«Щоб Україну чули»: як студенти з Львівщини та Донеччини у британському Лідсі створили власну українську спільноту, - ФОТО

У британському Лідсі українські студенти створили власну студентську спілку — Ukrainian Society Leeds. Цей крок не лише став важливим для самоідентифікації та взаємопідтримки молодих українців за кордоном, а й заклав основи для довготривалої співпраці з місцевими університетами, діаспорою та міжнародною спільнотою.

За ініціативою стоять студент донеччанин Ярослав Малиновський та уродженка Львівщини Анна Міштурак. Вони не лише об’єднали однодумців, а й змогли інституційно оформити українську присутність в академічному житті міста.

Від ідеї — до дії

Ідея створити українське студентське об’єднання виникла в Анни Міштурак,  Ярослава Малиновського та їх однодумців - українських студентів у Лідсі ще минулого року. Але спершу не було ані команди, ані чіткої структури, ані підтримки від адміністрації.

Засновники Ukrainian Society Leeds: Анна Міштурак у центрі та українські студенти

«Мені хотілося не лише вчитися, а й створити простір, у якому українські студенти могли б почуватися як удома», — згадує Ярослав.

Також в Лідському університеті навчалася Анна Міштурак. Вона долучилася до ініціативи у 2024 році, коли вже мала досвід організації волонтерських подій для української громади. Разом вони подали заявку на офіційну реєстрацію Ukrainian Society Leeds.

«Спочатку нам здавалося, що буде складно: треба дотриматися вимог університетських правил, розробити статут, зібрати ядро учасників… Але дуже допомогло те, що ми зустріли багато небайдужих людей — як українців, так і британців», — розповідає Анна.

У травні 2025 року спілку офіційно зареєстрували в Leeds University Union. Це дало їй статус визнаної студентської організації, доступ до ресурсів, приміщень, фінансування та можливість проводити події в університетських просторах.

Простір, де відчуваєш себе вдома

Мета спілки — не лише організовувати дозвілля. Це насамперед безпечний простір для українців, можливість зберегти ідентичність та показати її світові.

«Ми хочемо, щоби наші студенти відчували: вони не самі, що в них є спільнота. Але ще важливіше — показати англійському суспільству, що ми — не “просто частина Східної Європи”. Ми унікальні», — підкреслює Ярослав.

Серед перших заходів спілки — українські вечері, настільні ігри, перегляди фільмів, мовні майстер-класи. Але найгучнішим став мітинг 24 лютого 2025 року — в річницю повномасштабного вторгнення.

«Це був поворотний момент. Після цього ми вирішили офіційно оформлювати спілку», — згадує Ганна. Студенти готувалися до акції заздалегідь: створювали плакати, писали промови, обговорювали меседжі. Один із них був — «Мир — це не тиша. Мир — це повернення територій».

На мітингу виступали українські студенти, зокрема кримська татарка, яка розповідала про репресії в Криму. Цей виступ, за словами Ганни, мав великий резонанс серед місцевих:

«Після заходу до нас підходили англійці, дякували. Вони розуміли, що ми захищаємо не лише себе, а й Європу».

Студентська дипломатія

Ukrainian Society Leeds швидко почала виконувати не лише культурну, а й дипломатичну функцію. Перші публічні заходи були спрямовані на інформування місцевої та студентської спільноти про війну в Україні.

«Ми відразу вирішили, що не будемо мовчати. Навіть якщо ми — лише студенти, ми можемо говорити про те, що відбувається на нашій батьківщині», — каже Ярослав.

Серед подій — благодійні ярмарки, дискусії про сучасну Україну, відкриті лекції. Окремий акцент — участь у загальноміських подіях. Наприклад, у річницю вторгнення студенти провели акцію на площі у центрі міста разом з українською громадою.

Спілка також стала платформою для зустрічей з представниками посольства, університетської адміністрації та британських медіа. Один із найбільш знакових моментів — участь Ярослава в круглому столі з питань інтеграції українських студентів у британську систему вищої освіти.

Спільнота як простір взаємопідтримки

Для багатьох студентів, які опинилися в Лідсі після початку повномасштабного вторгнення, спілка стала точкою опори. Тут можна не лише поспілкуватися українською, а й отримати практичну допомогу: знайти житло, дізнатися про можливості підробітку, розв’язати побутові питання.

Спілка регулярно проводить неформальні зустрічі — кавові вечори, перегляди фільмів, ігрові вечори. Особливе значення мають події, пов’язані з українськими святами. На Різдво, наприклад, влаштовували вечорниці з колядками, борщем і варениками, а Великдень зустріли з писанками та традиційним кошиком.

Як реагує університет і місцеві

Від адміністрації університету, за словами студентів, команда отримує підтримку — попри бюрократичні затримки. Складніше — з частиною студентського середовища. Особливо з тими, хто ідентифікує себе як «словʼяни», але не визнає окремішності України.

«Були випадки, коли на студентських вечірках піднімали тост за путіна, — каже Анна. — Це, звісно, викликає обурення. Але на офіційному рівні конфліктів не було. Ми намагаємось діяти відкрито, але твердо».

А от місцеві британці здебільшого — підтримують. Багато хто брав участь у програмі «Homes for Ukraine», приймав українців у себе вдома. Саме на таких відкритих людей — і на молодь — спілка робить ставку.

«Молодь — це ті, хто прийматиме рішення в майбутньому. Важливо, щоб вони розуміли: війна триває. І що Україна — не просто “чергова країна зі Сходу Європи”», — наголошує Анна.

Волонтерство і благодійність

Окремий напрям — волонтерська діяльність. Студенти збирають кошти для українських фондів. Спілка також співпрацює з місцевими благодійними організаціями, які підтримують біженців з України.

«Усе, що ми робимо, — це наш маленький внесок у перемогу. Ми не на передовій, але можемо бути корисними тут», — наголошує Ярослав.

 Ще одним важливим проєктом стала участь у міжуніверситетському українському форумі в Лондоні. Де представники спілки обговорювали спільні ініціативи з колегами з Оксфорда, Кембриджа, Бірмінгема.

Плани: більше заходів, більше взаємодії, більше України

Попри всі виклики — брак досвіду, складну бюрократію, мовний бар’єр — ця спільнота вже стала центром українського життя у Лідсі. І, можливо, згодом — надихне студентів в інших містах. Вже цього літа Ukrainian Society Leeds стала частиною всеукраїнського студентського об’єднання в Британії яка називається USU (Ukrainian Students Union).

Серед найближчих задумів — показ документального фільму «Двадцять днів в Маріуполі», майстер-класи з писанкарства, тематичні святкування Великодня і Різдва, спортивні зустрічі. А ще — запрошення спікерів з України та Великої Британії, які б говорили про українську історію, культуру, кінематограф.

«Наше завдання — створити діалог між культурами. Дати відчуття дому тим, хто змушений був виїхати. І зробити так, щоб у британському університетському середовищі звучав голос України», — каже Анна.

Арсеній Лазоренко