Чому на львів’ян падають балкони? (ФОТО)

У самісінькому центрі Львова, чиновники нарахували близько 250 аварійних балконів, які в будь-який момент можуть звалитись перехожим як сніг на голову. Втім, те, що життя львів’ян щодня висить на волосинці не надто турбує власників балконів, та й подекуди самих чиновників.

Центр Львова. Навпроти Оперного театру розташована вул. Фурманська. Під номером будинку № 8 над під’їздом «висить» аварійний балкон. Аби він не впав на голову мешканцям будинку та перехожим його підперли дерев’яними дошками. 032.ua з'ясував, що у мерії до нього нікому нема діла. І хоч він аварійний і загрожує життю львів’ян, ремонтувати його в цьому році не планували і не будуть. Водночас, мешканці теж не спішать його привести до належного і безпечного вигляду, бо у такому стані він уже пів року.

За словами експертів є кілька причини чому балкони перетворюються в аварійні, а згодом падають. По-перше, мешканці квартир, яким і належить балкон не готові платити за ремонт з власної кишені. По-друге, органи місцевого самоврядування, зазвичай, не мають грошей, щоб відремонтувати аварійні ділянки.

Заступник голови Галицької районної адміністрації Андрій Зозуля у коментарі 032.ua розповідає, що в центральній частині Львова ремонту потребує близько 250 балконів. Але, через брак коштів довести до ладу вдасться лише декілька.

«У нас багато балконів, що потребують ремонту.  У Галицькому районі міста їх більше кілька сотень. Цього року ми запланували ремонт балконів на 200 тисяч гривень. А при тому фінансувані, від реставрувати усі нам не під силу », -  зазначив Андрій Зозуля.

Окрім звичайних балконів, у Львові гостро стоїть проблема ремонту історичних балконів. Він подекуди тягнеться не місяцями, а роками.

За словами начальника управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілії Онищенко, ті балкони, які почали реставрувати торік продовжують приводити до ладу і сьогодні:

«виявилися деякі досить складні роботи, які ми змушені доробляти. Наприклад, історичний балкон на площі Ринок, 8, який ми почали реставрувати торік через складнощі  ремонтуємо і сьогодні. Продовжується  роботи над дуже складним балконом, що на вул. Сербській, риштування також стоїть і на вулиці Братів Рогатинців».

Вартість ремонту аварійного історичного балкону є дуже дорогим задоволенням для міста. Так, за один балкон доводиться викласти від 50 до 300 тис. гривень. А в міському бюджеті на 2014 рік передбачено на них лише 900 тис. гривень.

Тому, місто співпрацює з  Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ та й самими мешканцями. Але і тут є свої нюанси.

«В нас є перелік балконів, які потребують реставрації. Так, як ми співпрацюємо з німецьким бюро технічної співпраці, то насамперед ремонтуємо балкони, на які вони дають фінансування. Зокрема, це ті  балкони, які розташовані на території, яка перебуває у рамках проекту «Муніципальний розвиток та оновлення історичної частини міста Львова». Балкони, що є в поганому стані ми ремонтуємо насамперед», - наголошує Лілія Онищенко.

Зазначимо, що проект GIZ та Львівська міська рада щодо спільного фінансування реставрації балконів в історичному центрі міста Львова стартував ще в 2011 році і триває до сьогодні.

За кілька років було відібрано балкони, що знаходяться в аварійному стані, для них розробили документацію  та концепцію реставрації.

Фінансуються ж роботи спільними коштами – мешканці, що живуть в квартирі, до якої належить балкон зобов’язуються долучитися до реставрації сумою в розмірі 500 грн., решту коштів 50:50 ділять між собою Львівська міська рада та проект GIZ. 

Втім якщо ж співпраця з німецьким товариством уже налагоджена і працює без проблем. То з самими мешканцями час від часу виникають труднощі.

«Мешканці повинні спершу дати згоду на реставрацію свого балкону. Адже він належить саме їм. Опісля доплатити всього лише 500 гривень за ремонт. Решта витрат бере на себе GIZ та міськрада. Але трапляються випадки коли, власники балкону не дають згоди. Наприклад, торік ми хотіли відреставрувати балкон на площі Сербській. Так власниця квартири заборонила ремонт. І він залишився у такому ж стані, як і був. Не завжди власники помешкань  розуміють, що відповідальність за стан балкону лежить на них», - зазначає начальника управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілії Онищенко

Такої ж думки і притримується заступник голови Галицької районної адміністрації Андрій Зозуля. Він наголошує, що самотужки Львову з аварійними балконами не впоратись: «мешканці повинні були б опікуватись своїм майном. Так само як робиться ремонт в помешкані. він повинен проводитись і вдома.  А мешканці не завжди хочуть долучатись до ремонту».

І поки кілька балконів із 250 ремонтують чиновники, інші постійно знаходяться під впливом опадів і руйнуються водою та морозами. Тому варто бути обережними і пам’ятати, що балкони падають не завжди з вини чиновників, як ми звикли вважати, а й через байдужих мешканців. І до тих пір, поки останні не збагнуть своєї відповідальності, доти львів’яни будуть ходити щодня з острахом, аби їм на голову нічого не звалилось.