Придорожня скорбота

Статистика невблаганна. Щорічно в Україні в автомобільних аваріях гине близько 4 тисяч осіб. З початку цього року в нашій країні під колесами авто загинули 1700 українців. Родичі померлих безутішні. Вони створюють цілі меморіали пам'яті уздовж доріг, розвішують вінки та квіти. І поступово вітчизняні магістралі перетворюються на кладовища.

Всі спроби дорожніх служб прибрати з узбіч ритуальну атрибутику сходять нанівець. Вінки, як вічна кривава пляма у Кентервільському замку, знову і знову з'являються вздовж доріг.

У Росії на минулому тижні на розгляд  держдуми був внесений законопроект, який забороняє подібні меморіали на дорогах країни. Рішення поки не прийнято, але, як пишуть російські ЗМІ, в думі ініціатива має серйозну підтримку, і закон може бути прийнятий вже найближчим часом.

В Україні заборона на розміщення ритуальної атрибутики має, так би мовити, локальний характер. Служба автомобільних доріг видала внутрішнє розпорядження і зобов'язала своїх співробітників регулярно очищати узбіччя, які знаходяться на обслуговуванні облавтодорів, від вінків та інших поминальних предметів. Однак, судячи з того, що вінків менше не стає, служба явно із завданням не справляється.

А може й добре, що не справляється? Адже сьогодні в країні немає однозначної думки про те, добре це чи погано - вінки вздовж доріг.

Аномальна зона

Ми можемо вірити чи не вірити, але є значна частина наших співвітчизників, які твердо переконані: аварії відбуваються не просто так. Існують певні місця, такі собі аномальні зони, де телефони не ловлять сигнал, радіо пропадає, і де відбуваються дуже дивні речі. Водії ні з того ні з сього втрачають контроль над своїм авто. Підсумок - ДТП. Багато хто вважає, що вінки на деревах і стовпах в таких місцях - це попередження водіям: будьте обережні!

На виїзді зі Львова по вул. Замарстинівській у Брюховичі є ділянка дороги, яку львів'яни прозвали геопатогенною зоною з нехорошою енергетикою. Свідки запевняють, що на ділянці, де чи не кожне дерево «прикрашено»  трагічним вінком, відбуваються дивні речі.

« Дивне явище, яке я помітив досить давно, але не надав цьому значення, поки воно не почало повторюватися з разу в раз. Мені цією дорогою доводиться часто їздити. В дорозі нудно, тому читаю щось на телефоні, і ось, проїжджаючи ділянку до повороту на Збиранка, я помітив, що телефон починає в якийсь момент глючити, через кожні 2 секунди спрацьовує вібро, блимає підсвітка екрану, а браузер перегортає в будь-якій  послідовності сторінки. Це все триває, поки не заблокую телефон. Як проїду дивну ділянку, все працює нормально, як ніби нічого й не сталося. Ліній електропередач на цій ділянці немає. Можливо, телефон реагує на якісь магнітні хвилі або поля або ще на щось », - пише львів'янин в соціальній мережі.

Один з останніх випадків, що стався тут, - загибель 25-річного баскетболіста БК «Політехніка-Галичина» Сергія Барадного. Він їхав на своєму «Фольксвагені» і, з незрозумілої причини не впоравшись з керуванням, на повороті в'їхав у дерево. Машина - вщент, сам водій загинув на місці події. А на дереві з'явився черговий вінок смерті.

Своя дорога смерті є і в Миколаєві. Вона проходить по трасі в напрямку Одеси. Щорічно на ділянці від Коблево до Миколаєва фіксуються десятки ДТП, частина з них з летальним кінцем. Наприклад, 27 травня цього року біля села Половинки сталося страшна дорожньо-транспортна пригода, в якій дві людини загинули і ще двоє госпіталізовані у важкому стані.

Увечері на 117-му кілометрі автодороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» водій автомобіля «Daewoo Leganza», рухаючись від Миколаєва у напрямку Одеси, здійснив обгін. Виконуючи цей маневр, водій не впорався з керуванням, в результаті чого його машину занесло, і вона зіткнулася з «ВАЗ-21170». Після чого авто змінило напрям руху вліво, виїхало на смугу зустрічного руху і лоб в лоб зіткнулося з автомобілем «Ford Transit». Водій і один з пасажирів автомобіля «Daewoo Leganza» від отриманих травм загинули на місці події. Крім того, до лікарні швидкої медичної допомоги Миколаєва з травмами були доставлені пасажир «Daewoo Leganza» та водій автомобіля «Ford Transit».

Дивне місце виявлено і в Кривому Розі. Погана слава про трасу Кривий Ріг - Кіровоград йде давно. Ще років п'ять тому, пізньої осені, на стареньких "жигулях" поверталися додому двоє чоловіків. Один з них - вірменин, кілька років тому перевіз сім'ю в Україну. Подружжя побудувало будинок в сільському районі Кривого Рогу, недалеко від місця загибелі, відкрили бізнес ...

Чому водій ВАЗу не впорався з керуванням - нікому не відомо, але в той фатальний день "жигулі", виконуючи маневр, потрапили під колеса КамАЗу.  Водій і пасажир авто загинули на місці події. На цьому місці родичі встановили пам'ятник і борються за його збереження вже кілька років. Влада зносить - вони повертають все назад.

 Це одне з небагатьох "придорожніх кладовищ", яке не вдається прибрати в Кривому Розі. Рідні в день загибелі чоловіків обов'язково приходять до цього місця. Вони переконані, що їх меморіал - це не тільки пам'ять, але ще й знак всім, хто проїжджає повз цього небезпечного місця. Адже ця ділянка дороги - стовідсоткове місце концентрації ДТП. Аварії тут завжди відбуваються страшні, зі смертельним результатом. Багато хто вважає, що ДТП тут пов'язані з тим, що ділянка є місцем перетину траси з високовольтними дротами турбінного заводу.

Чи так це, невідомо. Офіційно існування аномальних зон на наших дорогах, звичайно, ніхто не визнає. Співробітники ДАІ ставляться до таких тверджень скептично, а вивішування вінків і встановлення пам'ятників вважають неправомірними. Але от неофіційно ...

Керівник прес-служби харківської ДАІ Андрій Коваль не як посадова особа, а як водій чесно зізнається: «Можу сказати, що особисто на мене, як на водія, такі пам'ятні знаки впливають. Змушують замислитися про безпеку свою  і пішоходів ».

А якщо не аномальна зона, а просто - аномальна дурь?

У Луганську час від часу оновлюється букет, прив'язаний чорними стрічками до стовпа біля перехрестя вулиць Радянської та Оборонної. На цьому місці 28 листопада 2012, приблизно о 4.50, водій автомобіля «Інфініті» не впорався з керуванням та скоїв наїзд на стоячий на узбіччі автомобіль "деу-нексія". У цей час двоє осіб (співробітники рекламної компанії) працювали поруч. Один з них був біля автомобіля, інший - стоячи на сходах, наклеював рекламний постер на щит. При зіткненні "деу" відкинуло на чоловіків. Обидва були травмовані. Один з постраждалих через кілька днів помер у лікарні.

В інформації про ДТП, що з'явилася в пресі вранці 28 листопада, зі слів свідків події повідомлялося, що водій «Інфініті» був п'яний і їхав з великою швидкістю. Крім того, було сказано, що з авто були згвинчений номери приблизно через  півгодини після аварії. В офіційному ж повідомленні, розповсюдженому відділом зі зв'язків з громадськістю через кілька годин, нічого не сказано про те, в якому стані знаходився винуватець ДТП, а також про те, чи було перевищення швидкості.

Батько загиблого хлопця був на прийомі у прокурора області Анатолія Мельника. Той пообіцяв, що справа буде ретельно розслідувана, а винний покараний. Проте вже кілька місяців інформації про цю справу немає. У правоохоронних органах відповідають, що триває слідство. Зараз про трагічну подію нагадує тільки букет, перев'язаний чорною стрічкою, над яким «красується» оголошення «Куплю авто після ДТП». Гірка іронія долі.

 У Дніпропетровську 2 березня на широченній набережній Перемоги автомобіль "Фольксваген" збив на пішохідному переході двох студентів. Один хлопець вижив, відбувшись подряпинами і переляком. 21-річний Микита Романенко загинув на місці.

ДТП викликало дуже широкий резонанс у місті. На дев'ятий день після загибелі студента на місці трагедії зібралися його друзі та однокурсники. Пом'янувши Микиту, хлопці встановили вінок на ліхтарному стовпі, якраз навпроти нещасливого пішохідного переходу. Влада не стали вимагати зняти вінок.

 У Запоріжжі 9-го березня біля супермаркету «Ашан» сталося страшне ДТП. На регульованому перехресті водій «Nissan» проїхав на червоне світло, не пропустивши «Chevrolet». В результаті аварії загинула молода пара. Жінка чекала дитину. За неофіційною інформацією, за кермом «Nissan» був родич нардепа В'ячеслава Богуславева, заступник директора промгігантів МОТОР-СІЧ.

Щоб пом'янути своїх друзів і родичів, загиблих у цій страшній аварії, запорожці влаштували на місці ДТП реквієм. Недогарки свічок досі видніються на стовпі, біля якого загинула пара.

 В Одесі до недавнього часу також була своя ритуальна дошка. Вони висіла на парній стороні Фонтанської дороги. У 2005-му році тут червона гоночна "Тойота" з іменним номером «JOKER» врізалася в дерево і забрала життя одного з найзнаменитіших стрітрейсерів України - Олександра Дубініна. Буквально за кілька годин ця трагічна звістка облетіла всю країну, адже дуже багато хто  знали Джокера.

«Була порожня дорога між 4-й і 5-й станції Фонтану. Через трамвайний переїзд з вулиці Сегедської плавно переїжджає червона "Тойота", виїжджає на Фонтанській дорозі, і водій придавлює педаль газу. Машина зривається в пробуксовку на швидкості понад сто кілометрів на годину, Саша не справляється з управлінням, і машину кидає на бордюр, вона підлітає і врізається в дерево », - розповів друг Джокера, теж стрітрейсер, Євген. Друзі Джокера впевнені, що, маючи такий досвід екстремального водіння, яким володів Олександр, він не міг просто так в'їхати в дерево. Причому його машина була тоді в ідеальному стані. «Швидше за все, Сашу спровокували, - продовжує Євген. - Це могла бути людина, що переходить дорогу, або автомобіль, який хотів поганятися. Не виключено, що хтось підрізав Джокера, от він і з'їхав з дороги ».

Джокер був неодноразовим переможцем автоперегонів: у 2005-му він став чемпіоном в 4-му етапі Кубка Форсажу, а пізніше - срібним призером у чемпіонаті України з драг-рейсингу.

Ритуальна дошка на місці загибелі гонщика провисіла  8 років, а цього літа кудись зникла ...

"Печаль моя тиха, печаль моя повна тобою ..."

На одному з українських форумів розгорілася жвава дискусія: кому потрібні вінки вздовж дороги? Частина форумчан висловлювалася однозначно: це допомагає рідним пережити горе. Таким чином вони демонструють свою скорботу і знаходять собі розраду. Суперечки не вщухали доти, поки один з учасників дискусії не задав логічне запитання: а для кого рідні демонструють свою скорботу?

А й справді, для кого? Істинна скорбота тиха. А все інше від лукавого. Церква з цього приводу висловлюється категорично.

Ми переговорили і з католиками, і з православними служителями культу. Суть висловлювань одна. "Не можна поклонятися місцю вбивства. Адже місце загибелі людини в аварії, це і є місце вбивства, - вважає отець Уар церкви Петра Могили УПЦ КП в Маріуполі. - Люди йдуть з життя не з власної волі, і ставити там пам'ятники не по-християнськи. Я знаю, в деяких містах і селах західної України в місцях, де часто відбуваються аварії, ставлять хрести. Але не вінки ж вішати на деревах ".

А протоієрей Андрій Федоренко, клірик Свято-Никольського  храму в тому ж  Маріуполі взагалі заявив: вінки на могилах - це язичницька традиція. Християни не повинні цього робити - лише запалювати поминальні свічки. Причому не на місці загибелі, а на місці поховання.

На думку служителів культу, сьогодні ми можемо спостерігати, як на кістках загиблих влаштовують «ярмарок марнославства». Хто поставить пам'ятник більше, вище, а головне - дорожче. І меморіали, які люди зводять у місцях загибелі людей, є лише демонстрація скорботи, а не сама скорбота.

Причому іноді ситуація просто межує з абсурдом.

Наприклад, у Донецькому облавтодорі нам розповіли історію, яка сталася в місті Красноармійську Донецької області. В одній з шахт там загинули шахтарі. Людей підняли на поверхню, але врятувати їх життя не вдалося.

Після того, як тіла загиблих були поховані, родичі почали робити математичні розрахунки. Вони обчислювали місце на поверхні землі, куди б вийшла вертикальна пряма, проведена з дна шахти. Ось там вони і встановили пам'ятник. Співробітникам Донецького облавтодору довго довелося переконувати, що робити цього не можна.

"Взагалі, ми вже кілька років боремося з вінками вздовж доріг. Років три тому взагалі якийсь психоз був з цими вінками, - розповів Сергій Гребенюк, керівник прес-центру служби автомобільних доріг у Донецькій області. - Намагаємося вести себе толерантно. Спочатку розшукуємо родичів, вмовляємо їх прибрати пам'ятники. Найчастіше погоджуються з нами. Але знайти тих, хто встановив ритуальні предмети, буває досить складно. Тоді, звичайно, зносимо всі без попередження ".

У облавтодор відзначають: боротьба з вінками те саме що боротьбі з вітряками.

У Луганській області ще в 2009 році тодішній керівник регіональної служби автомобільних доріг Олексій Дмитренко намагався прибрати з узбіч доріг вінки. На його думку, ніякого застережливого значення такі речі не несуть. Вони лише створюють для водіїв додатковий дискомфорт: мовляв, їзда по наших дорогах і без того - зовсім не задоволення, так ще й нагадування про те, що для когось поїздка закінчилася трагічно, не додає впевненості і заважає водієві зосередитися.

 Проте всі ці починання не дають жодних результатів. Вінки і букети так само, як колись, маячать уздовж доріг по всій країні, немов покажчик: тут пройшлася стара з косою.