Сезонні ласощі: як не помилитися при виборі кавуна та дині

Ринки, супермаркети та придорожні лотки рясніють смугастими й жовтуватими велетнями, які обіцяють освіжити спекотні дні.

Проте разом з ароматом літа може прийти й розчарування: недостиглі або переспілі плоди, нітрати, гіркий присмак, алергія або навіть харчове отруєння. Як не помилитися з вибором і що потрібно знати, перш ніж купити соковиту ягоду — розповідаємо у нашому великому матеріалі.

Чому важливо вміти правильно обирати диню та кавун

Кавун і диня — символи літа, джерела вологи, вітамінів і задоволення. Але за невмілого вибору ці плоди можуть розчарувати — бути або зеленими, або навпаки, зіпсованими. Крім того, неправильний вибір загрожує навіть харчовим отруєнням, адже перевищення рівня нітратів чи розвиток бактерій через зберігання у неправильних умовах — не рідкість на ринках і в магазинах. Особливо небезпечні такі фрукти для дітей, вагітних та людей з чутливою системою травлення. Тож вміння вибрати стиглий і безпечний плід — це не лише питання смаку, а й здоров’я. Важливо знати не лише зовнішні ознаки стиглості, а й правила зберігання, транспортування і навіть — як правильно його розрізати, щоб уникнути перенесення бактерій із шкірки на м’якоть.

Ознаки стиглого кавуна: стукаємо, слухаємо, дивимось

Щоб вибрати ідеальний кавун, не достатньо просто взяти найбільший. У першу чергу зверніть увагу на пляму на боці — вона повинна бути кремовою або жовтою (це місце, де кавун лежав на землі). Занадто біла пляма — ознака недостиглого плода. Шкірка має бути тверда, глянцева, без вм’ятин і тріщин. Стукніть по кавуну: звук має бути глухим і дзвінким — це свідчить про стиглість. Якщо звук "глухий", без відлуння, кавун, ймовірно, ще зелений або вже перезрілий. Перевірте також "хвостик": сухий хвіст — хороший знак, а зелений і свіжий — свідчить про те, що плід зірвали зарано.

Як вибрати диню: нюхаємо, тиснемо, оцінюємо шкірку

Стигла диня має приємний солодкий аромат, що добре відчувається навіть через шкірку. Якщо запаху немає — диня ще зелена. Стисніть трохи плодоніжку: вона має бути м’якою, а сам плід — пружним, але не твердим. При натисканні шкірка має трохи пружинити. Якщо ж вона надто м’яка або має тріщини — диня вже перезріла. Не купуйте дині з темними плямами, ознаками гнилі або надрізами. Як і у випадку з кавуном, "хвостик" дині має бути сухим. Ще один трюк — постукати по дині: стиглий плід віддає глухим звуком, але не "порожнім", як у кавуна. Також зверніть увагу на сорт: мускусні дині мають шорстку сітку на шкірці, а гладенькі — зазвичай менш солодкі.

Що науковці кажуть про солодкість і стиглість: чи можна їм довіряти?

Дослідження свідчать: забарвлення шкірки, звуки при постукуванні, аромат та форма — це не просто народні прикмети, а ознаки, які справді мають фізіологічне підґрунтя. Наприклад, глибокий глухий звук при легкому ударі по кавуну свідчить про повну зрілість — м’якоть у цей момент вже наповнена цукром і водою, і звук добре резонує. Що стосується дині, то тут головну роль відіграє аромат — його викликають ефірні олії, які формуються лише на завершальному етапі дозрівання. З точки зору науки, колір «плями» на кавуні (місця, де він лежав на землі) справді важливий: чим темніша жовта пляма, тим довше плід дозрівав на сонці. Отже, багато народних методів мають раціональне зерно, і сучасні агрономи лише уточнюють ці критерії. Якщо поєднати їх із досвідом, можна майже безпомилково обирати найсмачніші екземпляри.

Про небезпеку нітратів і як їх уникнути

Нітрати — головна загроза літніх баштанних. Щоб пришвидшити ріст плодів або подовжити термін зберігання, недобросовісні виробники використовують азотні добрива. Надлишок нітратів у кавунах і динях може спричинити отруєння: нудоту, діарею, головний біль. Один із способів перевірити кавун — подивитися на м’якоть після розрізання. Якщо всередині є товсті білі прожилки — це тривожний сигнал. У якісного плоду м’якоть рівномірна, зерниста, без слизу. Диня, що містить багато нітратів, часто має неприємний запах, а її м’якоть при зберіганні темніє. Щоб мінімізувати ризик, купуйте плоди в перевірених торгових точках, а не біля доріг, де вони вбирають важкі метали. І ніколи не купуйте вже нарізані кавуни та дині на відкритому повітрі — на їх поверхні стрімко розмножуються бактерії.

Кавуни і дині для дітей: коли, скільки і з якими пересторогами

Батьки часто запитують: з якого віку можна давати кавун чи диню дітям? Педіатри радять починати знайомство з кавуном не раніше 2 років, а з динею — ще пізніше, ближче до 3 років. Причина — високий вміст цукру та ризик алергічної реакції, особливо якщо плід оброблений нітратами. Починати варто з маленького шматочка — буквально чайної ложки, уважно спостерігаючи за реакцією організму: чи не з’явиться висип, чи не розболиться живіт. Варто уникати поєднання кавуна або дині з іншими продуктами — це може спричинити бродіння в кишечнику. І ще одне: дітям не варто давати ранні кавуни, які з’являються на прилавках уже в червні. Ймовірність, що вони вирощені з порушеннями, вища, ніж у пізніх сезонних плодів. Тож безпечне вживання залежить не лише від якості самого кавуна чи дині, а й від правильного часу і способу подачі.

Що робити після покупки: як зберігати і споживати безпечно

Принісши кавун або диню додому, спочатку ретельно промийте їх під проточною водою з милом, особливо якщо збираєтесь різати. Шкірка баштанних зазвичай брудна, й усі бактерії з неї можуть потрапити на ніж і далі — в м’якоть. Зберігати нерозрізані плоди варто в прохолодному, темному місці, але не в холодильнику. Уже розрізані — обов’язково загортати в харчову плівку і ставити в холодильник, не довше ніж на 2–3 дні. Уникайте споживання кавуна або дині на ніч, особливо дітям — вони мають сечогінний ефект і можуть викликати дискомфорт.

Дотримуючись цих простих порад, ви не лише отримаєте максимум смаку від баштанних, а й збережете здоров’я. Бо солодкий смак літа має бути приємним, а не ризикованим.