Острів Крим: перші та глобальні наслідки ізоляції окупованого півострова

Тільки на минулому тижні міністр оборони України Михайло Федоров спрогнозував зміну «географічного статусу» тимчасово окупованому Криму.

«Крим ізолюється дронами. І виглядає так, що найближчим часом Крим перетвориться на острів. Це може призвести до дуже несподіваних наслідків для росіян», — пообіцяв Федоров.

Пройшло тільки пʼять днів, як прогноз Федорова став з дивовижною швидкістю збуватися. За останні дні окупаційна влада Криму зіткнулася з новими серйозними наслідками масштабної атаки по військовій та енергетичній інфраструктурі півострова. У ніч на 21 червня Сили оборони України провели чергову операцію в межах системної кампанії зі зниження можливостей російського угруповання військ у Криму.

За повідомленнями російської сторони, наслідки ударів виявилися відчутними: на невизначений термін припинила роботу переправа «Крим – Кавказ», у Криму та Севастополі зупинили відкритий продаж пального на автозаправних станціях, а в окремих районах почалися перебої з електропостачанням.

Особливістю цієї операції стало те, що удари були завдані одночасно по обидва боки Керченської протоки — по об’єктах на території Краснодарського краю РФ та безпосередньо в окупованому Криму.

Ураження логістичного вузла Росії

За наявною інформацією, під удар потрапили об’єкти, які відігравали важливу роль у забезпеченні російського військового угруповання на півострові.

Зокрема, були уражені:

• інфраструктура порту «Кавказ» на Таманському півострові, включно з поромом «Панагія» та нафтовим терміналом у селищі Чушка;

• резервуарний парк та інші об’єкти нафтопродуктового термінала «ТЕС-1» у Керчі;

• чотири радіолокаційні станції, які забезпечували роботу російських комплексів С-400;

• два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», розташовані безпосередньо поблизу Керченського мосту.

Саме паливна інфраструктура є одним із ключових елементів забезпечення російських військ у Криму. Через залізничні та автомобільні маршрути паливо накопичувалося на півострові, а потім розподілялося між військовими частинами та окупаційними структурами.

Фактично було завдано удару по одному з останніх великих логістичних вузлів, на які спиралася російська військова присутність у Криму.

Нові можливості Сил оборони

За оцінками експертів, нинішній результат не став несподіванкою. Протягом останніх місяців Україна поступово послаблювала систему забезпечення окупаційних військ у Криму.

Одним із напрямків стала ділянка Джанкой – Феодосія. Українські удари були спрямовані по залізничній інфраструктурі, об’єктах протиповітряної оборони та паливних базах.

Інший напрямок — узбережжя Азовського моря та район Арабатської стрілки. Там також фіксувалися удари по військових об’єктах, системах ППО та логістичних пунктах.

Окремим напрямком залишався Севастополь — база Чорноморського флоту РФ. Постійний тиск на цей район обмежував можливості Росії маневрувати засобами протиповітряної оборони.

У результаті після пошкодження переправи та проблем із паливом російська влада фактично рекомендувала їхати до Криму через «сухопутний коридор», причому не через Джанкой, а через Армянськ.

Ще не камені з неба, але: як змінюється ситуація на півострові

Після останніх атак окупаційна влада Криму повідомила про повне припинення вільного продажу пального. На заправках його почали відпускати лише державним службам, які забезпечують життєдіяльність та безпеку.

«Сьогодні, 21 червня, з 9:00 на кримських АЗС припинено відпуск пального як за готівковий і безготівковий розрахунок, так і за талонами для фізичних та юридичних осіб. Паливо буде відпускатися лише державним службам», — заявили представники окупаційної адміністрації.

Проблеми торкнулися й енергетики. Після пошкодження окремих об’єктів у низці районів почалися перебої з електропостачанням. Разом із відключеннями електроенергії частина населених пунктів зіткнулася з перебоями у роботі водонасосних станцій. Окупаційна влада заявляє, що проводить відновлювальні роботи, однак ситуація показує залежність Криму від обмеженої кількості критичних об’єктів.

Також не додає настрою мешканцям Криму і дефіцит продуктів. В деяких супермаркетах вже є обмеження на покупку цукру, муки, солі, консервів та круп - і це тільки початок.

Коли дійде черга до Керченського моста?

Попри значні удари по логістиці, повністю ізолювати півострів одномоментно неможливо. Великі інженерні споруди, зокрема мости, є складними цілями для знищення. Однак стратегія України полягає не лише у фізичному руйнуванні окремих об’єктів, а у створенні умов, за яких утримання окупованої території стає дедалі дорожчим і складнішим для Росії.

Українські дрони та ракети, досі ще не атакували славнозвісний Керченський міст - який зараз залишається одной з останніх важливих діючих магістралей постачання товарів та продуктів до Криму.  Руйнування мосту повинно стати фінальною частиною української стратегії логістичного локдауну. 

«Керченський міст у найближчій перспективі не буде зруйнований цілеспрямованим, концентрованим ударом, але може для РОВ перетворитися на дорогу до пекла завдяки регулярному патрулюванню цієї логістичної артерії малогабаритними засобами ураження типу дронів Hornet. Це, у свою чергу, призведе до повної паралізації даного маршруту», - вважає військовий експерт Олександр Коваленко.

Курортний сезон завершився, майже не почавшись

Головна статтею доходів як для бюджету Криму, так і для більшості його мешканців, завжди був туризм. Але у цьому туристичний сезон завершився вже у червні. Російський туристи з інших регіонів у паніці масово покидають небезпечну територію.

Також стало відомо, що кримські табори, санаторії та туристичні бази почали призупиняти бронювання і прийом дітей. Обмеження діятимуть із 22 червня до 1 вересня.

Така ситуація буду смертельним ударом по туристичному сектору півострова, який Росія намагалася використовувати як символ «стабільності» окупації. Різке падіння доходів мешканців від туристичної індустрії у довгостроковій перспективі може привести до різкого зростання соціальної напруги на окупованому півострові.

Крим як частина операції по звільнені окупованого Півдня

Останні події демонструють зміну характеру бойових дій. Україна отримала можливість системно впливати на глибокий тил російських військ, знищуючи не лише військові об’єкти, а й логістичні ланцюги.

Для Росії це означає зростання витрат на утримання Криму та складність забезпечення угруповання військ. Але ізоляція Криму — це тільки частина більш амбітного плану.

«Крим — це частина значно ширшого плану, але аж ніяк не його основна ціль. Нинішні удари по мостах та ізоляція півострова — це не передвісник якогось звільнювального десанту через “два-три тижні”, а елемент значно тривалішого сценарію, фінал якого залишається незмінним — звільнення.

Адже за відсутності постачання з Криму для херсонського та запорізького угруповань російських окупаційних військ (з урахуванням руйнування материкової логістики) оборона окупантів на півдні України зазнає краху, а Сили оборони України опиняться біля адміністративної межі Криму, що стане передвісником його звільнення. Водночас удари по мостах та ізоляція півострова — це раціональний і складний етап такого сценарію розвитку подій», — вважає військовий експерт Олександр Коваленко.

Українській журналіст Віталій Портніков вважає, що що Крим дедалі більше опиняється у повній ізоляції від держави-окупанта. І нагадує дуже неприємну для Кремля історію війн за Крим.

«Крим ніколи не був для росіян місцем перемоги, а був лише місцем поразки та ганьби. Саме географічне положення Криму не передбачає жодних його зв’язків із Російською Федерацією. Більше того, Крим не має до цієї агресивної країни жодного цивілізаційного й історичного стосунку. Для росіян він має цінність виключно як територія їхніх постійних ганебних поразок. І саме це відбувається з росіянами зараз на їхніх здивованих очах, тому що вони не знають і не хочуть знати своєї справжньої історії. Відбувається те, що відбувалося завжди», - резюмує Портніков.

Ще у 70-х роках минулого століття російський письменник Василій Аксьонов написав у жанрі альтернативний історії популярний у РФ роман під назвою «Острів Крим». Здається, що і у реальній історії Крим тимчасово таки стане островом, щоб потім назавжди повернутись звичного статусу півострова вже під рідним синьо-жовтим прапором.