Донбас: статус невизначеності

У четвер, 16 липня, Верховна Рада України направила до Конституційного суду проект змін до Конституції України, що стосуються децентралізації влади. Одним з найбільш критичних питань, яке не дало коаліції проголосувати одноголосно, став статус окупованих районів Донбасу. Деякі політичні сили трактовали положення реформи як присвоєння окупованих територій особливого статусу, що дозволяє легітимізувати терористів.

Масла у вогонь підлив колишній радник Путіна Андрій Ілларіонов, який напередодні голосування заявив, що Україна опинилася в ролі розмінної монети в грі між Заходом і Москвою. За його словами, Обама і Путін домовилися про Сирію та Іран в обмін на Україну. Втім, помічник голови Держдепартаменту США Вікторія Нуланд категорично спростувала дану інформацію, додавши, що її ображає сам факт такого питання. Так чи інакше, але Захід і раніше робив заяви про необхідність присвоєння спеціального статусу Донбасу на рівні Конституції.

 У зв'язку з тим, що якийсь особливий статус окупованих районів Донбасу прямо прописаний в Мінських угодах, Україна була змушена так чи інакше відобразити його в Конституції. Був обраний один з найбільш компромісних варіантів - вказати в Конституції, що окуповані території мають "особливий порядок місцевого самоврядування", а повноваження цих територій прописати в окремому законі. Як відомо, змінити закон в рази легше, ніж Конституцію.

 За словами першого заступника фракції БПП Ігоря Кононенко, зміни до Конституції не передбачають поняття "статус Донбасу" - йдеться про особливості місцевого самоврядування в деяких зонах. Дані положення носять тимчасовий характер і будуть діяти два роки. Про це Кононенко розповів у коментарі CitySites.

 "Перехідні положення розраховані на 2 роки. У цих перехідних положеннях чітко записано, що особливий порядок місцевого самоврядування регулюється законом. Є закон про особливий порядок місцевого самоврядування на окремих територіях Донецької та Луганської областей. Там прописано 9 умов, які повинні бути виконані для проведення місцевих виборів ... Тобто вибори можуть відбутися тільки тоді, коли будуть відповідні умови ", - розповів Ігор Кононенко.

 При цьому сам по собі закон починає діяти лише після проведення виборів, на що, очевидно, Москва найближчим часом не піде.

 Колишній губернатор Донецької області Сергій Тарута розкритикував прийнятий проект змін Конституції, заявивши, що він був нав'язаний і не обговорювалося належним чином.

 "У держави немає єдиної стратегії поведінки щодо Донбасу і реінтеграції окупованих територій. Більше того - всі рішення, включаючи поправки до Конституції, приймаються сьогодні поза суспільним контролем. Нас просто ставлять перед фактом. А результатом цієї політики є черги на блок-постах, неможливість почати процес відновлення Донбасу, зниження довіри до нинішньої влади, в тому числі і у проукраїнського Донбасу ", - написав Тарута в Facebook.

 У теж час професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань позитивно оцінив прийнятий проект змін. На думку експерта, Україна могла зайняти безкомпромісну позицію, пославшись на тотальне порушення Мінських угод російською стороною, проте була обрана більш дипломатична тактика - формально дотримати міжнародні зобов'язання, залишивши за собою можливості для "маневру". Про це Гарань розповів у коментарі CitySites.

 "Це результат дипломатичного маневрування України", - охарактеризував зміни до Конституції експерт.

 Ще одне важливе питання конституційних змін - це перспективи реінтеграції Донбасу. Звичайно, регіон необхідно повертати, але возз'єднати ракову пухлину "ДНР / ЛНР" з Україною - це мрія Кремля. І, очевидно, що цього не станеться до повного або часткового лікування цих територій від вірусу російської окупації. На думку Олексія Гараня, найближчим часом Путін з Донбасу не втече.

 "Питання реінтеграції Донбасу впирається в політику Росії. Реінтеграція не можливе без виведення війська, без контролю над кордоном і без проведення місцевих виборів. Але я думаю, що на даний момент, навряд чи можна вважати це реалістичним сценарієм ", - розповів Олексій Гарань у коментарі CitySites.

 Експерт вважає, що Київ змушений змінювати стратегію повернення Донбасу.

 "Стратегія змінюється в залежності від умов. До повного російського вторгнення стратегія була спрямована на звільнення Донбасу і вона працювала до кінця серпня 2014 року. Потім ситуація змінилася. Угоди Мінськ-1 давали надію, що буде працювати перемир'я. Потім Росія це все порушила, і був Мінськ-2, який знову ж таки не виконується. У цій ситуації не залишається великого вибору - це ізоляція, яка передбачає певне збереження контактів. Мова, насамперед, йде про гуманітарні контактах ", - вважає Гарань.

 Замість епілогу

Прийняті 16 липня норми - це лише декларація про готовність їх розглянути на наступній сесії Верховної Ради. І для остаточного їх затвердження знадобитися згода Конституційного суду, і що найголовніше, 300 голосів у парламенті. Залишається сподіватися, що до того моменту, як процедура дозволить винести проект нової Конституції в сесійну залу, політики і суспільство прийдуть до формули, яка зможе влаштувати не тільки їх, але й учасників міжнародної політики.

Михайло Криволапов