Роман Матис про майбутнє Львова: «Нерухомість дорожчатиме, оборонка зростатиме»

Як війна повпливала на економіку Львова та області. Що буде з ринком нерухомості та скільки ще буди зростати ціни на квадратні метри. Коли закінчиться війна та яким буде післявоєнний розвиток регіону.

На ці та інші питання у розмові з 032.ua відповідає  президент Міжнародного інвестиційного офісу, екскерівник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис.

Як війна змінила економіку регіону

Я завжди наголошую: будь-яка криза, наскільки б складною вона не була, водночас відкриває нові можливості. Війна — не виняток. Зокрема, оборонна галузь отримала новий імпульс: з’явилися ринки збуту, компанії почали заробляти більше, інвестують у розробки, впроваджують інновації.

Свою роль також зіграла географічна віддаленість Львівщини від фронту: вона стала привабливішою для релокації бізнесу. Разом з тим, з’явилися й виклики — брак кадрів, необхідність адаптації до нової реальності, потреба в автоматизації та оптимізації процесів. Але водночас це теж стимул до розвитку: компанії прагнуть зменшити залежність від людського фактору, інвестують у кваліфікований персонал або технічні рішення.

Взагалі, кожен аспект економічної ситуації потрібно аналізувати комплексно. Війна — це шок, який каталізує зміни. І серед них не тільки негативні.

Бізнес під час війни: інвестують навіть світові гіганти

Попри війну, бізнес не зупинився. Навпаки — він адаптується. Наприклад, McDonald’s активно відкриває нові заклади на заході України. У Львові вже функціонує десять ресторанів, ще кілька — у процесі будівництва. Це демонструє зміну підходів: замість розвитку у прифронтових регіонах компанії обирають безпечніші області.

Роман Матис та третій президент України Віктор Ющенко

Логістика — ще один приклад трансформації. Ще у 2017 році ми розпочали стратегію створення «сухого порту» у Мостиськах. Сьогодні там працюють два оператори, які обслуговують вантажопотоки з Європи. Схожі центри відкриваються по всій області. Це дає Львівщині шанс стати логістичним хабом, де великі вантажі з Європи перерозподілятимуться дрібними партіями по всій Україні.

Переселенці: виклик чи важливий ресурс для зростання

У Львові офіційно зареєстровано близько 250 тисяч переселенців. Це великий ресурс для економіки. Так, демографічна криза триває, але цей людський капітал може її частково компенсувати. Переселенці створюють конкуренцію на ринку праці, що змушує бізнес вдосконалювати умови працевлаштування.

До того ж, багато з них — це працівники підприємств, що релокувались разом зі своїм штатним персоналом. Вони не лише закривають прогалини після відтоку кадрів за кордон, а й створюють нові економічні зв’язки. В цілому переселенці — це позитивне явище, яке дає стимул для розвитку бізнесу на Львівщині. 

Оборонна галузь — індустрія майбутнього

Ще одним із драйверів економічного зростання стає дефенс-індустрія. Навіть власники  музичної платформи Spotify інвестують у виробництво дронів у Німеччині, які повставляються в Україну. Це говорить багато про потенціал галузі.

Зараз наш інвестофіс готує інвестиційний саміт, де одна з ключових тем — проєкти у сфері оборони. І якщо ще недавно говорити про зброю в цивільному секторі було майже табу, сьогодні це мейнстрім.

У перспективі — виробництво боєприпасів, ремонт техніки, розробка роботизованих систем, дрони, захист від РЕБ тощо. Львівщина вже активно працює в цьому напрямку.

Нерухомість: менше квадратних метрів, але дорожче

Я думаю, що тенденції  на ринку нерухомості будуть йти до зменшення і до здорожчання. Тобто будувати будуть менше квадратних метрів, але їх будуть продавати дорожче і будувати будуть більше все ж таки в західних областях України, як це зараз вже й відбувається. 

Це стосовно ринку житлової нерухомості, яка наразі на піку, і попит на цей час все ще існує. З огляду на те, що дійсно є дуже багато переселених осіб, які хоч і зайняли місце тих, хто виїхали, але ті, хто виїхали, все одно своє житло за собою залишили.

Тому люди потребують житла, потребують покращення житлових умов. І зʼявилися нові інвестори в житлову нерухомість, які не були присутні на цьому ринку раніше.

Вони пройшли з інших сегментів та регіонів, і, до речі, дивляться зовсім по-іншому, ніж місцеві девелопери, наприклад, на можливість розвитку певних локацій. Бо місцеві забудовники звикли відчувати там якійсь попит від місцевих жителів, для яких, наприклад має значення відстань до центру міста від сектору, у якому вони можуть собі дозволити  проживати. 

Я інколи не розумію, до чого прив’язуватися до центру міста, але є у Львові така специфіка Для львівʼян критично, там, наприклад, кількість кілометрів від центру. Для харківʼян, які переїхали до Львова, 15 кілометрів від центру міста не є проблемою.

І відповідно, нові забудовники, починають розвивати проєкти, де місцеві девелопери не спішили інвестувати. Є отака специфіка. Ми бачимо, що районні центри на сьогоднішній день теж розвиваються в цьому питанні - зʼявилися певні проєкти. 

Якщо говорити про Львівщину, то, що я особисто спостерігав: Самбір, Дрогобич, іде забудова кварталами і попит там на це є. Напевно, з огляду на те, що, якщо раніше хтось з місцевих дивився на можливість переїзду в великі міста, то зараз вони приймають рішення, враховуючи фактор безпеки, і розуміють, що в меншому містечку трохи спокійніше може бути в сенсі безпеки, ніж у великому місті. Це також може стимулювати попит на нерухомість у невеликих містах області. 

ШІ дає нові стимули

Ну й штучний інтелект - це дуже хороший інструмент. ШІ не заміняє працівників, але на 100%  суттєво полегшує роботу у багатьох галузях.

Зараз міністр цифровізації Федоров задекларував, що Україна почне розробку своєї мовної моделі. Інвестором і партнером в цьому проєкті з побудови української мовної моделі буде компанія Київстар, яка надасть їй працівників і фінансову підтримку цього проєкту. 

Так що тут ми намагаємось бути в тренді, йти в ногу з часом. В цілому, ті інструменти, які на сьогодні присутні, вони. покращують роботу багатьом спеціалістам. 

Люди зараз просто не витрачають безліч часу на опрацьовування  великих масивів інформації,  штучний інтелект робить все набагато швидше. ШІ економить значну частину часу, яку людина може потратити на дослідження, осмислення та аналіз. Я вважаю, що застосування ШІ дає новий стимул для бізнесу.

Коли закінчиться війна?

На питання стосовно, коли як закінчиться війна, відповісти можу лише пропущенням, бо очевидно, що ніхто з нас цього не знає. Навіть люди, які впливають на процеси безпосередньо, як ми бачимо, навіть президент Сполучених Штатів обіцяв, що він розрулить все на раз-два. Але це так не працює. Або просто він був не щирий, коли так казав.

Роман Матис на будівництві нового заводу

З усім тим, моє припущення базується чисто на економічних засадах. І, на мою думку, чим швидше стейкхолдери будуть розуміти свою позицію після закінчення конфлікту, тим швидше цей конфлікт закінчиться.

Що я маю на увазі? Коли всі гравці, які отримують зиски з тієї ситуації, а є дуже багато таких гравців, будуть розуміти, що після зупинки війни, наприклад, замовлення на продукцію оборонної галузі не припиняться, а будуть тільки нарощуватися. Тоді вони відкличуть своїх лобістів, які роблять все для того, щоб стимулювати цю війну. 

Коли ті, хто торгується за якісь ресурси чи за території в Україні, будуть поставлені в рамки, тобто розуміння того, як воно далі для них буде розвиватися - це теж пришвидшить зупинку війни або її видозмінить.

Тому що, якщо росія буде наполягати на території і ресурсах, то очевидно, що зупинки війни годі й чекати. Або тоді ми повинні разом з нашими партнерами прийняти якісь силові методи до примушення росії до миру. Бо ніякого інакшого варіанту не існує.

Або росія погодиться на те, що вона повертає окуповані території, що дуже малоймовірний сценарій. Коли ці фактори складуться, тобто компанії, бізнеси, корпорації, які бачать у війні потенціал для свого розвитку і заробляння отримуються сигнал, що вони не втратять свої зиски.  А відповідно стейкхолдери, такі, як Україна і росія, домовляться стосовно територій і ресурсів між собою із з зовнішніми гравцями, як це вже Україна почала робити, то це певним чином відкоригує ситуацію. І тоді приведе до завершення конфлікту або до його трансформації. Тобто або війна припиниться, або знайде іншу базу, наприклад, на території Євросоюзу.

Післявоєнна Львівщина: справжній Клондайк та простір можливостей

Роки після завершення війни - це насправді буде найпрекрасніший час не лише для Львова та області, але й для всієї України.  Появляться стейкхолдери, які будуть зацікавлені у вливанні інвестицій і у Львівщину, Франківщину, Тернопільщину, Закарпатті та і всю решту областей України. Навіть сьогоднішніх прифронтових, які найбільші постраждали від нищівної війни.

Це компанії і корпорації, інтерфейс, яких буде повʼязаний з відбудовою. Вони зроблять все, щоб усі гроші в світі, за можливістю, були скеровані власне до України, тому що в перші роки це буде просто для них Клондайк. І ми повинні теж з цього скористатися. 

Я думаю, що цього шансу ми не упустимо, і відповідно в нас зʼявиться можливість залучати кошти в інфраструктурні проєкти. У модернізацію наявної інфраструктури та у будівництво нової.

На прикладі Львова ми вже зараз можемо бачити, як та ж медична інфраструктура міста змінилася за час повномасштабного вторгнення, власне, завдяки донорським коштам, коштам країн і міст партнерів, які фінансують проєкти для реабілітації захисників та тих, хто постраждав від війни. А завдяки цьому модернізовується вся медична інфраструктура в місті. 

Якщо наші державні менеджери будуть переймати і масштабувати такі приклади, то Україна має шанс дуже якісно покращити свою інфраструктуру і не лише. Бо покращення профільної інфраструктури буде вести до покращення процедур та покращення безпеки та комфорту проживання. Відповідно, привертати більше увагу людей, які можуть вибирати, між тим, повертатися в Україну чи ні, переїжджати там з одного міста до інших чи ні. Це приведе до того, що появляться дуже багато бонусів, щоб жити та працювати саме в Україні.

Записав Роман Лазоренко