Зброя масового ураження

Чутками земля повниться. Вона повнилася ними вчора, і сто років тому, і двісті. Земля повниться ними і зараз. Але є нюанс. Якщо раніше чутки народжувалися в надрах людських мас самостійно через нестачу інформації, то зараз вони все частіше з'являються по чиїйсь волі - їх «народжують» і запускають в маси за допомогою нових інформаційних каналів - соцмереж та ЗМІ. Сьогодні чутки - це інформаційна зброя, яка за силою впливу на свідомість і настрої людей давно обскакала телебачення, газети і навіть Інтернет-ЗМІ.

Вивчати особливості виникнення і поширення чуток першими почали західні вчені. Спочатку здавалося, що підпорядкувати собі чутки буде неможливо. Але виявилося, що не все так складно. Спершу їх стали використовувати внутрішні еліти для підтримки свого впливу всередині країни, а вже у Другу світову війну чутки стали застосовувати і як «зброю масового ураження».

Відомий російський психолог і політолог Дмитро Ольшанський багато років вивчає природу чуток. У своїй книзі «Психологія мас» він відзначає, що розвиток інформаційних технологій та ЗМІ не тільки не зупинило, а навпаки, прискорило поширення чуток, оскільки тепер спецслужби використовують телебачення, соцмережі, Інтернет для їх «організації». В ФСБ є спеціальний відділ, який займається запуском цієї нової масової психологічної зброї. І сьогодні з неї щосили палять по українцях.

Чутки, які сьогодні циркулюють в українських містах, породжують істерію, страх і паніку. Ми склали ТОП найпопулярніших нісенітниць і страшилок, за допомогою яких нами намагається маніпулювати противник.

Чутки у звільнених або незайнятих українських містах

1. Тотальна мобілізація. Чоловіків хапають прямо на вулицях, витягують з трамваїв і автобусів і тягнуть всіх без розбору до військкомату. Це в кращому випадку, а в гіршому - без підготовки та екіпіровки прямо в зону АТО.

У Харкові розповідають, що чоловіки просто зникають. Історія одного такого «зникнення» навіть зібрала мітинг під військовою прокуратурою. В ньому взяли участь «очевидці» викрадення, правда, толком ні хто відвіз, ні на якій машині або хоч які-небудь інші подробиці, розповісти «очевидці» не змогли.

Істерика з приводу насильницької мобілізації живе і в Маріуполі. «Папа, що ти мені брешеш про мобілізацію! Ось я щойно в'їхав в місто, проїхав три блок-поста - ніхто мене нікуди не вкрав ». Відповідь тата: «Це тому що ти в машині їхав, а от якби в автобусі, обов'язково б забрали». Цей діалог - невигаданий. Люди, налякані за своїх дітей, просто відмовляються включати логіку і слухати голос розуму.

У Запоріжжі такі страхи блукають останні два тижні. Люди розповідають, як хтось у військовій формі знімає людей з маршруток і поїздів і відправляє прямо в зону АТО. Або ще того гірше, прямо в кафе заходять і забирають в армію, не даючи навіть доїсти обід. Абсурдна і нічим не підкріплена інформація знайшла свого споживача. Так, в Мелітопольському районі люди з кількох сіл, спочатку по черзі, а потім і всі разом - виходять на пікети проти мобілізації.

У Миколаєві - аналогічна ситуація. Кажуть про те, що молодих чоловіків тут «пакують» на Центральному ринку і ринку «Колос», насильно вантажать в автомобілі і відвозять в зону АТО. Минулого тижня такі розмови вчинили і з Первомайська Миколаївської області. Жоден факт зникнення не підтвердився.

Львів теж потрапив під вплив цих казок. «Насильницька мобілізація» змусила львів'ян перекрити дорогу Львів-Київ 20 липня. Метою протесту були прохання до чиновників не відправляти їх дітей на Донбас. Зараз так і не з'ясували, хто організував пікет. Одні кажуть, що це була секта Догнала, яка мала на меті зробити провокації. Інші - що це були матері та рідні військовослужбовців.

Останні кілька днів подібні чутки наводнили і спокійний і благополучний Дніпропетровськ. Нібито невідомі у військовій формі зупиняють маршрутки, виводять з них чоловіків. Тих, у кого на руках документи, відпускають, попередньо зателефонувавши  родичам і друзям затриманих. Осіб без документів кудись забирають. Когось забрали прямо на пляжі ... Спроби журналістів перевірити хоча б одну з переданих з вуст в уста історій натикаються на категоричну відмову «жертв» або їх родичів спілкуватися. Ну а в військкоматах та міліції про факти зникнення людей взагалі нічого не знають.

Але всіх переплюнули, як завжди, одесити. В Одесі безглуздий слух розполохав чи не всіх футбольних уболівальників напередодні матчу між одеським «Чорноморцем» і маріупольським «Іллічівцем» 4 серпня. Невідомі змусили повірити чи не всіх ушлих одеситів, що мобілізувати будуть прямо під час футболу, а вболівальникам навіть не дадуть побачитися з рідними. Цю «качку» довелося спростовувати не тільки військовим, а й ультрас, які стали переживати через підтримку рідної команди в домашньому матчі.

2. С 1 числа терористи візьмуть реванш і увійдуть в місто.

Ця чутка варіюється в залежності від того, чи було раніше те чи інше місто захоплене. Так, в Маріуполі весь час лякають: Чечен (так званий військовий комендант в період окупації ДНР - ред.) повернеться. Чекайте вересня - у вересні у вас буде гірше, ніж в Слов'янську.

У Запоріжжі, який ніколи не був під терористами, а просто в страху спостерігав, що відбувається в сусідній області, жах навівають перші числа. Так, в кінці кожного місяця з'являється «достовірна» інформація, нібито сепаратисти збираються в перших числах перейти в контрнаступ і почати захоплювати Запорізьку область. Починаючи з травня, кожен місяць ситуація повторюється - 1 червня, липня, серпня, а до початку вересня навіть з'явився слух про так звану «золоту російську осінь» (аналог «російської весни»). На щастя, ці чутки залишаються тільки на рівні слів - в регіоні посилили блокпости, ведеться пошук та затримання можливих терористів, а люди все частіше звертаються до міліції з інформацією про підозрілі предмети і людей.

3.Місто готують до здачі. Влада терміново вивозить своє майно і сім'ї.

В Маріуполі такі чутки курсують навіть незважаючи на те, що в місті зараз знаходиться не тільки місцеве керівництво, а й половина обласної адміністрації на чолі з губернатором. Всі вони дають публічні прес-конференції, зустрічаються з жителями, виступають на телебаченні. Тобто весь час на виду. Тим не менш, інформації про те, що всі вони виїхали, вірять. Можливо, довіру підігрівають деякі нечистоплотні депутати міської ради, які подібні чутки чомусь не спростовують.

У Харкові розповідають, що оточення Кернеса вивозить свою сім'ю з міста, так як найближчим часом почнеться в місті війна. Подібні плітки спростував сам Кернес на сесії міськради. «Я не хочу в цьому брати участь і підтримувати ці чутки. Я перебуваю в Харкові, я живу тут, працюю і гуляю, - повідомив міський голова - чутки про те, що я створюю шляхи відходу з Харкова для своїх друзів - вигадані. Мої онуки і діти в Харкові, я в Харкові, і не збираюся звідси нікуди тікати ». Однак, незважаючи на такі заяви, люди продовжують вірити чуткам.

4. Заводи почали евакуацію. Вивозять технологічне обладнання.

У Харкові, наприклад, говорять про те, що вивозять завод ім. Малишева. Нібито ночами все обладнання перенаправляють по ж / д шляхах в інше місто. Вивозять обладнання по частинах.

Аналогічні розмови гуляють і по Маріуполю. Тут, ще з часів окупації ДНР, розповідали про масове вивезення устаткування з комбінату ім. Ілліча. Тим не менш, комбінат працює до цих пір, все обладнання на місці, а перебої у виробництві були пов'язані не з вивезенням техніки, а з проблемами в постачаннях сировини.

5. Морги переповнені трупами українських військових.

Здається, не треба пояснювати, хто зацікавлений в поширенні подібних чуток. Проте, цьому вірять навіть патріотично налаштовані громадяни України. Особливо добре страшилки прижилися в прифронтових регіонах. Наприклад,  активно мусується тема про звезення у морги сотень тіл  солдат із зони АТО в Запорізькій області, вкидається інформація про розстріли блокпостів, про перехід запорізьких солдат на сторону терористів та інше. Всі ці лякалки не підтверджуються, проте, свою справу роблять - паніку сіють якісно.

6. Солі не буде, «Артемсіль» закрили, розбомбили, евакуювали ...

У Кривому Розі такі чутки почали ходити приблизно з середини червня. Полиці з сіллю в міських магазинах і супермаркетах спорожніли за лічені години. Як би потім обласна влада і місцеві ЗМІ не намагалися донести до відома містян, що не варто панікувати, - нічого не допомогло. Жителі міста продовжували ще місяць купувати сіль пачками, як тільки бачили її на полицях магазинів зі словами «та я в плітки не вірю, просто консервую».

Сіль розмітали і в Харкові, і в Дніпропетровську, і в Маріуполі, і в Запоріжжі. Просто дивно, наскільки живучим виявляється вкидання про те, що щось зникне з прилавків. Напевно, залишки совкового мислення ще дають про себе знати.

Крім чуток, так сказати, всеукраїнських, останнім часом виникає чимало і локальних чуток. Наприклад, в тому ж Кривому Розі після отримання телефонограми від Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації з проханням зробити 10-денний запас медикаментів, продуктів і води, в місті почалася паніка. Мабуть, співробітники медустанов відразу розповіли про це рідним і близьким. З 29 липня криворіжці стали набирати у всю домашню тару воду і обурюватися, «як це можна відключати воду аж на 10 днів і не попередити про це». А потім вирішили, що в Кривому Розі скоро почнуться військові дії, тому лікарням і сказали продуктами запастися, і вся громада потягнулася в магазини скуповувати провіант. Скільки б ЗМІ не писали потім спростувань, люди продовжують зберігати вдома по кілька пачок солі і парі баклажок з водою, «так, на всякий випадок».

А в Одесі лякають вибухами. Одеські журналісти, як мінімум, два рази на тиждень спростовують чутки про вибухівку і терактах. Доходить до смішного. Так, днями одеські Черемушки переполошила гучне весілля, молоді гуляли з салютами і перелякали мікрорайон. А  тиждень тому на Об'їзній дорозі колесо фури, що вибухнуло, змусило похвилюватися селище Котовського. А ще днями панікери пустили слух, що в Суворовському районі вибухнув військкомат.

Особливості ж територіального сусідства дають привід запускати в Одесу ось які чутки. Останні кілька тижнів в Бессарабії поширюються панічні страхи про прийдешні заворушеннях, повстаннях сепаратистів і розквартированих диверсантів. Біду чекають з боку Придністров'я. Цікаво, що в самому Придністров'ї теж бояться міфічних нападів - тільки з боку України. І це найкраще підтверджує організованість, штучність подібних чуток і видає зацікавлену в їх розповсюдженні сторону - РФ.

Є специфічні чутки і в Миколаєві. У соцмережах активно обговорюють появу «підозрілих» хлопців з Росії та Донбасу. Користувачі відзначають, що часто бачать в магазинах молодих чоловіків спортивної статури, з яскраво вираженим «російським» акцентом. Навіть повідомляють, що в Миколаєві такі люди селяться в знімні квартири і чекають команди, щоб вийти «в маси».

Чутки в зоні АТО

Ситуація з чутками в зоні проведення антитерористичної операції ще гірше, ніж на решті території України. І пов'язано це з тим, що на захоплених територіях фактично відсутня інформація українських ЗМІ. Ну а те, про що розповідають російські пропагандисти, породжує ще більшу хвилю страху і удобрює грунт  для нових страшилок, вигаданих вже не Кисельов-ТВ, а самими людьми.

Донецьк. Життя в місті настільки стрімко змінюється, що вчорашні самі ідіотські чутки сьогодні на повірку можуть виявитися гіркою правдою.

Шостого серпня російські канали налаштовували жителів Донецька, що сьогодні і завтра їх буде бомбити українська армія. І треба ж - «пророцтво» збулося.

У середу і четвер кілька районів Донецька піддалися артилерійським обстрілам, в результаті яких загинули чотири мирних жителя.

З якоїсь «дивної» випадковості жоден снаряд не потрапив ні в штаби, ні в бази бойовиків.

Навіщо української армії, як би до неї хто не ставився, займатися абсолютно шкідливою і безглуздою для себе справою? Щоб підвищити у городян градус ненависті до себе або збільшити мобілізаційні можливості «ДНР», куди в праведному гніві підуть записуватися родичі і друзі вбитих городян? Ну а глупота.

А ось «ДНР» є явним бенефіціаром наслідків подібних обстрілів. Отримуючи потрібну картинку, нових бойовиків і нові ескапади на адресу української армії від тих городян, хто вірить в «розіп'ятих хлопчиків» та інші фентезі від російського телебачення.

Снаряди летіли в лікарні, садочки, житлові будинки і супермаркети, створюючи ідеальну картинку для російського телебачення, яке вже через лічені хвилини після обстрілу було на місці руйнувань і «сміливо» знімало, не побоюючись чомусь повтору обстрілів.

А тепер про факти. Відразу кілька городян повідомили в редакцію 62.ua, що стріляли зі спальних районів Донецька і Макіївки, які знаходяться під контролем «ДНР».

Один свідок повідомив, що він бачив, як бойовики «ДНР» стріляли з міномета, який возили в вантажівках по житлових кварталах міста. До цього 62.ua повідомляв про машину смерті, які придумали республіканські «кулібіни», щоб зробити обстріли житлових кварталів «анонімними».

І ще один важливий момент. В добровольчих батальйонах «Донбас», «Шахтарськ» і «Азов», які сьогодні стоять на окраїнах міста, 80% особового складу - це люди з Донецька і Донецької області. У багатьох з них в місті до цих пір живуть друзі та рідні. Для них столиця Донбасу - не вороже чуже місто. Чи стали б вони стріляти по своїх домівках? Питання риторичне. А з якими паспортами бойовики, які готують Донецьку долю Грозного, як міста, що все одно дістанеться ненависним «украм», здогадайтеся самі.

До слова, ті деякі прихильники ДНР, які ще залишилися в Донецьку, чомусь чекають 11 серпня. Хтось розповів їм, що через три місяці після референдуму світ автоматично визнає самопроголошену республіку, і війна закінчиться. Нещасні люди, чиїмось неймовірним старанням, продовжують жити в світі ілюзій.

Луганськ живе страхами повернення української армії. Сьогодні це найголовніший жах, який насаджують городянам. «Українські війська в рамках АТО діють як криваві карателі», - так говорять луганчани. Соцмережі і просто розмови жителів рясніють моторошними історіями про те, як Нацгвардія увійшла в Щастя або Лисичанськ і вирізала всіх чоловіків від 16 до 50 років. Повідомляється також про те, що нацгвардійці захоплюють місцевих дівчат і створюють борделі для власних потреб. Те ж саме розповідають і про прихильників ЛНР і ДНР, однак якщо це розповідає- прихильник «ополченців», то виправдовує їх дії тим, що розстріляні або закатовані «були найманцями і правосеками». Як звичайно, жодної фотографії або відео з місця жахливих злочинів не надано. А про те, як живе звільнений Слов'янськ, луганчани попросту не знають - українських ЗМІ в місті практично немає.

Потроху поширюються чутки про «скарби Болотова» - гроші, викрадені з ювелірки коштовності і дорогоцінні метали із захоплених банків, які глава «ЛНР», нібито рятуючи від української армії, перевіз в Ровеньки і буде вивозити до Росії. На Луганщині вже шукають скарби отаманів Махна і Булавіна, тепер до них додасться і третій.

Ще в Луганську розповідають, що в АТО активно беруть участь західні найманці - ЛНРовци старанно підтримують цей міф, повідомляючи, що бачили англійців, поляків і навіть африканців у формі Нацгвардії. Це зрозуміло, в африканця стріляти набагато простіше, ніж в співвітчизника у формі солдата української армії.

З'явилися в Луганську і свої легенди. Наприклад, про «заговорені від вибухів і обстрілів» місця. Таким місцем місцеві вважають будинок голови парламентської фракції ПР Олександра Єфремова. Туди навіть під час обстрілів сходяться люди з усієї округи, щоб уберегти свої життя. Втім, цей міф має під собою реальну основу - будинок Єфремова дійсно не пошкоджений.

Ну і найголовніша страшилка Луганська - міф про те, що якщо кудись виїхати, потрапиш в концентраційний табір (не жарт, тут про це говорять абсолютно серйозно). Табір нібито створений у Сватово, і туди звозять людей з усієї округи, попередньо оглянувши всі особисті речі і навіть змусивши роздягтися догола. Чомусь можливість подзвонити виїхали з міста родичам і дізнатися, що у них все гаразд, не зупиняє цей жахливий слух. Він продовжує живитися ззовні якимись новими подробицями і страшилками.

Загалом, чутки сьогодні - це дійсно страшна зброя. Найсвіжіший приклад. Сьогодні вранці на багатьох сайтів і телеканалів хтось закинув інформацію, що в Маріуполі поновилися військові дії. Один телеканал на своєму сайті тут же, не перевіряючи, виклав це повідомлення. Уже через кілька годин навіть у Львові розповідали про те, що в Маріуполі висадився російський десант, який перестріляв все блок-пости.

Психолог і політолог Ольшанський, про який ми згадали спочатку, писав, яку дику здатність до трансформації у  чуток за своє «життя в масах». Інформація про стрілянину в Маріуполі - яскраве тому підтвердження.

Питання тільки в тому, що з цими чутками робити. Експерти стверджують, що чутки марно спростовувати. Як пише Ольшанський, чим більше ми їх спростовуємо, тим більше кладемо в скарбничку тих, хто міркує так: «Говоріть, говоріть, диму без вогню не буває».

Єдина можливість побороти чутки - це підняти рівень довіри до своїх ЗМІ.

У роки Другої світової війни у Великобританії зіткнулися з аналогічною проблемою. Радіо Геббельса розповідало про такі жахи з фронтів, кажучи про загибель британців, що у людей почалася паніка. Тоді Бі-Бі-Сі почало транслювати помилкову, навмисно недостовірну інформацію, у багато разів збільшуючи втрати британської армії на фронті і свідомо применшуючи втрати німецької армії. Слухаючи це і порівнюючи з даними, яке транслювало німецьке радіо, люди починали вірити своєму, бо, думали вони, ну не може ж Бі-Бі-Сі брехати не в свою користь. Так і перемогли Геббельса.

Можливо, українським каналам варто вчинити за тим же принципом? Або хоча б перестати применшувати втрати Нацгвардії, і вже тим більше не розміщувати неперевірену інформацію, засновану тільки на повідомленнях в соціальних мережах.