26 тисяч за квартиру: які райони Львова найдорожчі для орендарів

Львівський ринок оренди житла у 2026 році залишається одним із найдорожчих в Україні.

Причому йдеться вже не лише про традиційно високі ціни в центральній частині міста: дорожчають квартири у більшості районів, а оренда дедалі відчутніше конкурує за частину доходу мешканців.

За актуальними даними ЛУН на кінець серпня 2026 року, медіанна оренда квартири у Львові становить 24,7 тис. грн на місяць. За рік ціна зросла на 32%. Для порівняння, в Ужгороді медіана становить 26,9 тис. грн, а в Івано-Франківську — 22,4 тис. грн.

Тобто Львів уже фактично закріпився у верхній частині українського рейтингу вартості оренди. І головне питання зараз не лише в тому, скільки коштує квартира, а хто може собі її дозволити.

Квартира за рік подорожчала на третину

Найбільше зростання спостерігається у квартирах, які традиційно користуються найбільшим попитом.

За даними ЛУН, медіанна оренда однокімнатної квартири у Львові наприкінці серпня становить 24 700 грн. За рік це +31,56%, а за останні шість місяців — майже +32%. Ще в серпні 2025 року медіана була на рівні близько 18,7 тис. грн.

Ще стрімкіше дорожчають двокімнатні квартири. Їхня медіанна вартість сягнула 31 400 грн на місяць. За рік ціна зросла на 37%, а за пів року — більш ніж на 44%. Трикімнатні квартири коштують у середньому 35 900 грн, що на 23% більше, ніж рік тому.

Отже, за рік орендар отримав доволі просту математику: якщо однокімнатна квартира коштувала близько 18,7 тис. грн, тепер за аналогічний сегмент ринку доведеться закладати майже 25 тис. грн.

Де у Львові найдорожче

Різниця між районами залишається суттєвою. Для однокімнатної квартири найвищі медіанні ціни наприкінці серпня зафіксовані у Франківському та Шевченківському районах — по 26,9 тис. грн. Далі йдуть Залізничний та Сихівський райони — по 24,7 тис. грн.

У Галицькому районі медіанна оренда становить 23,6 тис. грн, а найдоступнішим серед районів із достатньою кількістю даних є Личаківський — 22,4 тис. грн.

У сегменті двокімнатних квартир розрив ще помітніший. У Шевченківському районі медіанна ціна сягає 35,9 тис. грн, у Франківському — 31,4 тис., у Личаківському та Сихівському — по 29,1 тис. грн. Найнижча медіана серед районів — у Залізничному, 26,9 тис. грн.

Таким чином, вибір району може заощадити орендарю кілька тисяч гривень щомісяця. А в річному вимірі різниця між найдорожчою та дешевшою локаціями може становити понад 100 тис. грн.

Львів дорожчий за Київ — але не за Ужгород

Ще кілька років тому порівняння Львова та Києва за вартістю оренди виглядало б несподівано. Сьогодні ситуація інша.

Львівська медіана у 24,7 тис. грн суттєво перевищує показники багатьох великих міст. Водночас Ужгород залишається ще дорожчим — 26,9 тис. грн.

Це важливий сигнал для ринку: ціни визначає не лише масштаб міста чи рівень зарплат. На перший план виходять попит, безпековий фактор, міграція населення, кількість пропозицій та якість житла.

Львів протягом повномасштабної війни став одним із головних центрів релокації бізнесу, освіти та внутрішньої міграції. До цього додається туристичний попит і велика кількість студентів. Водночас швидко збільшити кількість якісного житла на ринку неможливо.

У результаті виникає класична ситуація: коли охочих орендувати більше, ніж квартир, готових здавати за прийнятною ціною, орендна ставка зростає.

Найбільша проблема — співвідношення із зарплатою

Висока оренда сама по собі ще не означає недоступність житла. Ключовим є співвідношення ціни квартири та доходу людини.

І тут Львів має серйозну проблему.

За даними ЛУН та Work.ua, частка медіанної зарплати, яка може йти на оренду, залежно від професії є дуже високою. Наприклад, для продавця-консультанта оренда займає близько 90% медіанного доходу, для баристи — 91%, для касира — 88%, комірника — 80%, кухаря — 73%. Для водія та менеджера з продажу показник становить близько 58%.

Це означає, що для значної частини працівників самостійна оренда окремої квартири фактично стає фінансово важкою без співмешканців, партнера або додаткового доходу.

І тут важливо врахувати ще одну деталь: оренда — далеко не всі витрати. До щомісячної суми додаються комунальні послуги, інтернет, транспорт, харчування та інші базові потреби. Тому квартира за 25 тис. грн для людини із зарплатою 30–35 тис. грн — це вже не просто велика стаття витрат, а фактор, який визначає весь її бюджет.

Чому ціни продовжують зростати

Попри високий рівень цін, ринок не демонструє різкого падіння попиту. Навпаки, за останній рік оренда у Львові подорожчала на третину для однокімнатного житла та більш ніж на третину для двокімнатного.

Є кілька причин.

Перша — попит. Львів залишається великим економічним та освітнім центром західної України.

Друга — безпека. Відносно вищий рівень безпеки порівняно з багатьма іншими великими містами продовжує впливати на рішення людей щодо переїзду та оренди.

Третя — обмежена пропозиція. Нове житло будується, але його поява не відбувається настільки швидко, щоб повністю збалансувати попит.

Четверта — якість. Орендарі готові платити більше за квартири з ремонтом, автономним опаленням, генератором, укриттям поруч, паркінгом та зручною транспортною доступністю. Саме тому медіанна ціна не відображає всієї ширини ринку: бюджетні варіанти залишаються, але їх значно складніше знайти.

Чи може оренда подешевшати

Поки що дані радше говорять не про здешевлення, а про продовження високого цінового рівня. Водночас темпи зростання можуть поступово сповільнюватися, якщо пропозиція збільшуватиметься, а попит стабілізується.

Показово, що ЛУН фіксує скорочення часу, протягом якого квартири залишаються в оголошеннях: за шість місяців цей показник для ринку Львова зменшився на 40%, що свідчить про швидший пошук орендарями доступних пропозицій.

Тож найближча перспектива львівського ринку оренди виглядає так: дешевих квартир не стає більше, попит залишається високим, а хороше житло продовжує знаходити орендаря швидко.

Для мешканців це означає просту річ: оренда у Львові вже стала не лише питанням вибору району чи кількості кімнат. Це дедалі більше питання фінансової спроможності домогосподарства. І поки розрив між вартістю житла та доходами залишається таким значним, ринок оренди й надалі буде одним із найболючіших сегментів міської економіки.