• Головна
  • "90% нашої команди - з Маріуполя". Історія закладу в центрі Львова, що відкрили друзі-переселенці
STORYTELLING
21:47, 27 вересня
Надійне джерело

"90% нашої команди - з Маріуполя". Історія закладу в центрі Львова, що відкрили друзі-переселенці

STORYTELLING

"0629" - заклад у центрі Львова, що відкрили переселенці під час повномасштабної війни. Його назва - телефонний код Маріуполя, звідки і більшість людей, які там працюють. Розповідаємо, як вдалося розпочати бізнес у новому місті та в нових умовах. 

Кав'ярню з "маріупольським" акцентом у Львові заснували троє друзів - маріупольці Володимир Мігас, Костянтин Понідельченко та Олексій Корж із Чернігівщини. Вони опинилися тут через війну й вирішили разом розвивати власну справу. 

Журналістка сайту 032.ua поспілкувалася з одним із співзасновників закладу Костянтином. Далі публікуємо історію "0629" з його слів

"Все розпочалося у березні"

Так сталося, що в березні ми з хлопцями опинилися у Львові через війну. З Володимиром раніше навчалися разом, а з Олексієм - працювали у Києві. Коли зустрілися тут, то з'явилася ідея відкрити щось своє, адже у нас близько 8 років досвіду роботи у барах, ресторанах, кав'ярнях на різних позиціях. Знаємо цю справу, це нам близьке. 

Щодо самої концепції закладу. У Львові ми зіштовхнулися з тим, що каву п’ємо в одному місці, снідаємо або обідаємо - в іншому, бар - ще один заклад, тому виникло бажання поєднати все в одній локації. Хотілося додати щось цікаве до львівської гастрономії, тому в "0629" є і культова "маріупольська" шаурма, і боули, і круасани, десерти, кава, комбуча власного виробництва та загалом різні страви та напої. 

"Фінансові складнощі - найперше, з чим зустрілися"

Найперше, з чим ми зустрілися при розробці кав'ярні, - фінансові складнощі. Вони були відчутні, адже це були останні гроші у всіх трьох. 

Було викликом і знайти локацію для закладу та зробити там ремонт. На початку повномасштабної війни у місті налічувалася низка переселенців, переїхало багато бізнесу, відкривалися і нові кафе, ресторани. Загалом була велика конкуренція. 

З ремонтом допомагали наші друзі та рідні з Маріуполя, які переїхали до Львова. Нас тут багато зібралося, тому створювали цей заклад разом. Загалом все самі купували та самі робили. 

"Працюємо вже четвертий місяць"

Запрошувати гостей та тестувати наш заклад розпочали вже наприкінці травня. Пропонували людям те, що було, дивилися на їхню реакцію і щось змінювали у меню. Зараз вже працюємо четвертий місяць. 

У нас є свої "родзинки", які подобаються людям. Зокрема, "маріупольська" шаурма від нашого шеф-кухаря Володимира, що має свою історію. Коли ми з ним навчалися у Маріуполі, там була культова точка фастфуду у 23 мікрорайоні, де готували найсмачнішу шаурму в місті. Ми захотіли зробити щось таке і тут, тому відтворили цю шаурму в нашому закладі. 

Також є авторська комбуча. Володимир заснував цей бренд у Києві, а зараз перевезли виробництво до Львова та готуємо напій тут. 

"До нас приходять підтримати, познайомитися"

Поступово про нас стало дізнаватися все більше людей. У заклад приходять підтримати, познайомитися, розповідають також свої історії. Здебільшого заходять переселенці, але, звісно, серед відвідувачів є й місцеві. Багато людей стають постійними клієнтами, вже нашими друзями.

Коли бачиш реакцію людей, що їм подобається і вони приходять день за днем, коли збільшується кількість наших працівників, то розумієш, що це все не дарма. 

"0629" - частина Маріуполя у Львові"

Маріуполь - моє рідне місто та 90%  тих, хто тут працює, хто все тут робив, тому і назва "0629". Мої однокласники, одногрупники, брати, мати - вони всі якось причетні до цього закладу. Це такий "містяк" наш тут. Це частина Маріуполя у Львові. 

Так ми хотіли зберегти маріупольську культуру, щоб люди прийшли до нас і знали, що вони не одні тут, що маріупольці можуть і далі жити, працювати. Хотіли показати, що Маріуполь - це Україна і ми все там обов'язково відбудуємо, коли це буде можливо. 

У закладі кожна деталь нагадує про Маріуполь. На стінах можна побачити план міста, картини маріупольського художника Павла Пономаренка, також підтримуємо наших місцевих підприємців та представили в нас їхні вироби, сувеніри.

Заклад "0629" у Львові, Фото надали власники закладу

Заклад "0629" у Львові, Фото надали власники закладу

І бізнесу складно, і гостям 

Складний бізнес зараз стає ще складнішим, але треба щось робити, бо людям потрібна робота, нам потрібна робота. Звісно, страшно було відкривати заклад, але це завжди страшно. Особливо, коли це останні гроші, коли війна, коли винаймаємо квартиру на 6 - 7 людей.

Фінансове питання також стоїть не лише на початку. Адже хочеш платити працівникам все більше грошей за роботу, щоб у них була "довоєнна зарплата", але гривня вже скільки не коштує і ці суми так не відчуваються. Ти відповідальний за цих людей, до того ж - це твої знайомі та рідні. Хочеться, щоб вони відчували себе якось нормально тут, попри те, що залишилися без речей, без квартир, але навіть збільшуючи заробіток, це все одно не стільки, як було раніше. 

Гостям складно також, бо все дорожчає. Все менше людей можуть собі дозволити відвідувати заклади та відпочивати так. 

Загалом всі, хто створює бізнес, пропонує робочі місця - ці люди молодці. Зараз це дуже важко робити, це велика праця. Всім таким людям респект. 

"У Львові багато переселенців, тому адаптація проходить легше" 

Із самою роботою у нас все добре, бо це те, що ми й раніше робили, ми це знаємо. Звісно, у кожного з людей період пристосування в новому місті проходив по-своєму, було і "мовне" питання, і різні психологічні травми через війну, але поступово все налагоджується.  

За ці місяці ми вже звикли. Львів - таке місто, де дуже багато переселенців, тому адаптація легше проходить. Глобально наразі плануємо залишатися і розвивати свою справу. У нас тут багато рідних і друзів, яким вдалося виїхати, але є й ті, хто залишився у Маріуполі…

"Маріуполь - ван лав. Це "кровоточива рана на серці"

Попри те, що у Львові нам вдалося влаштуватися, все ж є бажання повернутися додому - у Маріуполь. У мене там залишилися ще рідні, друзі. Це обов'язково має статися. Це зараз кровоточива рана на серці. 

У більшості маріупольців теж є бажання повернутися до рідного міста, де ти виріс, жив, де будувалися плани, де родина. Це ж не просто слова "рідне місто", все одно є тяга у людей до свого дому. Маріуполь - ван лав. Це як для багатьох жителів України їхні міста. Так нормально і так має бути, всі ми хочемо бути щасливими. 

Читайте також: Львівський бізнес під час війни: чи можливо бути успішним підприємцем у таких умовах

Фото на головній: надали власники закладу

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Львів #переселенці #Львівщина #новини
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Спецтема
Україна дає відсіч російській навалі, яка почалася 24 лютого 2022 року. Росіяни обстрілюють міста, гинуть мирні жителі. ЗСУ дає гідну відповідь терористам рф.

Коментарі

Оголошення
live comments feed...