Життя під прицілом

Офіційно Україна вже 27 днів живе в режимі підвищеної готовності. Неофіційно - 27 днів українці живуть в режимі паніки та занепокоєння.

 У зв'язку з обстрілом Маріуполя і ескалацією конфлікту на Сході, 25 січня Петро Порошенко скликав екстрене засідання РНБО. Експерти очікували, що після нього буде введено військовий стан. Втім, глава держави і уряд вирішили не переводити економіку на військові рейки і ввели в Україні режим підвищеної готовності, а в Луганській і Донецькій області - режим надзвичайної ситуації.

Таке рішення доводить - в Україні нарешті зробили перший крок до мобілізації не тільки військових, а й влади. На відміну від воєнного стану, ці два режими практично жодним чином не впливають на повсякденне життя українців, натомість змушують керівників адміністрацій, міських та сільських очільників активізувати всі свої сили і ресурси, щоб у випадку надзвичайної ситуації вберегти населення.

Завдання від влади поділяють на дві групи - організаційне та практичне. Серед практичних завдань - посилення охорони вразливих об'єктів і патрулювання на дорогах. В рамках організаційних вказівок  передбачено здійснити перевірку систем оповіщення, з'ясувати, в якому стані знаходяться захисні споруди та провести інструктаж серед населення на тему, як діяти у випадку надзвичайної ситуації.

Кілька тижнів життя в режимі підвищеної готовності встигли продемонструвати, що забезпечити охорону на вулицях - здатне кожне місто. Так, від зловмисників Одесу щодня і щоночі охороняє  1000 правоохоронців, а всі стратегічні об'єкти теж взяті під цілодобову охорону. У Харківській області зараз зводять нові блокпости та інші фортифікаційні споруди, а у Львові, безпеку міста охороняють не тільки вдвічі більше міліціонерів, а й самі жителі.

Втім, слабким місцем кожного куточка України залишаються захисні споруди, які при необхідності мають бути місцем порятунку.

Наприклад, в Львівській області є 966 бомбосховищ. Кількість непридатних із них складає 35%. У Дніпропетровську з 100 захисних споруд, при необхідності можна використати лише 5, оскільки в інших бомбосховищах зробили склади непотрібних речей. Варто зазначити, що з усіх міст найкраща ситуація із захисними спорудами є у Запоріжжі. Тут 91% укриттів готові прийняти місцевих мешканців. Що ж стосується інших 9%, вони за багато років вийшли з ладу і їх готують до списання.

Тим часом, більшість українців не знає, де їм сховатися і куди бігти у разі обстрілу. Тому в містах України створюють карти бомбосховищ. Одну із перших таких інтерактивних карт було розроблено у Києві. Сьогодні її може завантажити на свій мобільний і планшет кожен. Чи працює така схема? Сказати наразі важко, відомо тільки, що більшість киян досі не знають адреси найближчих бомбосховищ і їх розташування. Втім мер Києва, Віталій Кличко впевнений, що хвилюватись не варто. За його словами, у столиці налічується 526 укриттів і майже всі вони в задовільному стані.

ФОТО 9
ФОТО 9

На фото: Віталій Кличко здійснює огляд захисних споруд Києва

 Водночас складну ситуацію з бомбосховищами можна спостерігати в Одесі. Як стверджують місцеві жителі, хоч в них є інтерактивна карта, 365 захисних споруд, які побудували ще в 70-80 роки, не так вже легко знайти. А в спальних районах Одеси, влада взагалі не спромоглася подбати про населення. Станом на сьогодні, досі невідомо, як розмістити 250000 чоловік в два інших бункера, загальною місткістю до 200 чоловік.

Коли у Дніпропетровську нависла реальна загроза прориву російських військ, створили карту бомбосховищ і тут. Але, є сумніви, чи вона реально здатна допомогти при небезпеці.

За словами начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Дніпропетровської міської ради Сергія Гайдука, справжні бомбосховища в Дніпропетровську розташовані тільки на промислових об'єктах, добігти до яких, у разі обстрілу, не буде можливості.

До речі, жодне з укриттів, нанесених на карту, не врятує від радіації, як це передбачалося спочатку.

ФОТО 10 ФОТО 11

На фото: бомбосховище  в Дніпропетровську

 Тим часом, щоб дізнатися в Харкові, де можна перечекати можливий артобстріл, потрібно зателефонувати у «Жилкомсервіс».  Але зробити це так важко, як і дістатися згодом до укриття. Практично всі бомбосховища Харкова розташовані на якихось великих підприємствах і режимних об'єктах, тому туди можуть «взяти» тільки «обраних», простих людям – зась.

За словами місцевих жителів Миколаєва, підготовка бомбосховищ в їхньому місті проходить під девізом "порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих". Інвентаризацію та прибирання приміщень для укриття населення проводять в основному волонтери. Якщо 93% населення області забезпечені захистом, то в самому Миколаєві понад 50% об'єктів не мають працюючого фільтровентиляційного обладнання. 18 захисних споруд в підтопленому стані. Коштів на відновлення захисних споруд немає, тому в місті було прийнято рішення створити комісії з волонтерів, мешканців та фахівців, які будуть досліджувати наявні захисні споруди і наводити там порядок.

ФОТО 1
ФОТО 1

На фото: Бомбосховище Миколаєва

 Так само порядок наводять і в Кривому Розі. З 343 наявних у місті захисних споруд, тільки 48 придатні там до використання. Відтак, місцеві активісти проводять огляд усіх бомбосховищ і намагаються привести їх в належний вигляд.

ФОТО 4 фото 5

На фото: ось так виглядає одне із бомбосховищ у Кривому Розі

 Слово "бомбосховище" далеко не порожній звук і для Донецька. Про те, де їх знайти, донеччани почали говорити ще минулого літа, але більшість і не припускали, що місто будуть обстрілювати з важких знарядь. Виявилося, що справжніх бомбосховищ в Донецьку збереглося не так багато, та й ті часто мали жалюгідний вигляд. Як правило,вони розташовані під будівлями шкіл та інших важливих цивільних об'єктів. Однак донеччани, не розраховуючи на те, що зможуть добігти до певного місця у важку хвилину, взялися масово розчищати підвали своїх багатоповерхівок. Вони обладнати там спальні місця, зробили запаси води і т.д. Все це було не даремно, так як зараз для багатьох "домашні бомбосховища", на жаль, стали практично рідним домом. Навіть після оголошеного з 15 лютого перемир'я, тиша  в Донецьку так і не настала.

ФОТО 2 ФОТО 3

На фото: Рідний дім на кілька місяців для жителів Донецька

 Не краща ситуація і в Луганську. Місцева влада та населення робить усе для посилення безпеки. Зокрема, на кожному кроці відбувається інформування мешканців про правила поведінки під час обстрілу, а ще у місті зустрічаються медпрацівники, створюють народні дружини і перевіряють бомбосховища. У Луганську визнають - більшість укриттів не обладнана для довгострокового перебування і не всі мають опалення та освітлення.

 Після розстрілу «Східного» по-іншому на безпеку міста дивляться і маріупольці. Трагічні події 24 січня занепокоїли не лише чиновників, які до цього формально ставилися до підготовки притулків, а й самих жителів. Останні самоорганізувалися і почали облаштовувати свої підвали самотужки.

Сьогодні в Маріуполі вже підготовлено 130 укриттів. Найнадійніші з них були побудовані ще за часів СРСР і розташовані на території великих містоутворюючих підприємств. Загальна місткість укриттів становить 49010 чоловік. Цього, звісно, недостатньо для 450-тисячного міста. Тому в Маріуполі дали команду - відкрити всі підвали. Зараз у мешканців  є чимало питань і по надійності укриттів, розташованих у цих підвалах. Але в будь-якому випадку, іншої альтернативи у маріупольців немає.

ФОТО 7
ФОТО 7

На фото: укриття в нейрохірургічному відділенні міської лікарні №5.

ФОТО 8
ФОТО 8

На фото: захисне укриття у підвалі житлового будинку в Маріуполі

 Ця реальна картина про стан безпеки кожного міста, викликає не тільки жах у місцевих жителів, але і занепокоєння у фахівців. За словами експертів, більшість бомбосховищ, які у нас є, побудували ще в Радянському Союзі і нікому до них не було діла. Більше того, тільки сьогодні спеціалісти можуть відкрито говорити про проблеми з безпекою і захисними укриттями в державі. Раніше їм часто забороняли навіть зайти на об'єкт підвищеної готовності з перевіркою. Можливо, ніхто просто не думав, що мирне небо над головою зникне. Тим не менше, зараз, коли ми живемо під прицілом, нам ніде сховатися. Залишається питання: чи будуть покарані ті, хто зробив нас беззахисними перед терористичними організаціями і чи встигнемо ми почути їхню  відповідь. 

Ірина ТРУШ

Львів АТО Порошнко
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі