Щеплення від сепаратизму

У п'ятницю Президент України Петро Порошенко дав розгорнуте інтерв'ю провідним українським телеканалам. Серед основних тез його промови - в Україні скоро настане мир, а всі, хто був причетний до розпалювання війни і пропаганди сепаратизму, понесе кримінальну відповідальність.

Чи стане справедлива кара надійним щепленням від вірусу сепаратизму, штучно привнесеного в нашу країну?

Уже чую виття сирен, що оспорюють штучність сепаратизму в Україні. Всім, хто хоче посперечатися, раджу струснути головою, відключити на тиждень телевізор і згадати себе ще рік тому. Щось не пригадаю я в Донбасі ніяких пропагандистів російського світу. Самого поняття такого - «російський світ» - у нас не існувало. Ну не говорили ми тут про це, і все тут. А вже щоб за зброю взятися - так вже звільніть.

Природу і методи російської пропаганди, яка зуміла вивернути навиворіт мізки українців, ще належить дослідити. Можливо навіть не тут, а в Гаазі або Нюрнберзі. Але було б помилково все звалювати виключно на зомбоящик. І в самій Україні знайшлися «патріоти», які із задоволенням продали свою країну, за певну винагороду включилися в процеси з її розвалу. І тим страшніше наслідки дій зрадників, чим впливовіші виявилися іуди.

Луганські колеги на наше прохання накидали приблизний, далеко не повний список своїх іудушек, та статті Кримінального Кодексу до них застосували. Думається, багатьом буде цікаво приміряти ці статті і на себе.

Отже, Луганськ. Можливо, цей список могли б поповнити глава Луганської облради Валерій Голенко і екс-губернатор Володимир Пристюк, але, швидше за все, не потраплять. Обидва по ст. 110-111.

Олександр Єфремов, народний депутат України - ст. 110, 111 Кримінального кодексу України

  Валерій Болотов, глава «Луганській народної республіки» (ЛНР) - ст. 109, 110, 111, 258, 260 Кримінального кодексу України

Юрій Івакін, міністр внутрішніх справ «ЛНР» - ст. 109, 110, 111, 258, 260 Кримінального кодексу України

Віктор Бабасіньян, директор ОКП «Фармація», міністр охорони здоров'я «ЛНР» - ст. 110 Кримінального кодексу України

Олег Акімов, депутат Луганської облради, голова Федерації профспілок «ЛНР» - ст. 110 Кримінального кодексу України

Олександр Андріянов, депутат Луганської облради від КПУ, депутат «парламенту ЛНР» - ст. 109, 110, 111 Кримінального кодексу України

Юрій Хохлов, депутат Луганської облради від КПУ, депутат «парламенту ЛНР» - ст. 109, 110, 111 Кримінального кодексу України

Ігор Орцев, депутат Луганської міськради від КПУ - ст. 110, 111 Кримінального кодексу України

Наталія Максимець, депутат Луганської міськради від КПУ - ст. 110, 111 Кримінального кодексу України

Валерій Голенко, голова Луганської облради - ст. 110, 111 Кримінального кодексу України

Олександр Бахмутський (м.Луганськ), проросійський громадський активіст - ст. 109, 110, 111 Кримінального кодексу України

Максим Качура, (м.Луганськ), проросійський громадський активіст - ст. 109, 110, 111 Кримінального кодексу України

Ігор Плотницький, міністр оборони «ЛНР» - ст. 109, 110, 258, 260 Кримінального кодексу України

Олексій Мозговий, лідер незаконного збройного формування - ст. 109, 110, 113, 258, 260, 261 Кримінального кодексу України

Леонід Рубан, Отаман Луганського округу донських козаків - ст. 109, 110, 111, 258, 260 Кримінального кодексу України

Володимир Струк, народний депутат України - ст. 110, 111 Кримінального кодексу України

Володимир Громов, керівник «контррозвідки ЛНР» - ст. 109, 110, 111, 258, 260 Кримінального кодексу України.

А ось і розшифровка статей КК:

Ст. 109 КК - Дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу і повалення державної влади.

Ст. 110 КК Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

Ст. 111 КК Державна зрада.

Ст. 113. КК Диверсія.

Ст. 114. КК Шпигунство.

Ст. 258 КК Тероризм.

Ст. 258 -1 КК Залучення до вчинення терористичного акту.

Ст. 258-2 КК Публічні заклики до вчинення терористичного акту

Ст. 258-3. УК Створення терористичної групи чи терористичної організації.

Ст. 258-4 КК Пособництво в скоєнні терористичного акту.

Ст. 260. КК Створення незаконних збройних формувань.

Ст. 261. КК Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих - хімічні, радіоактивні, біологічні або вибухові речовини.

Милий букет. За всіма цими статтями зараз активно працює СБУ і прокуратура. Але як бути з тими, хто під дію КК не потрапляє, тим не менш, зробив чимало для розколу України? Наприклад, карати або пробачити журналіста маріупольської міської газети, який повністю спотворив трагічні події 9 травня, оббрехавши українських військових і начальника міліції Андрущука? Як ставитися до чиновників, які допомагали організовувати злочинний референдум? Як оцінити роботу співробітника служби безпеки, що бере активну участь в організації «російської весни»?

Український парламент, схоже, знайшов відповіді на ці питання. На минулому тижні ВР прийняла за основу проект закону про протидію та запобігання сепаратизму та подолання наслідків сепаратистської діяльності на території України (десепаратізаціі).

За даний законопроект на засіданні проголосувало 228 народних депутатів з 265 зареєстрованих у залі засідання.

Під дію закону підпадають органи законодавчої, виконавчої, судової влади, правоохоронні органи, Збройні сили України, Служба безпеки України, органи місцевого самоврядування, політичні партії, вищі навчальні заклади та ЗМІ всіх форм власності.

Суб'єктами десепаратізаціонной люстрації є народні депутати України та помічники народних депутатів України, на яких розширюється дія закону про державну службу, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати обласної, Київської і Севастопольської міських рад, державні службовці, які займали керівні посади в центральних органах виконавчої влади та їх регіональних підрозділах, керівники міських рад та їх заступники, сільські, селищні, міські голови, керівники та заступники керівників виконавчих органів місцевих рад.

Крім того, суб'єктами даного закону є судді, працівники органів прокуратури, голови, заступники та секретарі виборчих комісій, військовослужбовці Збройних сил України та інших військових формувань України, крім військовослужбовців строкової служби, інші особи, які уповноважені виконувати функції держави.

Законопроект говорить, що якщо особа з вище наведеного списку причетна до сепаратизму, то вона позбавляється права займати відповідні посади на строк від 5 до 15 років. Крім політичної, передбачається і кримінальна відповідальність.

Законопроект також передбачає можливість ліквідувати політичні партії, громадські організації, юридичні особи, які були пов'язані з сепаратисткою діяльністю, а також іноземні банки, які знаходяться під контролем іноземних урядів, які здійснювали військову агресію проти України, анексію частини території України або підтримують сепаратизм в Україні.

  Якщо Верховна Рада таки знайде в собі сили прийняти закон у другому читанні, список вакансій в органах влади і силових структурах на півдні та сході України може стати дуже довгим, оскільки сепаратизм тут - явище поширене.

В Одесі під "десепаратізацію" цілком можуть потрапити ряд депутатів Одеської міської та обласної рад. Зокрема, зараз на сесію Одеської міськради ходять депутати фракції «Батьківщина» Григорій Кваснюк та Сергій Бовбалан. І це при тому, що правоохоронні органи їх публічно оголошували в розшук. Відзначимо, що Кваснюк пропагує ненависть до України і всього українського близько десяти років, регулярно виступаючи по телевізору і заводячи натовп на мітингах.

А ось депутатам облради взагалі загрожує в'язниця. Так, людина, що втікла з Одеси ще до подій 2 травня, теж «родінец» і співробітник історичного факультету ОНУ імені Мечникова - Олександр Васильєв встиг заробити собі на кримінальний термін - ось вже кілька місяців він працює чиновником в міській адміністрації окупованого Севастополя і раніше публічно обіцяв на танку в'їхати в Одесу. Так само під кримським сонцем ховається від правосуддя один з організаторів бійні 2 травня - лідер місцевої «Боротьба» Олексій Албу.

Цікаво те, що всі ці особистості мають шанс не просто бути люструваними, а відправитися до в'язниці, так як їх участь в останніх процесах більш ніж очевидна і злочинна. Звичайно, в тій чи іншій мірі, на сепаратистських заходах були помічені й інші депутати, однак ступінь їх участі сумнівна.

Що ж до ЗМІ, то в Одесі мало що змінилося з того моменту, як починалася окупація Криму. У сепаратистів цілком безтурботно працюють кілька новинних інтернет-ресурсів. Цікава історія з телебаченням. Ще в кінці лютого втік з Одеси главред ТК «Академія» (медіа-ресурс Сергія Ківалова) Юрій Селіванов. Знаменитий цей «журналіст» тим, що з ранку до вечора на своєму телеканалі він ругав на чому світ стоїть українську владу, Україну, як державу і звеличував при цьому т. з. «Русский мир». Після акцій Євромайдана Селіванов зник, а пізніше об'явився в Москві. Ще більший рупор сепаратизму і російського неофашизму телеканал «АТВ» (належав Ігорю Маркову) закрили ще при Януковичі. Саме на цьому телеканалі Григорій Кваснюк називав нашу країну «недодержавою» і ратував за «Русский мир».

До сепаратистів в Миколаєві можна віднести по суті, кожного, хто ходив на мітинги «за Новоросію».

Головний "русофіл" Миколаєва - екс- "вітренківець" Дмитро Ніконов, вже за це поплатився.

28 липня СБУ затримала Никонова, якого підозрюють у закликах до насильницької зміни і повалення конституційного ладу, зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України і порушенні громадського порядку.

Ніконов разом зі спільниками в кінці лютого організував публічні заходи, спрямовані на порушення територіальної цілісності нашої держави і дестабілізацію ситуації в регіоні.

На початку березня Д.Ніконов провів в Миколаєві біля Меморіалу слави Героям-ольшанцям незаконні вибори Миколаївського міського голови, під час яких проголосив себе так званим «народним мером».

Крім цього, він організував на тому ж місці бутафорський «референдум» по створенню т. з. «Федерального округу» на півдні України і його виходу зі складу держави.

Також неодноразово влаштовував пікети біля військових частин, підбурюючи військовослужбовців відмовлятися від виконання службових обов'язків і підтримувати терористів.

До просуванню «русского міра» в Миколаєві причетні глава місцевого осередку «Русского блока» Євгенія Бондаренко та її чоловік Олександр Влащенко - керівник сектора пропаганди «Русского блока».

А ось на Дніпропетровщині багато чиновників повинні б сказати спасибі своєму губернатору за те, що він допоміг їм уникнути покарання за сепаратизм. Своїми діями, спрямованими на припинення антиукраїнської зарази в регіоні, Коломойський, образно кажучи, вчасно дав по руках багатьом бажаючим поторгувати Україною.

Одне з небагатьох виключень - нардеп Царьов. Його називають фактично організатором «російської весни» в нашій країні. Прес-служби силових відомств повідомляли про причетність Царьова і до анексії Криму. Зараз нардеп позбавлений недоторканності і оголошений в міжнародний розшук. А губернатор Коломойський оголосив нагороду за його упіймання - півмільйона доларів.

Донецьк. Список донецьких чиновників, правоохоронців та керівників вузів, що мають всі шанси потрапити під люстрацію, займе не одну сторінку, написану самим дрібним текстом.

Але немає й тіні сумніву, що почесну пальму першості в цьому списку можна заздалегідь віддати народному депутату, керівнику Донецької обласної організації Партії регіонів Миколі Левченко. Саме з його "легкої руки" у світовий політичний простір був запущений Паша Губарєв, ще півроку тому мало кому відомий навіть у Донецьку директор рекламного агентства.

З іншого боку, нардеп Левченко має всі шанси минути кари за пособництво сепаратистам. Адже у нього є грамота від самого "​​Правого сектора" за допомогу українській армії.

Якось тихою українською ніччю  автомобіль Миколи Левченка зупинили на блокпосту "Правого сектора" в Дніпропетровській області. Після чого з'явилися чутки, що машина Левченко стала легше чи то на 20, чи то на 2 мільйони гривень.

А трохи пізніше керівник штабу національної оборони Дніпропетровській області О. Береза ​​та заступник голови "Правого сектора" Дніпропетровської області Г. Назаренко підписав грамоту, в якій висловили подяку громадянину України Левченко Миколі Олександровичу.

"Хочемо від усього серця подякувати вам за благодійну допомогу в розмірі двох мільйонів гривень, які допоможуть українській армії на Сході країни і поліпшать забезпечення військових, які борються за єдність України і захищають свою землю від російських терористів", - наголошується в грамоті.

Погодьтеся, така грамота при прийнятті закону про люстрацію буде коштувати дорожче двох мільйонів.

В Маріуполі люстраційний список десепаратізаціі ризикує очолити особисто міський голова. Юрій Хотлубей не тільки не зробив нічого для створення територіальної самооборони міста (що, виявляється, зобов'язаний був зробити кожен мер в області), але ще й сів за стіл переговорів з терористами, уклавши сумнівний договір про мир. Те, що з терористами домовлятися не можна, підтвердила подальша ситуація в Маріуполі. Вже наступного дня після підписання так званого меморандуму, грабежі, відвертий рекет поновилися, ну а Юрій Юрійович разом з сопідписантамии - депутатами міськради Івановим і Чекмак - ризикує отримати реальний термін. Прокуратура вже розслідує цю справу.

Фракція КПУ у Маріуполі також у повному складі може відправитися в суд за сепаратизм, оскільки її адепти діяли фактично за сценарієм «російської весни», написаному в Москві. І мітинги скликали тоді, коли це потрібно було сепаратистам для організації своїх провокацій, і прапори РФ піднімали над міськрадою, а один з лідерів маріупольських комуністів, Григорій Печерішний, навіть зважився самопроголосити себе народним мером. Пощастило йому, що народ на мітингу підтримав іншого комуніста, товарища Фоменко.

Загалом, список злочинів перед державою у місцевих комуністів широкий, так що не випадково деякі з них в поспіху залишили місто.

А ось маріупольські ЗМІ, які спочатку брехали про Майдан, а після сіяли брехню і паніку, всіляко популяризуючи ДНР, як і раніше працюють.

Поки ще зберігають робочі місця і директори місцевих шкіл, педагоги, викладачі вузів, які підтримували ДНР і допомагали проводити незаконні референдуми. До слова, не чекаючи, поки набере чинності закон про десепаратізацію, Міносвіти вже рекомендувало звільняти таких педагогів. Логіка така: люди, які ненавидять свою країну, не мають морального права навчати дітей. Після прийняття закону про десепаратізаціі, вони не матимуть такого права і юридично.

...

Суспільство наше, отруєне вірусом російської пропаганди, хворіє. Чи стане закон про десепаратізацію щепленням від поширення інфекції, покаже час. Але зрозуміло вже зараз: коли хвороба в такій запущеній формі, одними щепленнями її не побороти. Потрібна грамотна, дієва всебічна терапія. Зрозуміло, що в умовах війни її проводити неможливо. Будемо сподіватися, що обіцяний Президентом мир дуже скоро відновиться.