Львівська громада попрощається із двома захисниками України

Завтра, 21 жовтня, Львів попрощається з військовослужбовцями Русланом Федоренком та Володимиром Пограничним.

Чин похорону Руслана Федоренка відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів.

"А прощання з Володимиром Пограничним розпочнеться о 13:00 у родинному помешканні в Дублянах. Опісля, о 14:00, відбудеться Чин похорону в храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Поховають воїна на місцевому кладовищі", - йдеться в повідомпенн

Біографічні довідки захисників

Володимир Пограничний (01.03.1990 – 14.10.2025) Уродженець міста Дубляни Львівської області.

Навчався у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги Львівської міської ради. Згодом здобув професію архітектора у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.

Працював будівельником на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Володимир захоплювався малюванням, риболовлею, комп’ютерними іграми та японською культурою – любив читати манґи й створювати власні ілюстрації. Вирізнявся добротою, щирістю, життєрадісністю та любов’ю до тварин.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 26-го окремого полку оперативного призначення Національної гвардії України.

У Володимира Пограничного залишилися батьки, дружина, донька, сестри та родина.

Руслан Федоренко(05.01.1977 – 18.10.2025) Уродженець міста Слов’янськ Донецької області.

Навчався в Обухівській загальноосвітній школі Київської області. Згодом здобував освіту у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності за фахом пожежника-рятувальника.

Працював у сфері пожежної безпеки, присвятивши себе справі захисту життя людей.

Зі слів рідних, Руслан любив готувати, захоплювався риболовлею, був щирим та люблячим чоловіком, товариським і відважним. Завжди приходив на допомогу іншим, мав добре серце й особливу любов до тварин.

Із початку повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Луганському напрямках у складі 24‑ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Руслана Федоренка залишилися дружина, мати та брат із сім’єю.