Грибовицьке сміттєзвалище у 2015 році

Грибовицьке сміттєзвалище пережило свою ювілейну дату - 55 років. Понад п’ять термінів експлуатації, полігон приймає до чотирьох тисяч кубометрів львівського сміття щоденно. Одне з найбільших східноєвропейських сміттєзвалищ входить до ста найбільш небезпечних об’єктів України. Втім, вже більше десяти років закрити його ніяк не вдається.

Місцеві мешканці кажуть, сьогодні сміттєзвалище часто димить, іноді там можуть  виникнути і пожежі. Окремі побоювання викликають і кислі гудрони, які із сміттєзвалища течуть на навколишні села.

Вперше, закрити сміттєзвалище хотіли ще у 1974-му році, потім у 1989, але тоді політичної волі забракло перетворитися на механічну енергію спецтехніки і зрівняти полігон з землею.

Неодноразово, селяни з навколишніх сіл, місцеві депутати та громадські активісти влаштовували протестні акції, ініціювали засідання та круглі столи, зверталися з петиціями у різні інстанції. 

За років Незалежності України, розібратися з сміттєзвалищем обіцяв практично кожний львівський мер і практично кожний голова ЛОДА. Обіцяли закрити і перед Євро-2012 і до кінця 2013го року. Вже багато років поспіль, сміттєзвалище як магніт притягає до себе потенційних інвесторів, представників влади,екологів і громадських захисників. Проте безрезультатно.

Чому за стільки років не вдалося закрити Грибовицьке сміттєзвалище? По-перше, щоб вирішити проблему зі сміттям, його вивезенням, переробкою, потрібна чимала сума коштів. Їх звісно у нас, виділяють, ледь не щороку, але грошей все недостатньо. По-друге, треба знайти нову земельну ділянку. По-третє, щоб провести рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища і  звести завод із переробки сміття, потрібні інвестори.

Олег Пилипенко, керівник правозахисної організації «СПАС», який активно працював кілька останніх років над вирішенням питання сміттєзвалища, у коментарі 032.ua розповідає, що місцеві мешканці так втомились чути обіцянки від влади, що навіть робили спробу вирішити це питання самостійно.

«Раніше, разом з іншими громадськими активістами я намагався юридично оформити громаду Грибовичів, для цього місцевій владі ми допомагали організувати Схід села. Проте влітку 2013 року нам не вдалося це зробити, бо щоб збори селян були легітимні, необхідно було щоб прийшли 50% + 1  людей з правом виборчого голосу. Громада могла би вирішити тоді питання закриття сміттєзвалища не у судовому порядку, оскільки відповідно до законодавства є первинним органом місцевого самоврядування, а власним рішенням на зборах.

Сьогодні вартість проекту із рекультивації становить 213 млн гривень.  А терміни – 10 років.

Сьогодні Європа готова купувати в Україні сміття. Насамперед - це голландські компанії. Проте, сміття має бути лише несортоване та непресоване. Тому, тонни львівського сміття можна лише спалити або захоронити. Закордоном вже працюють сучасні сміттєспалювальні заводи, які здатні спалювати сміття при дуже високих температурах, з достатнім часом проходження і окремими камерами де залишки допалюються. Питання спалювання постало гостро для країн Євросоюзу, разом з новими стандартами, які передбачають повне спалювання решток загиблих тварин. В Україні є і власні розробки, зокрема інсталяцію сучасного сміттєспалювального заводу пропонує підприємство з м. Дніпропетровськ і цим вже зацікавилися у Раві-Руській Жовківського району, де працює спиртзавод.

Якщо питати мою особисту думку, то необхідно шукати полігон для сміття в іншому місці, біля села Великі Грибовичі, сміттєзвалище облаштовувати було недоцільно. Не буду Вас втомлювати роз’ясненнями щодо ландшафтів, літосферної плити, скупченості населення, місцевих пандемічних рослин і залишків давньоруського городища під Грибовичами.

В 1959 році, коли приймалося рішення щодо облаштування Грибовицького сміттєзвалища, Львів розвивався як промислове місто, були відходи, разом з новоприбулими мешканцями міста зростала кількість побутового сміття, а ще був падіж худоби через розповсюдження інфекційного захворювання «Ящур».

Сміття на новому полігоні можна або відразу сортувати, спалювати і отримувати енергію, або продавати закордон. Замість Львівського сміттєзвалища, після рекультивації я бачу пасовисько для рогатої худоби.

Але сьогодні, селян взагалі усунули від можливостей впливу на ситуацію. Сільголова І. Питель надав нам відповідь, що сміттєзвалище вже не його проблема. А все тому що земельна ділянка під полігоном тепер земля громади Львова», - розповів у коментарі 032.ua  голова правління ГО «СПАС» Олег Пилипенко.

Сьогодні вартість проекту із рекультивації становить 213 млн гривень.  А терміни – 10 років. А сміттєзвалище виглядає ось так:

 Джерело відео: Варіанти Львів

Свого часу, у прес-службі ЛМР повідомили, як начальник управління житлового господарства ЛМР Юрій Голець розповідав під час «бюджетних» громадських слухань, що у 2015 році є необхідність проведення процедури закупівлі і визначення переможця-інвестора.

Це об’єкт, який не закривається за один-два роки. 

«Це об’єкт, який не закривається за один-два роки. Власне, прийнято рішення розпочати рекультивацію полігону цього року. Ми також звертатимемось у профільні підприємства щодо долучення їхніх коштів на співфінансування проекту.

Другим етапом буде питання підписання угоди. Місто купувати землю не буде – воно, у взаємовигідних стосунках з тамтешньою територіальною громадою, підпише угоду щодо оренди в неї земельної ділянки та, своєю чергою, інвестуватиме в цю громаду відповідні кошти, у вигляді інвестицій у будівництво доріг, газопроводів, водопроводів, водогонів. Такі земельні ділянки є. Місто працює з цим вже не один рік», – зазначає Юрій Голець.

А тим часом, у Великі Грибовичі продовжують звозити сміття, а може й інші шкідливі речовини. Торік, місцеві журналісти провели розслідування  і продемонстрували, як за 100 гривень на територію можна злити небезпечні речовини без будь-яких дозволів.