Дві війни...

Порівнювати Другу світову і нинішню гібридну російсько-українську війну не було б ніякого сенсу, якщо б ті, хто розв'язав бойню на Донбасі, не обрали б своїм фетишем георгіївську стрічку, а в якості знамені для своєї боротьби не підняли б «перемогу над фашизмом».

Тепер ми приречені на порівняння. Вони, до слова, допомагають багато чого зрозуміти і в поведінці людей по обидві сторони барикад, і в поведінці воюючих сторін. Та й в політиці держави Україна теж.

Останні заяви представників добровольчих батальйонів про відмову пропускати гуманітарні вантажі на окуповані території доти, поки не будуть звільнені всі українські заручники, у багатьох викликали шок. Негуманно - це сама м'яка оцінка такого рішення. «Нас зрадили, нас нищать», - так вважають ті, хто в силу різних причин залишився на окупованій території.

Але є й інша думка. «Це війна, а на війні - як на війні», - кажуть військові. І не тільки вони. Слідом за комбатами із заявою про недопущення гуманітарних вантажів на Донбас до повного звільнення заручників виступив і новопризначений глава РНБО Турчинов, перевівши таким чином ситуацію з розряду непорозуміння в розряд державної політики. Як до цього ставитися нам, звичайним громадянам цієї країни?

Власне кажучи, тих, хто сьогодні продовжує розмахувати прапорами «Новоросії», подібні жорсткі дії українського уряду (блокування гуманітарки, а раніше - припинення соцвиплат) не мали б дивувати. Взагалі незрозуміло, чому панове, які з піною у рота кричать «спасибі дідові за перемогу», чимось незадоволені. Якщо вони вчили історію хоча б на рівні шкільної програми, то мали б пам'ятати, що в часи фашистської окупації їх кумир - радянський уряд ніяких пенсій та допомог не платив, продуктових наборів своїм громадянам, які залишилися під німцями, не передавав. Як їм жити, що їм є, - Сталіна не цікавило. Більше того, перш ніж здавати міста і села, радянська влада знищувала там все, що могло принести хоч якусь економічну вигоду окупантам. І нікого така політика СРСР по відношенню до своїх громадян не обурювала, все сприймалося як належне. А як інакше - все на вівтар перемоги.

Дозволимо собі маленький екскурс в історію Донецька. Німецькі війська увійшли до міста 21 жовтня 1941 року. На жаль, в радянських підручниках історії не писали, як деякі представники місцевого населення радо вітали «визволителів» і співали їм хвалебні оди. А шкода, повчальна вийшла б історія.

Цікаві перші укази, які видали окупаційні війська. Наприклад, вже з 1 листопада в місті стали жити за берлінським часом. Стрілки годинника перевели рівно на 1 годину назад (аналогії напрошуються самі собою - лідери терористів в ДНР і ЛНР перевели стрілки годинника на московський час). Відразу ж німці ввели і комендантську годину. З 19.00 до 5:00 ранку переміщатися по вулицях було заборонено (і тут збіглося).

Радянських грошей німці не скасували. Рублі ходили нарівні з рейхсмарками за курсом 1 марка = 10 рублів (проросійські бойовики чітко йдуть слідами німецьких окупантів, тільки курс рубля і гривні інший).

А от далі починаються відмінності. Харчування для поневолених жителів Донецька німці таки організували. Правда, за картками. Тижневий пайок робочого у важкій промисловості був 200 г м'яса, 100 г масла, 2,5 кг хліба, 500 г крупи, 250 г цукру і 3,5 кг овочів. Причому, крім пайків, робітники отримували ще й зарплату. Кваліфікований працівник - до 400 рублів. Для порівняння: 1 кг крупи в цей час коштував 75 рублів.

Зі спогадів жителів Донецька (до війни Сталіно) про німецько-фашистську окупацію

[...] Люди боялися виходити. Комендантська година. Що таке комендантська година? Будь-хто тебе міг завалити (вбити) і все в порядку речей. [...]

[...] Хто працював - тих годували. А решта - ні копієчки. Нічого, навіть ось такого шматочка хліба не отримували. [...]

Шахти працювали. Німців в шахті майже не було. Начальство приїде, перевірить - а то всі наші. Ну ось я пропрацював по 43-й рік в шахті. З 1941 по 1943. Мене в 1943 році забрали в армію звідси. [...]

  Було, що й на окопи забирали, я от сам рив окопи, мене теж забирали. А давали форму - як вам сказати. Ну, з трофейного чого-небудь, їхнього. А окопи ж треба [рити] - зима, одягали. А що зробиш - одягали. Змушували. [...] Теж ж вважали, допомога робити. [...] А куди? Пацани, баби, жінки. Ми ж не винні. [...] Ну застрелять нас, ну і що. І йшли люди працювали. Жити-то теж хочеться. [...]

[...] Так, що ще треба відзначити. Така обстановка була, з тієї сторони Єйськ - це ще радянський був. Авіація з Єйська постійно за розкладом тут була. Винищувачі літали у нас понад нашими хатами, чіпляючись за труби. Ось так тримали німців у страху. Ну а бомбардувальники були в нічний час доби, безладні. Іноді й нашим хатам діставалося. Як зашурує - тільки пил йде. Саман. І люди було, гинули, випадки такі. Ну і тривало таке до 43-го року. [...]

У цьому порівнянні сьогоднішні дії української влади можна було б навіть назвати дуже м'якими. Шахти не знищують, авіація не бомбить, світло і газ не відключають, оплачуючи всі рахунки. Пенсії перестали платити? Так не зовсім же. Виїжджай, реєструйся і отримуй.

Але!

На Донбасі від голоду помирають люди. Сьогодні називають число померлих - від 60 до 80 осіб. Точної статистики, звичайно, бути не може. Ніхто не робить розтинів, не встановлює причину смерті, не веде облік. Тим не менш, факти голодних смертей вже є - і це в країні, яка пережила Голодомор!

Зупинити цей кошар - не просто питання гуманності. Для України це тест на національну зрілість.

Нас зараз всіма способами намагаються переконати, що на окупованих терористами територіях залишилися тільки зрадники України. І вони заслужили ті страждання, які переживають. Але якщо хоч на хвилину припустити, що інакомислення і навіть державне зрада може бути виправданням організованого голодомору на Донбасі, тоді вся система цінностей, з таким трепетом і в таких муках вибудовувана в незалежній Україні, просто завалиться. Якщо можна зараз, значить, можна було і тоді, в 32-33-му?

Та й чи можна назвати зрадниками тих, хто в силу різних причин не зміг покинути окуповані міста і зараз просто намагається вижити?

У часи Другої світової на окупованих територіях в Україні залишалося кілька мільйонів чоловік. Радянський агітпром всіх їх поділив на героїв, партизан-підпільників і ... зрадників. По-іншому ніяк. Саме тому люди, які пережили фашистську окупацію, намагалися нікому не розповідати, як вони виживали. Адже за подібні одкровення можна було відправитися на Колиму. Держава визнавала за ними тільки право на подвиг і не хотіла визнавати право на життя.

Але ж героїв, здатних на подвиг, завжди одиниці. А люди - всього лише люди.

Самі звичайні, зовсім не героїчні маріупольці вийшли на заводи ім. Ілліча та «Азовсталь» і встали біля верстатів. Сталь лити не почали, але ремонтні цехи запустили. Театр відкрили. Причому перейменували його в театр ім. Т.Г.Шевченка. Стали відкривати приватні майстерні з ремонту взуття та годинників. У Харкові місцевий житель відкрив ресторан. У Кривому Розі в період окупації було відновлено роботу хлібзаводу, маслозаводу і цегельного заводу. На руднику Артема почала працювати шахта Південна. На руднику ім. Дзержинського була відновлена робота шахти ім. Ворошилова. На всіх цих підприємствах працювали криворіжці. В Одесі під час окупації в місті була оголошена свобода торгівлі. Будь-який бажаючий міг одержати ліцензію на відкриття закладу. Уже навесні 1942 року Одеса стала невпізнанною і була сповнена всіляких товарів. У місті відкривалося безліч приватних медичних кабінетів. З'явився ресторан-кабаре. Колишні радянські журналісти відкрили газети «Молва» і «Одеська газета».

У той час була відновлена Одеська міська опера. Слава про оперу перекинулася за Дністер. Багато румунів і німців приїжджали до Одеси, щоб послухати опери «Борис Годунов», «Євгеній Онєгін», подивитися балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня». До слова, оперний театр відкрився і в Донецьку, німці перейменували його на  Front-Oper.

У Миколаєві жінки заробляли тим, що готували випічку для німецької армії. Пиріжки розліталися на ура, і жінки могли врятувати свої сім'ї від голодної смерті.

У Києві під німцями залишалося близько 400 тисяч чоловік. І вони теж не хотіли вмирати. За рік в українській столиці відновили водопровід і електростанції. На вулицях стали ходити трамваї. Працювали театри, школи, проходили спортивні заходи і навіть відкривалися дитячі будинки для сиріт. Священики проводили в храмах служби. Загалом, люди працювали і жили.

Чи були всі ці люди, які «працювали і жили», посібниками фашистів? У товаристві «Меморіал», що багато років розслідувало тисячі справ репресованих громадян, звинувачених  в пособництві ворогові в період окупації, немає іншої думки: ці люди не винні. Винна держава, яка не захистила своїх громадян. Звичайно, були і факти справжньої зради. Але в основній своїй масі люди змушені були працювати, щоб жити.

І якщо вже радянська репресивна машина втрималася від того, щоб масово засудити всіх, хто залишався «під німцями», то демократична і вільна Україна просто зобов'язана піднятися над своїми образами і запобігти гуманітарній катастрофі на Донбасі.

P.S. Коли готувався цей матеріал, у ЗМІ з'явилася інформація, що гуманітарні вантажі знову почали пускати на Донбас. Правда, тепер їх будуть доставляти виключно під патронатом українського уряду та Червоного Хреста, а роздача допомоги буде адресною. Але голодної бабусі все одно, хто протягне їй руку допомоги.

Ксенія Халтуріна

ДНР ЛНР
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
З 1-го вересня в Україні припинили трансляцію аналогового телебачення. 032.ua пропонує своїм читачам спосіб, як розважатися й без доступу до ТБ, та заодно перевірити себе на "телезалежність". Пройдіть жартівливий тест та з'ясуйте, яким є ваш рівень (не)залежності від телевізора й чи важко ви переживаєте відімкнення аналогового TV. Читайте також: Як змінювався електротранспорт Львова. Раритетні фото (Щоб пройти тест, зачекайте кілька секунд, поки він завант...
Культура
Матір Кузьми "Скрябіна" заяв​ила про використання портретів сина похоронними компаніями для реклами своїх послуг. Про це Ольга Кузьменко написала на своїй сторінці у Facebook. "Допоможіть виявити і знешкодити мародерів-господарів похоронних фірм, які використовують портрет мого сина в рекламних цілях, роблять лже-могили на своїх показових майданчиках з його даними. Таких прикладів нам повідомили вже чимало. Самі їх всіх ми не зможемо виявити. Прошу у вас,...
Бізнес
На сайті 032.ua триває спецпроект "Тест-драйв закладів Львова". Нещодавно ми писали про  ресторан “New-York-Street-Pizza", що на Сихові. Сьогодні ми розповімо вам про заклад під назвою Ляфінаж, який позиціонує  себе, як крамниця-кафе ремісничих крафтових український сирів. Відкрили ресторан рік тому у проїзді Кривала Липа,7, що у центрі Львова. Рейтинг закладу у Google - 4,9 із 5.  Перші враження та інтер'єр  Прийшовши сюди, одразу помічаємо, що це дуже ма...
Кримінал
У Перемишлянському районі виявили незаконну врізку у нафтопроводі «Дружба», через яку стався витік нафти. Про це повідомляє департамент з питань цивільного захисту населення ЛОДА, передає 032.ua. Читайте також: На Львівщині жінку збив мікроавтобус: потерпіла в реанімації Вчора, 21 вересня, о 23:30 надійшло повідомлення, що поблизу сіл Серники та Лани Перемишлянського району відчувається різкий запах нафтопродуктів. Про це повідомили відповідні служби. Дис...
Суспільство
Сьогодні у Львові стартувала найочікуваніша книжкова подія року. Ювілейний 25-й Book Forum змінив назву та запрошує поринути у атмосферу читання й книжкової ейфорії. 032.ua зібрав для читачів усе найцікавіше. Читайте також: ТЕСТ: наскільки ти (не)залежний від телебачення Вартість Ціни на абонементи на цьогорічний форум стартують від 15 грн для студентів та від 35 грн за один день. Для дітей дошкільного віку та школярів до 16 років вхід на 25–й Book Forum б...
Пригоди
Дорожньо-транспортна пригода трапилася вчора, 21 вересня, близько восьмої вечора у селі Чернихів, Самбірського району. Про це повідомили у відділі комунікації поліції Львівщини, інформує 032.ua. Читайте також: Львівські рятувальники у Рудному витягли чоловіка з 12-метрового колодязя Як встановили правоохоронці, водій автомобіля «Мерседес Спринтер», 51-річний житель Самбірського району, скоїв наїзд на невідому жінку-пішохода. Її з діагнозом «політравма» гос...
Суспільство
Через матч ФК «Львів» — ФК «Карпати», який відбудеться сьогодні на «Арені Львів», роботу громадського транспорту підсилять додатковими автобусами. Про це поінформували у прес-службі мерії, передає 032.ua. Читайте також: Форум видавців у Львові: вартість, спеціальні гості та найцікавіші події Як зазначили в управлінні транспорту ЛМР, через велику кількість придбаних квитків на матч 9-го туру Української Прем’єр-ліги ФК «Львів» — ФК «Карпати» для зручності д...
Пригоди
Вчора, 21-го вересня, близько третьої дня у сел. Рудно на подвір'ї одного з приватних господарств чоловік впав в колодязь. Про це повідомили у прес-службі ГУ ДСНС Львівщини, інформує 032.ua. Читайте також: На Львівщині BMW збив на смерть 26-річного пішохода, який вибіг на дорогу До місця виклику негайно виїхали рятувальники. Як з'ясувалось на місці події, 26-річний чоловік впав у колодязь з водою й не міг самостійно вибратись. Гибина колодязя - 12 м. За до...
Суспільство
Сьогодні ввечері через святкування 3-го дня народження ТРЦ «Forum Lviv» у місті перекриють вулицю та внесуть зміни у рух громадського транспорту. Про це інформують у прес-службі міської ради, передає 032.ua. Фото: Forum Lviv/Facebook.com Читайте також: ТОП-9 місць у Львові для осінніх прогулянок На час проведення концерту, з 17:00 до 22:00 буде перекрито рух транспорту на вул. П. Куліша (на правій смузі ділянки дороги від перехрестя вул. П. Куліша — вул. П...