Навпаки зробив добру справу для всіх. Людина з бізнесу такі речі прекрасно розуміє. Для пересічних людей це виглядає якось неправильно, але коли ти все аргументовано пояснюєш, все стає на свої місця. Мої аргументи прийняли до уваги і все.

Скоро минає рік з часу, як на Сихів почав курсувати трамвай. Можна вже говорити про певні підсумки. Скажіть, ви самі вірили, що цей проект вдасться втілити у життя? Що було найскладнішим під час реалізації трамвайної лінії?

Я повірив, що можу багато чого зробити, відремонтувавши вулицю Городоцьку. Всі казали, що це неможливо, і навіть мій батько мене відмовляв. І коли я побачив проект “Трамвай на Сихів” я сказав: “Ми його зробимо”, але за двома умовами: його має реалізовувати потужна компанія, а фінансувати все буде потужний інвестор.

Можна сказати, що я став фанатом цього проекту. Я всіх змушував зосереджуватись на цій роботі, тому все вийшло. Коли ми почали виконувати перші роботи, то зіткнулися з сотнею проблем. І найбільші були три: колектор, перенесення ринку “Санта-Барбара” і дофінансування проекту. В нас виникло питання з колектором, коли сталися три обвали. Просто уявіть, які наслідки на нас би чекали, якби ми не поміняли колектор? Це була необхідність і робота була підтверджена європейським аудитором.

Щодо ринку, то я просто пішов до людей, адже всі говорили до них з точки зору чиновників. Я підійшов до них і сказав: “Хлопці, я такий же бізнесмен, як і ви. Давайте сядемо та подумаємо, як ми можемо знайти компроміс”. Якщо хочете вирішити якесь питання, необхідно зрозуміти людину, яка є твоїм опонентом. Люди розповіли, що їм та земля не підходить, бо їм треба зробити там певні речі. Тоді я переговорив з владою, ми порадилися з ЄБРР і я пояснив, що якщо ми не вирішимо питання з ринком, то весь проект просто зупиниться. В банку все зрозуміли правильно та погодили фінансування, аби вирішити цю проблему. Тоді я знову зустрівся з людьми, все їм пояснив і більше того, я пообіцяв їм посприяти тому, аби до нової ділянки ринку продовжили кілька автобусних маршрутів і розвивати транспортну інфраструктуру. Таким чином ми про все домовились.

Зараз у Львові вже лунають ідею стосовно того, аби продовжити сихівський трамвай до залізничного вокзалу. Чи є реалістичною ця ідея і на якому нині етапі перебуває проект?

Ми хочемо розвивати Львів. Більше того, я бачу, що в майбутньому можна всю ділову частину перенести у віддалені райони і таким чином ми розвантажимо все місто. Одним із таких наріжних каменів є будівництво дороги із Рясне-2, яке з’єднає цей мікрорайон із Сиховом. Тоді ми б зняли всі питання комунікації цих районів. Продовження трамваю – теж один із таких проектів. Необхідно переговорити із мешканцями навколишніх сіл, аби вони зрозуміли, що це буде їм корисно. Тому роботи ще дуже багато.

Нещодавно у Львові заговорили про продовження трамвайної лінії по вулиці Коперника. Наскільки цей проект є доцільним і чи не призведе це до колпасу?

Мова йде про трамвайну колію по вулиці Коперника на ділянці від вул. Сахарова до вул. Бандери в одному напрямку, лише до центру міста. З моєї ініціативи в ЛКП «Львівавтодор» було створено відділ транспортного планування та моделювання. Основними завданнями цього відділу є перевірка на доцільність реалізації у місті різних заходів транспортної інфраструктури. Іншими словами, цей відділ перевіряє чи доцільно, наприклад, будувати трамвайну колію на цій чи іншій вулиці, чи доцільно на певній території у місті змінити організацію руху, тощо. Отож, з використання програмового забезпечення “VISUM” в якому створена транспортна модель міста Львова, було визначено який же ефект принесе будівництво трамвайної колії довжиною приблизно 300 м на вул. Коперника (від вул. Сахарова до вул. Бандери). Результати транспортного моделювання показали, що це буде найбільш дохідний проект для “Львівелектротрансу”: прогнозується, що в пікові періоди пасажиропотік не буде покриватися навіть при п’ятихвилинному інтервалі трамваїв на маршруті. Також хотів би наголосити, що найбільшою перевагою цього рішення є зменшення тривалості поїздки пасажирів, які рухаються до центру міста з вул. Кн. Ольги та Сахарова.

Наступного року львів’янам обіцяють електронний квиток в громадському транспорті. Чи справді це реально?

Надзвичайно реально. Перш за все, якщо ми йшли на перші проекти з ЄБРР пов’язані з інфрастуктурою, то в мене було відчуття, що я йду один. А тепер зі мною працює команда професійних людей. Дуже важливо, що ми вивчали досвід інших країн і вже знаємо, чого хочемо. Нам потрібна система, яка в наступні 5-6 років не застаріє та відповідатиме реальному часу.

Наразі ми проходимо етапи кваліфікації, серед 17 компаній відсіюємо ті, які не мають фінансових можливостей, досвіду впровадження таких проектів. Ще обираємо консультанта і приступаємо до технічної частини. На цьому етапі ми відсіємо більшу половину компаній, бо вони прогнозовано не здатні будуть прийняти те рішення, яке ми бачимо. Наша система буде побудована на тому, що коли ти маєш електронний квиток, він є ключем доступу до сервера на якому записані всі твої дані. Така система більш гнучка до викликів сьогодення.

Олег Береза про депутатство,  "Львівавтодор" та сихівський трамвай (ІНТЕРВ'Ю), фото-2, Всі фото: Назар Юськів/032.ua

Всі фото: Назар Юськів/032.ua

І третій етап – ціна. Хто надасть оптимальну пропозицію стосовно ціни та якості, звісно ми того будемо обирати. Є компанії, які зможуть це впровадити з нуля за 6-7 місяців. Думаю, якщо не буде ніяких юридичних проблем, то до кінця цього року проведемо тендерні процедури, потім підписуємо контракт з компанією і вкінці 2018 року все буде реалізовано.

Інше питання, чи готове до цього Львів. Містом курсують “Богдани”, а вартість обладнання, яке ми будемо ставити на транспорт, близько 10-15 тисяч євро. Сам “Богдан” вартує менше. Ми, наразі, ведемо активну роботу пропагування електронного квитка в різних сферах: з транспортниками, людьми, з різними категоріями. Ми повинні зробити ту систему, яка не буде морально застарілою, аби її можна було постійно доповнювати. І на першому етапі ми хочимо охопити все місто, а потім зробити зони з прилеглими до міста частинами і так далі. Можемо створити комфортні умови для мешканців області, для тих самих людей, які працюють, але не живуть у Львові. Ми їх також хочемо долучити в єдину систему, аби вони розуміли, що придбавши квиток, наприклад з Солонки до Львова, вони могли одним “тікетом” розрахуватися за проїзд також по місту.

P.S. Продовження інтерв’ю з Олегом Березою читайте на сайті 032.ua наступного тижня. 

Читайте також на нашому сайті: 

Маркіян Лопачак про конфлікт Свободи із міським головою і про критичну ситуацію із сміттям.

Юлія Гвоздович: «Будь-яку проблему треба вміти розв'язати, а не бігти до мами під халат».

Олег Шмід про велоінфраструктуру Львова, підземний паркінг та затори (ІНТЕРВ'Ю).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...