День Гідності та Свободи: історія свята, що змінило Україну

Щороку 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи — національне свято, встановлене у 2017 році.

Воно прийшло на зміну Дню Свободи, який святкували 22 листопада з 2005-го до 2011 року.

Попри офіційний статус, ця дата залишається робочим днем, але для мільйонів українців має особливе емоційне та історичне значення. День Гідності та Свободи утверджує прагнення громадян до демократії, свободи, людської гідності та руху до європейського майбутнього.

Свято було проголошене Указом Президента України №300/2017 «Про відзначення у 2017 році Дня Гідності та Свободи». Його символіка виходить далеко за межі календарної дати.

Це день, коли країна згадує про власний вибір, про мужність українців, які у вирішальні моменти історії стали на захист прав людини та демократичних принципів. День Гідності та Свободи вшановує дві ключові події новітньої історії — Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013–2014 років.

Помаранчеві події: перший Майдан сучасної України

21 листопада 2004 року Центральна виборча комісія оголосила попередні результати другого туру президентських виборів, згідно з якими переможцем оголошувався Віктор Янукович. Масові факти фальсифікацій викликали хвилю обурення громадян. Прибічники опозиційного кандидата Віктора Ющенка вийшли на вулиці з мирними протестами, які охопили всю країну.

Найбільше людей зібралося на Майдані Незалежності в Києві, де сформувався центр громадянського опору.

Помаранчева революція тривала мирно та організовано. Її результатом стало рішення Верховного Суду України про проведення повторного голосування, яке завершилося перемогою Ющенка. У 2005 році на честь цих подій було запроваджено державне свято — День Свободи, однак у 2011 році воно було скасоване.

Революція Гідності: боротьба за майбутнє країни

Через дев’ять років, у листопаді 2013-го, країна знову опинилася на перехресті. Відмова уряду Януковича від євроінтеграційного курсу викликала нову хвилю протестів, яка переросла у масштабний рух, відомий як Революція Гідності.

Події 2013–2014 років стали переламними: українці знову вийшли на вулиці, щоб захистити свій вибір — майбутнє в демократичній, незалежній європейській Україні.

Як підкреслюють історики та учасники руху, саме Революція Гідності стала фактичним початком відкритої російсько-української війни. Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що мирний протест на Майдані став відповіддю громадян на вже підготовлену Росією агресію. Українці вийшли беззбройними, але з незламним бажанням захистити власну державу та її майбутнє.

Через Майдани — до сьогоднішньої боротьби

Головна мета — нагадати суспільству про зв’язок між подіями двох Майданів та нинішньою війною. Помаранчева революція та Революція Гідності стали важливими етапами у формуванні сучасної національної ідентичності, суспільної згуртованості та європейського вибору України. 

"Сьогодні цей день — нагадування про спільну відповідальність та ціну свободи. Він вшановує всіх, хто стояв на барикадах, хто захищав державу на Майдані, і тих, хто нині продовжує боротьбу за незалежність на фронті", - йдеться в повідомленні.

День Гідності та Свободи — символ того, що українці здатні змінювати свою країну і відстоювати власні цінності навіть у найскладніші часи.