Помічник

Як оформити спадщину: куди подавати документи та в які терміни
Допомагаємо розібратися
1
Куди подавати заяву про прийняття спадщини

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця (населений пункт) або ж, якщо воно невідоме, за місцезнаходженням нерухомого майна (його основної частини).

Якщо за останнім місцем проживання особи діють декілька нотаріусів, то правом вибору фактично наділений той зі спадкоємців, хто першим звернеться з заявою.

Особі, яка бажає звернутися першою до нотаріуса необхідно мати при собі наступні документи:

  • Свідоцтво про смерть спадкодавця;
  • Документ, що підтверджує останнє місце проживання померлої особи (довідка житлово-експлуатаційної організації, довідка правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідка адресного бюро, довідка райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою).
2
Подання заяви про прийняття/відмову в прийнятті спадщини

Особи, які хочуть прийняти спадщину, повинні звернутися з відповідною заявою до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Обов’язок звернення не поширюється:

  • на осіб-спадкоємців, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (на момент смерті). Такі особи приймають спадщину автоматично, якщо тільки не подали заяву про відмову від спадщини. Доказ спільного проживання – відмітка в паспорті про місце проживання, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем;
  • на малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежено. Вони також вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо від неї не відмовились.
3
Строки подачі документів для прийняття спадщини

Строк прийняття спадщини становить 6 місяців із дня відкриття. Якщо протягом цього терміну спадкоємець не прийме спадщину, він втрачає право на її прийняття.

Якщо спадкоємець проживав (був зареєстрований) зі спадкодавцем за однією адресою, вважається, що він автоматично прийняв спадщину, якщо не подав заяву про відмову від спадщини. Втім, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно все одно доведеться подати заяву для переоформлення документів. В іншому разі спадкоємець не зможе надалі ним розпоряджатися. Варто зауважити, що в такому випадку заяву можна подати навіть після закінчення 6-місячного терміну.

4
Як діяти, якщо пропущено строк для прийняття спадщини

Вийти із ситуації можна двома шляхами:

  1. Отримати письмову згоду інших спадкоємців і подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.
  2. Подати позов до суду. Необхідно буде пояснити, чому ви пропустили термін. Якщо суд визнає такі причини поважними, то продовжить строки.

До можливих поважних причин можна віднести наступні:

  • тривалу хворобу, що обмежує можливість пересування;
  • довгострокове відрядження;
  • знаходження в місцях позбавлення волі;
  • незнання про те, що родич помер (наприклад, вам не повідомили про це інші родичі);
  • необізнаності спадкоємця про наявність заповіту (повідомлення про смерть спадкодавця не публікувались у регіональній пресі).
5
Прийняття спадщини за законом

Всього існує п’ять черг спадкоємців за законом.

  • Перша черга включає: батьків, другого з подружжя (йдеться тільки про офіційно зареєстрований шлюб) і дітей. Що стосується дітей, то не має значення, від якого вони шлюбу. Головне, щоб у їхніх свідоцтвах про народження спадкодавець був записаний як батько.
  • У другу чергу успадковують рідні брати/сестри, дід/баба спадкодавця.
  • У третю чергу входять рідні тітка й дядько.
  • У четверту чергу право успадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до відкриття спадщини.
  • Нарешті, п’ята черга – це всі інші спадкоємці: племінники, троюрідні онуки та інші близькі особи. У цю ж чергу входять особи, які перебували на утриманні спадкодавця і не були членами його сім’ї.

Особами на утриманні вважаються неповнолітні та непрацездатні (пенсіонери та інваліди), які отримували від спадкодавця матеріальну допомогу не менш як п’ять років, і це було єдиним засобом їх існування.

Пріоритет належить найближчим людям померлого – дружині, дітям, батькам. Їм оформлення спадщини здійснити найпростіше. Однак закон захищає інтереси й інших категорій родичів – тіток, дядьків, прабабусь, прадідусів, племінників, двоюрідних братів та сестер.

6
Прийняття спадщини за заповітом

Зазвичай оформлення спадщини за заповітом проводиться у нотаріуса за місцем проживання спадкодавця. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, а також у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Окрім цього, спадкодавець може заповісти своє майно не тільки родичам, а й конкретним організаціям або державі.

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Рубрики
Показати
Хочете додати 032.ua на головний екран і бути в курсі новин?