У Львівській політехніці відкрили нову геодезичну лабораторію

На відміну від Карслона, який жив на даху, студенти-геодезисти Національного університету “Львівська політехніка” будуть там тільки вчитися.  На даху другого навчального корпусу  розмістилася нова геодезична лабораторія.

Це стало можливим завдяки реалізації міжнародного  проекту “Темпуc”, у якому були задіяні вищі навчальні та геодезичні центри України, Молдови, Вірменії, а також Швеції, Іспанії, Німеччини. Мета проекту — модернізувати  вищу освіту в галузі геоінформаційних технологій.

Відкриваючи урочистість,  проректор з науково-педагогічної роботи університету професор  Дмитро Федасюк наголосив, що подібні проекти переводять у практичну площину створення єдиного європейського освітнього простору. Від грудня 2010 року здійснено модернізацію існуючих та запроваджені нові дисципліни для  бакалаврів і магістрів геодезичних спеціальностей. Розроблено і розпочато нові курси лекцій та лабораторних занять з використанням нової техніки і програмного забезпечення. Дмитро Федасюк відзначив також ощадливе використання виділених коштів від Євросоюзу, що дало змогу придбати доровартісне обладнання від американської фірми Trimble, яке закупив для Львівської політехніки Університет прикладних наук у Штутгарті (Німеччина). На відкриття геодезичної лабораторії прибув пан Волкер Зірн із Штутгарта, де розташований один з офісів компанії Trimble.

Після короткої презентації нової лабораторії  господарі та гості піднялися на дах і перерізали жовту стрічку. Крім 21 робочого місця, на яких можна встановлювати електронні роботизовані тахеометри, лабораторія може похвалитися GPS-приймачами, лазерним сканером  FARO та безпілотними літальними апаратами для аерофотознімання та  фотограмметричних обстежень  різного роду обєктів.

Як розповідає директор Інституту геодезії професор Корнилій Третяк, віднині студенти зможуть виконувати роботу за допомогою роботизованих електронних тахеометрів. Раніше вонипроводили геодезичні вимірювання  на території Львівської політехніки та прилеглих вулицях. Навколишні будівлі обмежували простір для вимірів. Тепер же прилади на даху націлені на шість дзеркал-відбивачів, які розташовані на відстані не більше 2-3 кілометрів прямої видимості (при таких відстанях буде міліметрова точність). Три з них — на  даху і коминах головного корпусу, по одному — на  спортивному комплексі у Стрийському парку,  на одному із університетських гуртожитків  і гуртожитку Академії Сухопутних військ.  Студенти зможуть визначати відстані до цих споруд, координати, розв'язувати прямі і обернені задачі.

А чи зможе це обладнання допомогти проектантам, будівельникам, реставратором вирішувати проблему збереження споруд через їх просідання, зміщення, особливо у центральній частині міста. Йдеться, для прикладу, про Оперний  театр, навчальний корпус номер 19 на вулиці князя Романа, гуртожитки студентського містечка між вулицями Сахарова  і Бой-Желенського.  Вирішення таких завдань у майбутньому цілком є реальним у разі організації регулярного спостереження та безперервного моніторингу. Подібні роботи автоматизованого моніторингу виконуються на гідроелектростанціях України, зокрема, на Дністровській, Дніпропетровській, Дніпродзержинській і Канівській ГЕС. Завершується обладнання лабораторії, у якій буде оброблятися інформація від електронних роботизованих тахеометрів і GPS-приймачів, а також   визначатися стабільність  інженерних споруд ГЕС, насамперед, греблі.

Корнилій Третяк розповів також про перспективи використання  лазерних сканерів у будівництві, безпілотних літальних апаратів для кадастрових вимірювань. Не виключено, що і наступного року він разом з професором Володимиром Глотовим  візьме участь в експедиції  на станцію “Академік Вернадський” в Антарктиді, де планується проведення  знімання острівних льодовиків за допомогою безпілотних літальних апаратів, що має важливе значення для дослідження глобальних кліматичних змін на нашій планеті.