Подарунок від Миколая: вул. Городоцька буде проїзною з 13 грудня

За словами Олега Берези, директора ЛКП «Львівавтодор», ремонтні роботи на вул. Городоцькій ідуть за планом. Відтак, вулицю для руху автомобілів планують відкрити 13 грудня.

«Сьогодні-завтра підрядник завершує роботи з мощення бруківки на дорозі. Продовжуватимуться ще роботи на тротуарах», готовые дипломные - зазначив Олег Береза.

По вул. Степана Бандери також практично завершені роботи з брукування дороги  та встановлення трамвайних плит. Роботи на тротуарах виконані на 95%. Цю вулицю також планують відкрити до середини грудня.

Водночас на вул. Замарстинівській-Хмельницького на 45% виконане брукування дороги. Тривають підготовчі роботи на тротуарах та влаштування трамвайних плит.

Довгу історію має найдовша вулиця у Львові – Городоцька. Можна провести асоціативну паралель – Львову 750, а його найдовша вулиця простягається на 7,5 км майже через усе місто. У давнину вона складалася з трьох частин, які об’єднали аж у 1964 році. За всю історію міста вулицю перейменовували 5 разів. Спершу вона називалася вулицею Святої Анни. Письмова згадка цієї назви датується 1570-им роком, хоча очевидно, що так вона називалася значно раніше. Це «ім’я» вулиця носила триста років аж поки ї не перейменували в честь короля на Казимирівську. В 1944 році – знову перейменування, цього разу на вул. Чапаєва, але рівно за 20 років частини вулиці об’єднують і називають вулицею Першого травня.

У Львові 1491 р. спалахнуло повстання кравецьких підмайстрів, котрі протестували проти нестерпно тяжких умов праці. Певна річ, це не було повстання у власному значенні цього слова. Підмайстри вирішили втекти зі Львова. Вночі вони перебралися через міський мур, але приблизно на тому місці, де стоїть костьол, їх наздогнала міська сторожа — ціпаки — і стала силою завертати до міста. Відбулася сутичка, в якій кількох підмайстрів було вбито. На місці сутички товариші загиблих встановили хрест, а в 1504 р. збудували невеликий дерев'яний костьол св. Анни — символу милосердя, який пізніше став цеховим костьолом кравців. Звичайно, міській владі та цеховій верхівці костьол був як сіль в оці, бо нагадував про мученицьку смерть юнаків, закликав до милосердя. Але нічого не вдієш — святиня!
У 1509 р. костьол був спалений під час молдавського нападу, але через декілька років відновлений. Вдруге його спалили в 1648 р. і відбудували 1673 р. Сучасного вигляду набув наприкінці XVIII ст.

Вулиця св. Анни входила до складу Краківського передмістя і була заселена дуже густо, переважно українцями. Забудована вона була, як звичайно на передмістях, невеликими будиночками, які потопали в зелені садів. Більшу частину населення становила біднота. Не слід забувати, що напади татар, молдаван, шляхти були повсякденним явищем, і першими від них страждали незахищені передмістя. Тому багаті воліли мешкати у середмісті, під захистом потужних укріплень. А на передмістях селилися ті, кому не було чого втрачати, крім власного життя.

Теперішнє її «ім’я» - це назва однієї з трьох колишніх частин. Городоцька зараз налічує понад 320 номерів, містить на своїй прямій важливі історичні та промислові об’єкти.

У 1918 р. вулиця стала місцем запеклих боїв між військами ЗУНР і поляками. Польське командування складалося з кадрових офіцерів і чудово розуміло значення вул. Городоцької — єдиного шляху, котрим могла надійти збройна допомога з Польщі. Вони доклали всіх зусиль, щоб утримати цю артерію. Утримуючи Городоцьку, вокзал, аеродром, вул. Янівську (нині Т.Шевченка), поляки володіли всією західною частиною міста, мали оперативний простір. А після прибуття підкріплень з Польщі доля Львова була вирішена. Перетворення ж міста на оперативну базу поляків визначило і долю всієї польсько-української війни 1918-1919 років.

У вересні 1939 р. на Львів наступала 14-та армія гітлерівців. Німці надавали великого значення захопленню Львова. Крім суто військової сторони справи (прорив у глибокий тил польської армії), це мало ще й неабиякий психологічний ефект.

Гітлерівці 12 вересня вийшли на Городоцьку. В успіху вони сумніву не мали — весь західний кордон міста захищав один батальйон польських військ. На Городоцькій біля трамвайного парку стояв взвод, підсилений двома гарматами. Спроба гітлерівців прорватися до міста була відбита. Артилерія розстрілювала атакуючих прямою наводкою.