Нирка від тата, а печінка від мами: у Львові лікарі виконали першу в Україні подвійну родинну трансплантацію

Артурчик з Івано-Франківщини народився абсолютно здоровим хлопчиком і ніщо не віщувало біди. Але вже у 2 роки йому діагностували саркому малого тазу – вкрай агресивну злоякісну пухлину.

Після тривалого і важкого лікування батьки з полегшенням почули, що рак відступив. Однак замість одужання в Артура почалися нові проблеми зі здоров’ям, повідомляє пресслужба ЛМР.

Лікарі виявили у хлопчика сечокам’яну хворобу. Та скільки не дробили камені, ті знову і знову з’являлися. Ба більше – попри процедури та терапію, з часом одна за одною відмовили обидві нирки. Хлопчику призначили діаліз.

«Ми буквально виходжували Артура. У 7 років він важив лише 16 кілограмів. Йому часто ставало погано на гемодіалізі», — згадує Лілія Грицків, лікарка-нефрологиня дитячої лікарні святого Миколая.

Лише розширене генетичне обстеження – аналізи відправили аж у Корею – дало відповідь на питання про природу ниркової недостатності. З’ясувалося, що в Артура первинна гіпероксалурія – рідкісна мутація, через яку печінка не виробляє фермент, що необхідний для правильного виведення оксалату. Той перетворювався в організмі дитини на оксалат кальцію – нерозчинну сіль, яка осідаючи в сечовивідних шляхах та нирках призводить до формування каменів.

Такий агресивний перебіг сечокам’яної хвороби швидко знищив нирки хлопчика. Єдиний шанс на порятунок Артурчика – це трансплантація обох органів: не лише нирки, а й печінки.

«Це був справжній виклик. Раніше в Україні нікому не проводили таку комбіновану родинну трансплантацію дитині з гіпероксалурією. Пересадити лише нирку було неможливо, бо першопричина була в печінці. Тож, щоб дати Артуру шанс на життя, довелося виконати трансплантацію обох органів, донорами яких стали його мама і тато», — розповідає Максим Овечко, керівник Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.

Лікарі працювали у три етапи. Спершу трансплантологічна бригада видалила непрацюючі нирки, адже там була інфекція, яку треба було подолати до наступних етапів. За місяць – виконали трансплантацію нирки від тата. Ще за 3 тижні – хлопчику пересадили частину маминої печінки. До останньої операції львівські медики залучили колег з Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова на чолі з Олександром Гриненком.

Обидві пересадки минули успішно. Татова нирка та частина печінки мами запрацювали в тілі сина. Тож тепер Артур нарешті набирає вагу, сміється і мріє про здійснення простих дитячих бажань, як-от вперше в житті випити солодкої газованої води.

Читайте також: Американський хірург безкоштовно консультуватиме дітей у Львові