Стрітення Господнє: які традиції та народні повір’я збереглися в Україні

2 лютого в Україні відзначають Стрітення Господнє — церковне свято, яке в народній традиції вважали днем зустрічі зими і весни.

Зі Стрітенням пов’язували погодні прикмети, обряд освячення свічок і віру в захист оселі від негоди та лиха.

За біблійним переказом, цього дня Марія та Йосип принесли немовля Ісуса до Єрусалимського храму, де його зустрів праведний Симеон. У християнській традиції Стрітення символізує духовну зустріч людини з Богом.

В українській народній культурі Стрітення сприймали як межу між зимою та весною. Вважалося, що цього дня «зима з весною борються», а погода показує, хто переможе. Якщо на Стрітення тепло і сонячно — весна буде ранньою, якщо ж холодно і вітряно — морози ще затримаються.

Однією з головних традицій свята є освячення стрітенських свічок. Їх зберігали вдома протягом року й запалювали під час грози, сильного вітру чи бурі, а також у разі хвороби або небезпеки. У народі вірили, що така свічка оберігає дім від пожежі, стихійних лих і нещастя.

Також на Стрітення освячували воду, яку використовували як оберіг для людей і худоби. Її могли додавати до корму тварин або кропити оселю, щоб захистити господарство від хвороб.

Серед поширених повір’їв — заборона на далекі поїздки та важку фізичну роботу цього дня. Вважалося, що на Стрітення краще не починати нових справ, аби не «збити дорогу» на весь рік.

Крім того, за поведінкою тварин і птахів у цей день намагалися передбачити погоду. Якщо півень нап’ється води з калюжі — весна буде теплою, а якщо сніг не тане — холод ще триватиме.