Від Марії Примаченко до сучасних митців: у Львові відкрили масштабну виставку «НАШІ», - ФОТО, ВІДЕО

У Львові проходить одна з найбільших за останні роки виставок українського наївного мистецтва, примітивізму та арт брюту. Експозиція «НАШІ» об’єднала 207 творів 27 українських мистців і майстрів із різних регіонів України — від гуцульської Криворівні до Слобожанщини.

Виставка стала спробою показати, як народна традиція може перетворюватися на унікальний художній світ, який живе поза часом і продовжує надихати нові покоління митців.

Мистецтво як спосіб зберегти традицію

Головна ідея виставки «НАШІ» — розповісти про талант, спадковість і силу традиції. Організатори наголошують: культура може зникнути, якщо її не зафіксувати та не передати далі.

«Традиція — це ніби пісок, що вислизає крізь пальці, якщо ми її вчасно не спіймаємо на пензель», — зазначають автори проєкту.

Експозиція демонструє, як народні мотиви, образи та уявлення трансформуються у творчості професійних художників, народних майстрів та митців, які працюють поза межами академічної мистецької системи.

У час, коли сучасний світ змінюється надзвичайно швидко, мистецтво стає не лише способом зберегти культурну пам’ять, а й можливістю по-новому її осмислити.

Три напрями українського мистецтва

Експозиція складається із трьох тематичних розділів, присвячених трьом мистецьким явищам — примітивізму, наївному мистецтву та арт брюту.

Відвідувачі можуть побачити роботи видатних українських авторів, серед яких:

• Марія Примаченко;

• Параска Плитка-Горицвіт;

• Ганна Собачко-Шостак;

• Никифор Дровняк.

Також представлені твори Івана Сколоздри, Параски Власенко, Ірини Максимової, Дмитра Молдованова, Яни Гудзан, Тетяни Мялковської, Дмитра Стриєка та інших українських митців.

Загадкові слони та мухи в українському мистецтві

Окремою сюжетною лінією виставки стали образи слона і мухи. Дослідники звернули увагу, що цей мотив повторюється у творчості різних авторів і пов’язаний із відомим висловом «Не роби з мухи слона».

Втім, історія цього символу значно давніша. Його витоки сягають доби бароко — перше відоме зображення слона з’явилося у розписі Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Пізніше цей образ почав з’являтися у творчості художників-примітивістів, представників наївного мистецтва та арт брюту.

Унікальні колекції з різних музеїв України

До експозиції увійшли роботи з фондів Національного музею декоративного мистецтва України, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, Музею Параски Плитки-Горицвіт, KUMF Gallery, Студії Ольги Ставникович та Інституту народознавства НАН України.

Також у виставці представлені малюнки, надані Львівською обласною клінічною психіатричною лікарнею.

Кураторкою проєкту стала Христина Береговська — директорка ZAG, докторка мистецтвознавства та професорка Львівської національної академії мистецтв.

«Я приголомшений»: враження художника від виставки

Художник Дмитро Коваль, який представив свою першу персональну виставку у Львові, поділився враженнями від події.

«Я, чесно кажучи, приголомшений. Сказати, що я вражений, — це не сказати нічого. За свої 35 років я вперше у Львові й давно відчував, що мені потрібно побувати тут, зануритися у вашу культуру, архітектуру, атмосферу, а вже потім створювати те, що задумав», — розповів митець.

За його словами, особливо цінним стало спілкування з відвідувачами виставки.

«Мені надзвичайно приємно, коли люди виходять із щирими очима, враженнями, посмішками, дякують і хочуть спілкуватися. Це надихає на роботу», — зазначив Дмитро Коваль.

Митець додав, що йому було цікаво побачити реакцію львівської публіки на такий живопис, адже культура міста має власну мистецьку традицію.

«Я знаю львівську школу малярства, знаю ваших корифеїв. Такий живопис дуже своєрідний для Львова, і мені було цікаво дослідити живі враження людей. Це надзвичайно цінно», — сказав художник.

Виставка «НАШІ» триватиме у ZAG до 31 жовтня 2026 року. Вона пропонує відвідувачам не лише побачити унікальні твори українського мистецтва, а й замислитися над тим, як традиція продовжує жити через творчість.