Народний бунт чи міліцейський батіг?

Події у Врадіївці Миколаївської області по-справжньому сколихнули Україну. Співробітники правоохоронних органів, які геть забули, що саме вони повинні охороняти, стали справжньою загрозою для мирного населення селища. І коли ступінь безкарності людей у погонах постала у всій своїй нахабній і невідворотної безвиході, народ повстав ...
Сьогодні випадок у Врадіївці, коли міліціонери силою затягнули дівчину в машину, згвалтували і намагалися вбити, загрожує перерости у другу історію Оксани Макар.

 
Ірина Крашкова до трагедії

Жертва міліціонерів-гвалтівників на Миколаївщині, які намагалися її вбити зараз.

 
За словами 29-річної Ірини, яка вижила в жорстокій сутичці з міліціонерами, гвалтівники довго били її до і під час згвалтування, проломивши череп в декількох місцях і майже відірвавши губу. Потім жертву викинули в лісосмузі, де їй насилу вдалося зникнути в траві, що завадило злочинцям позбавити її життя.

Тільки ближче до ранку дівчина змогла дістатися до млина, неподалік від якого  відбувалися події. Там їй викликали «швидку» і відвезли у Врадіївську ЦРЛ. У лікарні у неї виявили відкриті переломи черепа в декількох місцях і множинні рвані рани обличчя. Верхня губа жертви трималася практично на одному клаптику шкіри. Крім того, у неї виявили п'ять глибоких порізів на голові, які не можна нанести голими руками, багато ударів і садна. Незабаром з Врадіївської лікарні жертву перевели до нейрохірургічного відділення лікарні швидкої допомоги в Миколаєві, де лікарі кілька днів діставали з голови Ірини осколки кісток черепа.

Іра назвала імена гвалтівників: старший лейтенант Євген Дрижак і лейтенант Дмитро Поліщук (обидва - працівники Врадіївського райвідділу міліції), а також місцевий водій таксі Рябіненко. Однак для того, щоб добитися їх арешту, селянам довелося громити райвідділ, піднімати на вуха засоби масової інформації країни і мітингувати практично цілодобово.

Відверто кажучи, ми всі так звикли до повідомлень про тортури, вбивства і інші звірства з боку співробітників міліції, що вже обговорюємо не так факт злодіяння, скільки ступінь реакції на нього.

Згадайте нещодавні події в Донецьку. 17 червня минулого року. Країна вся живе Євро-2012, а в цей час у столиці Донбасу кояться такі речі, які не те що з Євро, взагалі ні з чим людським зіставити неможливо.

На автобусній зупинці селища Трудівське за розпивання пляшки пива був затриманий колишній шахтар Михайло Бєліков. В опорному пункті N 5, розташованому в одному з гуртожитків, він був побитий, експертиза нарахувала дев'ять ударів. У нього були зламані ребра, а на довершення цих тортур він був згвалтований міліцейським «спецзасобом ПР-73» - кийком, на який попередньо був надітий презерватив.

Злочин отримав величезний резонанс, але незважаючи на контроль з боку журналістів, перевертні в погонах отримали від суду неоднозначний вердикт. Так, 26 березня цього року Петровський районний суд Донецька виніс вирок у справі про донецьких правоохоронців-гвалтівників. Дільничному інспектору Руслану Сутковая дали десять років позбавлення волі, позбавлення звання лейтенанта, штраф у розмірі 20 тисяч гривень.

 
Був засуджений і Вадим Чижов - людина, що проводила затримання Бєлікова.

Суд засудив Вадима Чижова до 4 років позбавлення волі з відстрочкою терміну виконання на три роки без права виїзду за межі України, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 3 роки. Позбавлений Вадим Чижов та звання солдата, а ще він виплатить штраф у дохід держави в сумі 10 тисяч гривень. Що стосується юридичних положень, то за статтею ж 127 частини 2 Кримінального кодексу України («катування») - він виправданий, зважаючина  недостатню доведеність.

Олег Заєць, третій фігурант цієї гучної справи, мав найвище міліцейське звання - підполковник. У той день він зайшов в опорний пункт і нібито вимагав півтори тисячі гривень у Михайла Бєлікова за допомогу. У Петровському РВВС він обіймав посаду старшого дільничного інспектора. Суд засудив його до 5 років позбавлення волі з випробувальним строком на 3 роки та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки. Втратив підполковник і свої погони. О. Заєць звинувачений за статтями 364 часті3, 396 частини 1 Кримінального кодексу України («зловживання владою або службовим становищем», «приховування злочину»). А за статтями 368 ч.1 («отримання хабара») та статті 15 частини 2 («замах на злочин») Кримінального кодексу України - виправданий судом за недоведеністю.

Однак недовго грала скрипка правосуддя. Апеляційний суд залишив запобіжний захід Руслану Судковому без змін, а ось В. Чижки і О. Заєць були звільнені з-під варти.

Думаєте, жителі Донецька повстали проти такого рішення суду? Нітрохи не бувало.

Візьмемо інший приклад. У Луганську в ресторані «Плакуча Іва» зазнали нападу з боку працівників силових відомств прикордонники Сергій Кушнірук та Юрій Бурбоев. Зараз вони хочуть добитися покарання для прапорщика Державної служби охорони, якого звинувачують у побитті і тортурах.

 
Юрія Бурбоева били кийками, катували струмом

Прикордонник стверджує, що його кинули в патрульну машину, а перед цим кілька разів ударили головою об машину.

«У машині мене катували електрошокером, били по голові гумовим кийком і застосували паралітичний газ. Дверима машини мені розбили ноги, потім довелося накладати шви в травмпункті № 8. Міліціонери за спиною коліном забивали наручні браслети, що навіть лопнули до кісток шкіра і м'ясо. Руками вони натискали на больові точки, а саме під вухом, приводячи нас у себе, коли ми втрачали свідомість, і знову знущалися над нами. Все це супроводжувалося приниженням людської гідності, і погрозами вступити з нами в збочену статевий зв'язок », - стверджує потерпілий.

І знову тиша - луганчани мовчать.

У Дніпропетровській області, місті Нікополі, в районі складів військової частини, два міліціонери відкрили вогонь по місцевому жителю. Як повідомив сам Олександр Кавун, він повертався на мопеді із залізничної станції і був зупинений двома озброєними людьми, які направили на нього пістолети. Не розгубившись, Олександр натиснув на педаль газу і спробував виїхати від нападників. За його словами, нападники зробили два постріли. Олександр не впорався з керуванням і врізався в стовп і, незважаючи на травму ноги, зміг добігти до заправки, де викликав наряд правоохоронців, які і встановили, що нападниками є міліціонерами лінійного відділу міліції.

 І ніяких акцій протесту в Дніпропетровській області.

Чим же викликаний феномен Врадіївки? Чому там народ пішов на відкритий бунт?

Чим далі в ліс, тим довше батіг
Говорити про те, що в Миколаївській області якась особливо кримінальна обстановка, було б неправильно. Все як скрізь. Проблема не в самому селищі, а в принципі розподілу міліцейської влади. На відміну від великих міст, де всілякі громадські організації, ЗМІ та ін мають хоча б віддалену можливість впливати на ситуацію і стримувати відчуття вседозволеності у співробітників міліції, у невеликих населених пунктах все по-іншому. Там не діють закони - там діє феодальне право.

Міліціонер Денис Давидов з міста Красний Луч по-звірячому вбив свою дружину Юлію - а однорічної дитини позбавився  - вивіз на заміську трасу і викинув.

Загибла Юлія Давидова з сином Марком

Давидови  були родиною правоохоронців - Денис керував підрозділом, а його дружина Юлія працювала криміналістом. Перед вбивством, подружжя було в гостях, і там капітан без зупинки пив горілку. Коли сім'я повернулася додому, у міліціонера, очевидно, щось перемкнуло, і він убив дружину. Правоохоронець дві години  знущався над жінкою - в хід йшли сокира і кухонний ніж. Все відбувалося на очах у дитини, від якої він теж поспішив позбутися.

Не просто «м'який», а, можна сказати, «ніякий» вирок глибоко шокував всіх: родичів убитої, громадськість, і, навіть, правоохоронців. Місто Красний Луч, де сталося вбивство, охопили акції протесту. Це допомогло.

Вироком вже Апеляційного суду м. Луганська, колишнього міліціонера з Красного Луча засудили до вищої міри покарання.

Зовсім недавно в прокуратурі Кривого Рогу розповіли, як до них звернувся громадянин із заявою про те, що над ним жорстоко знущалися працівники міліції. Справа була близько місяця тому, в червні. Застосовуючи фізичну силу і спеціальні засоби, криворізькі правоохоронці змушували трьох чоловіків зізнатися у скоєнні злочину.

У ході розслідування районний прокурор з'ясував, що посадові особи правоохоронних органів, перевищуючи владу і службові повноваження, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, з метою створення уявного благополуччя по службі і поліпшення якісних показників роботи, завдали трьом постраждалим серйозні тілесні ушкодження. Чи варто згадувати про те, який моральний збиток "менти" завдали трьом невинним людям? Або про те, що за всіма статтями зганьбили честь погонів?

Більше доби міліціонери тримали в райвідділі людей, всіляко катували і били їх, намагаючись змусити невинних громадян зізнатися у скоєнні злочину, який не вдалося розкрити.

На щастя, фінал цієї історії справедливий - перевертні в погонах отримали по 5 років тюремного ув'язнення з позбавленням права обіймати атестаційні посади.

У маленькому Ніжині зараз судять міліціонера, який увірвався в чужий будинок і побив вагітну жінку. Дитину врятувати не вдалося.

Історії для «1%»
Не так давно фахівці Інституту соціології Національної академії наук України провели опитування, яке показало: міліції довіряє всього один відсоток жителів країни. Ми вирішили розповісти цим небагатьом, хто ще довіряє, кілька історій з різних регіонів України. Можливо, прихильників міліції після цього не залишиться зовсім.

 Запоріжжя. На початку 2013-го року під Запоріжжям сталося страшне ДТП - майор УБОЗу на величезній швидкості збив на узбіччі "запорожець", в якому знаходилася молода дівчина. Свідки заявили, що винуватець аварії був у критично п'яному стані, однак до моменту приїзду міліції сім'я майора зробила вигляд, що за кермом був батько міліціонера, який і поїхав здавати кров на алкоголь. На даний момент справа досі не передана до суду. А майор стверджує, що в усьому винен цивільний чоловік загиблої.

 
Майор міліції протаранив "Запорожець", загинула дівчина

А чого тільки коштує справа "паламарів", в рамках якої 15 і 14 років тюремного ув'язнення отримали 3 хлопця, на підставі власних зізнань, від яких вони відмовилися.

Засуджені стверджують, що явки з них вибили тортурами і знущаннями.

Маріуполь. Під час візиту екс-міністра МВС Юрія Луценка в Маріуполь до нього підійшла жінка Тетяна Рижова. Вона розповіла, що її сина Дмитра Сазонова катували в Орджонікідзевському райвідділі міліції, вибиваючи свідчення в причетності до крадіжки мобільного телефону: надягали протигаз, погрожували кийком, катували електрошокером і т. д. Луценко обіцяв розібратися в ситуації. Однак незабаром Тетяні Рижової прийшла відповідь з міліції: «... Установити або спростувати факт неправомірних дій неможливо, тому що свідчення вашого сина відрізняються від пояснень працівників міліції». Жінка подала скаргу в прокуратуру Орджонікідзевського району і та таки порушила кримінальну справу.

До слова, історій про тортури в міліції в Маріуполі розповідають чимало. Причому найчастіше підлітки у віці до 18 років. Іван, житель Черемушек (ім'я змінено) розповів, що до них у селище періодично заїжджають наряди міліції. Коли терміново треба розкрити якусь крадіжку, хапають пацанів, а потім вибивають з них свідчення. Методи відпрацьовані і добре відомі не тільки в Маріуполі. Кульок на голову, побиття пластиковою пляшкою, наповненою водою, знаменитий протигаз і електрошокер - ось далеко не весь перелік засобів, про які розповідають люди, що побували в міліцейських катівнях.

У Львові працівники державної служби охорони жорстоко побили двох відвідувачів піцерії «Мілано» на Сихові. За словами працівників закладу, їм не сподобалося, що двоє чоловіків засиділися, тому викликали підмогу. Самі постраждалі розповідають, що близько п'ятої ранку їх попросили піти. До закриття піцерії було ще півгодини, тому вони вирішили допити своє пиво.

«Почали нас прямо з-за столиків витягувати. Почалася бійка. Вони стали  бити одразу - спочатку руками, а потім пішли в хід газові балончики, дубинки. Потім вони нас закрили в кафе всередині. Я так зрозумів, що вони чекали допомоги ", - розповідає постраждалий Ігор. За словами постраждалого, хлопців посадили в автомобіль.

«На питання «куди ви нас везете?»  нам сказали фразу, ніколи її не забуду -«в ліс веземо, закопаємо вас», - розповідає другий потерпілий Андрій.

Насправді хлопців відвезли до райвідділу міліції і там протримали 12 годин. Тільки після того чоловіки змогли звернулися до лікарні.

У відношенні шести співробітників міліції порушено кримінальну справу за перевищення службових повноважень. 30 листопада 2012 у Сихівському райсуді Львова зачитали вирок. П'ятеро з них отримали по року в'язниці, а один міліціонер, який не визнав своєї провини, отримав рік умовно. Гроші за моральну компенсацію нараховані не були, віддали тільки те, що було витрачено на лікування.

Харків. Вночі 12 червня в ресторані «Старгород» стався конфлікт між суддею і громадянином Росії. У скандал втрутилися співробітники ДСО ... Трохи пізніше очевидці розповіли, що співробітники ДСО замість того, щоб допомогти судді, почали його бити, а після, надівши наручники, бризнули йому в обличчя газовим балончиком. На даний момент триває судовий розгляд. Співробітники ДСО перебувають під домашнім арештом.

У червні цього року Центральним районним судом м. Сімферополя був винесений вирок стосовно дільничного інспектора міліції, який до напівсмерті побив чоловіка, а потім викинув його в безпорадному стані на вулицю. Дільничний звинувачувався прокуратурою в перевищенні повноважень і залишенні людини в небезпеці.
 Але найбільше столицю Криму сколихнула листопадова історія, коли в прокуратуру Сімферополя звернулася сім'я Мартиненко. Люди  попросили покарати кривдників сина - 32-річного Артема Гераймович. Побитий каже, що його покалічили в міліції. У свою чергу правоохоронці стверджують, що його побили співкамерники ізолятора.

Артем до і після трагедії

«Такий гарний хлопець був. А зараз - повний інвалід. Голова паморочиться, ледь говорить і ходить, кімнату в 4 метри долає за 5 хвилин. Пам'ять втрачає, трагедію згадує частково», - розповідає батько знівеченого чоловіка.

У грудні 2011 року Артем пив пиво біля універсаму "Яблуко". До нього підійшли міліціонери. Затримали за вживання спиртних напоїв у громадському місці, відвезли у відділок. «Забрали його паспорт, побили. Потім запропонували співпрацювати. Син відмовився, так йому підкинули пакет з травою. Син нам подзвонив з райвідділу: "Напевно, мене посадять», - згадує 55-річна Надія Мартиненко, мати Артема.

За словами жінки, на цьому зв'язок обірвався. Мартиненко поїхали в Залізничний райвідділ. Міліціонери відповіли, що Артема не затримували. Він, мовляв, живе з бездомними на вулиці Обськой, 50. «Ми доводили, що син телефонував з міліції, у нас же телефон з визначником номера. Нас не слухали. Де Артем - не говорили», - плаче Надія Савеліївна.

«Я просив: знайдіть сина, пропонував гроші. Самі мало не щодня ходили до міліції, цілодобово там чергували. Їздили в ту бомжатню на Обскую - там Артема не було. Хотіли написати заяву на розшук, але менти відмовили: "Артем живий, ми його бачили", - додає Ігор Петрович.

Гераймович в цей час перебував у слідчому ізоляторі. У чому його підозрювали - не пам'ятає. 26 квітня з СІЗО потрапив до реанімації обласної лікарні імені Семашка. 6 червня прийшов додому. «Як ми його побачили - трохи самі не померли. Все обличчя порвано на шматки, ноги - суцільна гематома. Не вірила, що це Артем, поки він не заговорив. - Що з особою, питаю. - "В ментовке крюком вирвали". Поїхали ми в ту лікарню. Лікар пригадав, як Артема привезли. Казав, що сина готували до моргу, але він якось вижив. Після лікарні поїхали в міліцію. Там були в шоці: "Він ще живий?" Не вірили, що не віддавали паспорт сина. Все літо бігали, - розповідає мати Артема.

Зараз Мартиненко лікують сина. Хочуть зробити судмедекспертизу, щоб довести інвалідність. «Запитуємо: синок, ти щось вкрав? Він божиться, що нічого не крав. Каже, що спочатку його били в Залізничному ділянці, змушували щось підписати. Пізніше повезли в іншій. За описом ми здогадуємося, що це був Київський райвідділ Сімферополя. Там якийсь пузатий міліціонер сунув Артему в руки пістолет, але він не хотів брати. Тоді стали бити ще більше. Всунули в ніс гачок. Коли за нього тягнеш - дуже болить », - зітхає мати.

Лікарі кажуть, що реабілітація Артема триватиме мінімум п'ять років. Чоловікові доведеться зробити кілька пластичних операцій.

«Ми зараз не володіємо інформацією щодо насильницьких дій співробітників міліції з приводу Артема Гераймович. Але зазначу, що такими справами займається прокуратура», - повідомила прес-секретар Кримського главку МВС Ольга Кондрашова.

У сімферопольський прокуратурі журналістам пояснили, що проводять перевірку цього інциденту. Від коментарів відмовилися.

Замість післямови
Всі ці моторошні історії - лише мала частина того, що насправді коїться в регіонах. Країна вже вагітна народним гнівом проти міліцейського свавілля, і ось-ось він прорветься назовні. Власне, вже проривається. Мітинги на підтримку жителів Врадіївки прокотилися по Україні. Кривий Ріг, Черкаси, Харків, Одеса ...

Дуже хочеться вірити, що це дійсно налякає тих, від кого залежить корінна трансформація страхітливого батога - в надійний щит.