Непролетарська диктатура

Історія з прийняттям закону Колесніченка-Олійника безпрецедентна від початку і до кінця. Сумнівне голосування, відсутність обговорення з суспільством, деспотичні норми і багато іншого. За 20 хвилин владі вдалося відформатувати всі зачатки демократії, які з так складно зрощували з моменту незалежності. Але давайте про все по порядку.

Раптово...

16-е січня в Раді ключовим питанням порядку денного був Бюджет 2014. Дійсно без цього економічного закону країна місяць жила «наосліп», і від його прийняття залежали соціальні виплати, місцеві бюджети та багато іншого. При цьому, мало хто звернув увагу на закон від 14-го січня з абстрактною назвою «Про внесення змін до Закону України" Про судоустрій і статус суддів "...». Незважаючи на ряд, м'яко кажучи, дискусійних положень, закон не пройшов процедуру публічного обговорення, зробивши його прийняття цілковитим сюрпризом для мільйонів українців.

Голосування «руками»

Голосування за закон № 3879 Колесніченка-Олійника проходило в «ручному» режимі, без використання електронної системи «Рада». І тут є важлива деталь: як вдалося точно порахувати таку кількість рук? Фактично, руки ніхто не рахував, просто головам фракцій задавали питання - скільки «ваших» голосуватиме «ЗА » і ті називали цифру, в результаті все підсумовували. Таким чином, це було голосування не депутатів, а глав фракцій.

Кричущий випадок стався з позафракційними парламентаріями. Відразу 5 народних депутатів заявили про те, що їхні голоси фактично вкрали. Так Степан Івахів, Ігор Єремєєв, Валерій Мошенський, Віктор Тимошенко та Володимир Литвин заявили, що їм приписали голосування «ЗА», в той час, як вони відмовилися брати участь у нелегітимній процедурі. За словами позафракційників, вони відправили лист на ім'я Рибака з вимогою виправити порушення. Залишається тільки гадати, скільки ще депутатських голосів було приписано «ЗА ».

До речі, опозиційний нардеп Леся Оробець заявила, що законопроект Колесніченка-Олійника підтримало не більше 140 парламентаріїв. Про це вона повідомила на своїй сторінці в Facebook, додавши стоп-кадр.

«Цей стоп-кадр чітко фіксує, що за законопроект по введенню диктатури проголосувало 118-120 депутатів. Припускаю, що ще десяток-два просто не влізли у кадр (параметри провладних депутушок самі знаєте які, не кожна камера схопить). Ну ще пару могли настільки блискавично голосувати, що тільки Олійник міг це помітити. Це ж не жарт - за 3-5 секунд, а саме стільки тривало голосування порахувати в такому натовпі всі ці руки.  Але де там набралося 239 рук?», - дивується Оробець.

Норми скандального закону

Нововведення стосуються великої кількості сфер життя: свобода слова, право на мирні акції, право доступу до Інтернету, право на захист і багато іншого.

Де-факто в країні вводиться цензура в Інтернеті. За новим законом якась експертна рада (склад і форма якої невідома) отримає повноваження для закриття будь-якого сайту без рішення суду, якщо шановним експертам примариться на сторінках ресурсу щось протизаконне.

Вводиться обов'язкове ліцензування джерел інформації в Інтернеті. Всі сайти, які регулярно або час від часу публікують новини, зобов'язані отримати статус інформагентства. Без цього рішення сайт закривають, а обладнання конфіскують. Закон вже вступає в силу, а процедури отримання ліцензії немає, так само як і інстанції, яка видає такі ліцензії.

Вводиться кримінальна відповідальність за «наклеп». Тепер будь-який користувач соцмереж може отримати штраф більше 5000 гривень і судимість за фразу «Мер краде!», наприклад. Але найсильніше ця норма вдарить по журналістам, так як будь-яке розслідування, яке спирається на неофіційні джерела, буде приводом для кримінального переслідування.

У коментарі ZN.UA медіаюрист Олександр Бурмагін пояснив: "Весь цинізм влади в тому, що професійна діяльність журналістів буде вважатися кваліфікуючою ознакою, тобто такою, що обтяжує відповідальність. Якщо просто наклеп - це штраф до 50 неоподатковуваних податком мінімумів або громадські роботи до 200 годин, або виправні роботи до одного року. Та наклеп в "творі",  у ЗМІ або мережі Інтернет - це штраф від 50 до 300 мінімумів ( 5100 грн.) або громадські роботи від 150 до 240 годин, або виправні роботи до одного року", - роз'яснив медіаюрист.

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення отримає право відключати від Інтернету будь-якого користувача за «порушення закону» (без рішення суду).

Вводиться безпрецедентне і принизливе поняття «іноземний агент», яке має бути прописано в назві будь-якої організації, яка отримує будь-які кошти з-за кордону. Але крім цього, такі організації та фонди починають платити податок на прибуток (будучи неприбутковими за визначенням). До речі, переважна більшість благодійних фондів, що займаються порятунком дітей, профілактикою онкології, СНІДу та ін. отримують гроші  з Заходу.

Вводиться відповідальність за участь у несанкціонованому мітингу, при тому, що раніше за це ніс відповідальність лише організатор, що логічно. Адже учасник може і не знати - подана заявка організатором чи ні.

Вводиться норма про «заочний» вирок. А щоб «отримати» повістку, тепер не обов'язково ставити свій підпис. Замість «автографа» досить «будь-яких інших даних».

Але законописці не забули про представників влади: чиновників, міліцію і суддів.

Вводиться кримінальна відповідальність за образливе ставлення та  «будь-який вплив» на представника міліції – великий штраф або позбавлення волі до року.

Аналогічні дії на адресу судді – до 2-х років.

Таким чином, тепер можна притягнути до відповідальності людину за апеляційну скаргу, якщо суд чи міліція вважатиме якесь формулювання образливим. Або якщо суд визнає, що на нього «якось вирішили вплинути».

Реакція на репресивний закон

Ще в день ухвалення закону Колесніченка- Олійника, 16 -го січня, середа громадських працівників, підприємців, журналістів «вибухнула» гострою критикою нових норм.

Різко засудили нововведення всі великі профспілки журналістів, постачальники телекомунікаційних послуг та Інтернету, представники благодійних фондів та багато хто ще.

Також закликали ветувати цей продукт «законотворчості» велика кількість дипломатичних представників та міжнародних організацій.

Однак, незважаючи на явні порушення регламенту, протести громадських працівників і підприємців, Віктор Янукович підписав скандальний закон.

Замість епілогу

Відбулася історична, за своїми масштабами, трагедія. Те, до чого авторитарні режими деяких наших сусідів прагнули десятиліттями, Українська влада зробила за 20 хвилин. Інше питання в тому, що як кажуть, «Україна - не Росія» і настрої народу «трохи не ті». Тепер все залежить від простих громадян та від їх рішучості.

Хочеться процитувати одного з провідних українських журналістів Мустафу Найєма :

«Вперше в житті, вперше за всю історію України влада зробила злочин по відношенню до громадянського суспільства і до журналістів, якій ці люди не пробачать. Бо завтра за цим законом будуть саджати моїх колег, моїх друзів, моїх товаришів, ваших товаришів і ваших друзів..»