Стоки у Львові: що перевірити бізнесу, перш ніж підписувати договір з водоканалом

Договір на водовідведення з ЛМКП «Львівводоканал» зазвичай підписують, не вчитуючись у документи, на які він посилається. Тим часом саме вони визначають, що можна зливати в каналізацію, як водоканал перевірятиме стоки і скільки доведеться доплатити, якщо склад води не вкладеться в норму.

Як влаштовані правила для стоків

В Україні вимоги до стоків мають два рівні. Загальну рамку задає держава: Закон «Про водовідведення та очищення стічних вод» 2023 року і Наказ Мінрегіону № 316 з правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. На їх основі кожне місто затверджує власні правила, де вже записані конкретні допустимі концентрації забруднень. Наказ прямо називає ці місцеві правила обов’язковими і для водоканалу, і для споживачів. А якщо місто власних правил не ухвалило, діють загальнодержавні.

Норми в різних містах різняться, бо кожен водоканал рахує їх під свою мережу та очисні споруди, а також під ліміти, які йому самому дозволено скидати в річку після очищення. Очищену воду з львівських очисних споруд скидають у Полтву, яка далі впадає в Західний Буг, і вимоги до цього скиду теж закладені в міські норми. Наприклад, у Києві допустимо 20 мг амонію на літр стоків, в Івано-Франківську 30. Детальніше про те, як міста встановлюють ці цифри і де шукати свої, йдеться в матеріалі про правила прийому стічних вод.

Що діє у Львові

Чинні у Львові Правила приймання стічних вод споживачів до системи централізованого водовідведення затвердив виконавчий комітет міської ради 14 червня 2019 року. Вони замінили правила 2002 року і набрали чинності через 30 днів після оприлюднення. Перед ухваленням документ пройшов процедуру регуляторного акта з громадськими слуханнями і висновками Антимонопольного комітету. Він визначає вимоги до складу стоків, допустимі концентрації і перелік речовин, які контролюють. Стежити за їх дотриманням має «Львівводоканал», а договори зі споживачами мали привести у відповідність до нових правил. Дозволи на скид, видані за старими правилами, діяли до кінця свого строку.

Конкретні цифри для вашого підприємства шукайте в таблиці допустимих концентрацій у додатку до правил і в умовах вашого договору. Якщо їх там немає або вони незрозумілі, напишіть у водоканал запит, яка редакція правил застосовується до вашого об’єкта.

П’ять речей, які варто перевірити в договорі

• Яку редакцію правил згадано в договорі і чи є в ньому власні обмеження для вашого об’єкта. Плату за перевищення рахують за відповідність і правилам, і договору.
• Де розташований контрольний колодязь. Саме з нього беруть пробу, і саме він повинен бути доступним для представників водоканалу. Загальнодержавні правила дозволяють водоканалу відбирати пробу без попередження.
• Хто представлятиме вас під час відбору. Споживач має визначити щонайменше двох уповноважених осіб і письмово повідомити про них водоканал протягом трьох днів. Якщо представника не виділили, водоканал фіксує це в акті сам і може виставити рахунок з підвищеним коефіцієнтом.
• Чи не входить ваша діяльність до переліку, де локальні очисні споруди обов’язкові. Це, зокрема, переробка молока, м’яса, риби, овочів і фруктів, кондитерське виробництво, а також будь-яке виробництво, де утворюються неемульговані жири чи харчові відходи.
• Як нараховують плату за перевищення і в які строки виставляють рахунок. Місцеві правила можуть мати тут власні норми.

Окремо стосується орендарів. Якщо ви орендуєте приміщення, договір з водоканалом часто укладає власник будівлі, а ви для водоканалу субспоживач. За загальнодержавними правилами стоки субспоживача вважаються частиною стоків споживача, тому претензію водоканал надішле власнику, а той, найімовірніше, перекладе витрати на орендарів за умовами оренди. Перш ніж підписувати оренду, подивіться, що в ній сказано про стоки.

Найчастіші сюрпризи: амоній і фосфати

Багато власників думають, що питання до стоків можуть бути тільки у виробництв. На практиці перевищення амонію найчастіше дають звичайні туалети: амоній утворюється з сечовини, і що більше людей на об’єкті, то вищий показник. У лабораторії «Екодія», яка аналізує стоки підприємств з різних областей, кажуть, що в торгових центрах амоній нижче 100 мг на літр практично не трапляється, а це в рази більше за типові міські норми.

Фосфати зазвичай приходять з миючих засобів: професійної посудомийної та пральної хімії. Тут найдешевший крок — перейти на безфосфатні засоби.

Коли робити власний аналіз

Найкраще до того, як пробу візьме водоканал: перед підписанням договору, після відкриття закладу або коли змінився процес. Власний протокол показує, з чим ви прийдете до розмови, і дає час виправити ситуацію до нарахувань. Пробу не обов’язково везти особисто: лабораторія Екодія приймає зразки Новою поштою з будь-якої області і дає інструкцію, як правильно відібрати й упакувати стоки. Хімічний аналіз триває від трьох до п’яти робочих днів.

Пробу беруть з контрольного колодязя, а не з крана чи мийки, і бажано в години найбільшого навантаження, коли працює кухня або в закладі найбільше відвідувачів. Амоній і фосфати в пробі з часом змінюються, тому тара має бути чистою, без слідів фосфатних засобів, а саму пробу варто охолодити і якнайшвидше відправити в лабораторію.

Якщо перевищення вже зафіксоване і швидко його не усунути, з водоканалом можна укласти окремий договір про приймання понаднормативно забруднених стічних вод. У ньому погоджують тимчасові концентрації і строк будівництва очисних споруд, який за загальнодержавними правилами не може перевищувати п’яти років.