актуально
14:42, 14 серпня 2013 р.
Під час Свята вулиці Вірменської відбудеться урочисте відкриття Вівтаря Голгофа, який минулого року повернувся після реставрації (ФОТО)
актуально
З 13 по 15 вересня у Львові проходитиме Свято вулиці Вірменської, приурочене до 650-річчю Вірменської церкви. В рамках святкування відбудеться урочисте відкриття Вівтаря Голгофа.Над відновленням якого упродовж трьох років працювали польські і українські спеціалісти, зокрема реставратор Анджей Казберук та студенти і випускники Львівської академії мистецтв.
Спеціально для її монтажу відновили стіну будинку на вул. Краківській, 14, до якого кріпиться вівтар. Вівтар є компіляцією з трьох різних частин – фігури розіп’ятого Христа, двох жіночих – Матері Божої і Марії Магдалини, і дерев’яного тла, на якому змонтовані усі фігури. Композиція, різнорідна за технологією і методом різьблення, змонтована в єдине ціле в середині XVIII ст. “Голгофа” декілька разів горіла, вогонь пришвидшив деградацію живописних шарів.
Христос є найстарішою фігурою, датується початком XVII ст., звідки він походить, наразі не визначено. Жіночі постаті вирізьблені “під Пінзеля”, але не учнями Пінзеля, а митцями-заробітчанами. Ймовірно, ці фігури вірменській громаді подарували з якогось костелу, бо на них залишилися сліди позолоти, яка використовується у внутрішніх приміщеннях. Тло складається з понад 250 елементів, змонтованих в єдине ціле. Тут використана рідкісна техніка – у дерево впресовано мілко потовчене різнокольорове скло, яке блищить. Частину скла реставратори відновили на місці, частину спеціально замовляли у Німеччині. Вівтар захищений дерев’яним дашком.
Зазначимо, святиню відновлювали в рамках українсько-польського проекту “Збереження спільної культурної спадщини”. Проект фінансувало Міністерство культури та національної спадщини Польщі, також фінансово допомогла вірменська громада Польщі.
Нагадаємо, особливим гостем свята стане всесвітньо відомий вірменський музикант і композитор Дживан Гаспарян. Який є всесвітньо відомим вірменським музикантом і композитором, знавцем вірменської національної музики та володарем чотирьох золотих медалей ЮНЕСКО.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
16:09
Вчора
14:26
Вчора
Оголошення
11:05, 9 січня
3
16:43, 30 грудня 2024 р.
6
12:32, 6 січня
live comments feed...
Коментарі