Виїзд 18-22-річних чоловіків: вплив на економіку та кадрову ситуацію в Україні

Питання виїзду молодих чоловіків віком від 18 до 22 років за кордон в Україні стало одним із найгостріших за останні роки.

Тривала дискусія довкола цієї теми супроводжувалася обмеженнями з боку держави, які діяли понад три роки. За цей час політика влади щодо контролю виїзду цієї вікової категорії була практично незмінною: виїзд дозволявся лише у виняткових випадках — навчання, лікування, або інші гуманітарні підстави.

У липні 2025 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук нагадав, що хоча чоловіки 18-22 років офіційно не підлягають мобілізації, право на виїзд за кордон у них залишається обмеженим. Це стало своєрідним статус-кво, що тримало цю категорію у відносній ізоляції від можливостей закордонних поїздок. Однак події кінця липня цього року значно змінили ситуацію.

Зміна правил і її негайний вплив на ринок праці

28 серпня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що дозволила молодим чоловікам 18-22 років вільно виїжджати за межі країни. Відразу після цього, вже у перший тиждень, на інформаційних майданчиках почали з’являтися повідомлення про масові звільнення молодих працівників у великих компаніях. Так, з мережі супермаркетів «Сільпо» нібито пішло близько 3 тисяч осіб. Однак офіційні представники компанії уточнили, що загальна чисельність чоловіків цього віку в компанії становить саме таку кількість, а реальна частка звільнень — близько 3%.

Подібна ситуація спостерігається і в інших секторах економіки, зокрема в роздрібній торгівлі та ресторанному бізнесі. Тут відчутний відплив молодих кадрів, але точних цифр поки що немає. Проте в компанії McDonald’s Україна зазначають, що кадрові коливання у сфері швидкого харчування традиційно високі, а робота часто розглядається молоддю як тимчасова зайнятість. Для компенсації кадрового дефіциту компанія навіть почала активно наймати молодих працівників віком 16-17 років, що свідчить про адаптацію бізнесу до нових умов.

Роль студентства та навчальних закладів

За словами президента Конфедерації роботодавців України Олексія Мірошниченка, серед студентів дедалі частіше спостерігається тренд на оформлення академічних відпусток або перехід на дистанційне навчання, що дає їм можливість виїжджати за кордон без порушення формальних вимог.

Статистика перетину кордону і її обмеження

За даними Прикордонної служби Польщі, з 28 серпня по 19 вересня 2025 року було зафіксовано близько 53 тисяч перевірок чоловіків віком 18-22 роки на українсько-польському кордоні, з яких приблизно 40 тисяч – на в’їзд до Польщі і понад 13 тисяч – на виїзд. Водночас служба наголосила, що ці цифри відображають кількість перевірок, а не кількість осіб, і не надала інформації про відмови у перетині кордону.

Така статистика показує активний рух молоді через кордон, але залишається питання, скільки з них реально виїхали, а скільки повернулися, а також який фактичний вплив цієї міграції на внутрішній ринок праці.

Вплив на економіку: наскільки відчутними будуть зміни?

За оцінками експертів, в Україні проживає близько 700 тисяч чоловіків віком 18-22 роки, більшість з яких — студенти. З них активними на ринку праці є лише 200-300 тисяч осіб. Для порівняння, загальна чисельність економічно активного населення становить близько 13 мільйонів. Таким чином, частка молодих чоловіків цієї категорії не перевищує 2-3%.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що навіть масовий виїзд молодих чоловіків навряд чи призведе до серйозних втрат для економіки України. Однак це не означає, що проблем немає. Відтік молоді з потенціалом створення доданої вартості може загрожувати довгостроковим розвитком окремих секторів, особливо в регіонах, де робоча сила й так обмежена.

Проблема відсутності повної статистики

Однією з головних перешкод для повного аналізу ситуації є відсутність якісних статистичних даних. Державна прикордонна служба України не веде обліку, скільки саме молодих чоловіків виїхали за кордон до досягнення повноліття або під час чинних обмежень. Це ускладнює планування і прогнозування потенційних ризиків та розробку адекватної політики.

Читайте також: Уряд спростив військовий облік: що змінилося у 2025 році