Кіпр посилює контроль над офшорами. Андрій Андрейків про зміни

Які наслідки підприємствам в Україні?

Податкові органи 35 найбільших економік, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (англ. Organization for Economic Co-operation and Development (OECD) здійснюють активізацію методів моніторингу та аналізу податкових гаваней. Фіскали цих країн посилють розслідування навіть щодо "компаній-привидів" відомих світових брендів. Таку думку висловив кандидат юридичних наук, член Аспен Клубу України, випускник Української школи політичних студій при Києво-Могилянській Академії Андрій Андрейків.

Відомі велетні цифрової індустрії, такі як Apple, Microsoft, Hewlett-Packard, Google у свій час оптимізували податки, обираючи комфортні податкові юрисдикції щоб не платити податки у США. Це призвело до того, що ухиляння від сплати податків компанії Apple зацікавило окрім податкової служби, ще й комісію Конгресу США, а Європейська Комісія за результатами аудиту діяльності, донарахування "королям надкушеного яблука" близько 14 млрд. додаткових податків. Якщо оцінити спільність зусиль різних податкових органів із протидії зловживанням та оптимізації податків, то сучасний стан справ нагадує відмий перефразований пролетарський заклик "Податківці усіх країн єднайтесь"- зазначив Андрій Андрейків.

У 2015 році Європейський Парламент прийняв Директиву 2015/849 із протидії використанню фінансової системи для відмивання коштів. Вказаний документ доповнював ряд актів з недопущення фінансових зловживань та посилення вимог до інституційної співпраці податкових органів ЄС. Як наслідок, вжиття згаданих заходів, посилення контролю відбулось в одній з улюблених українськими підприємцями юрисдикцій – Кіпрі, який у 2021 році встановив нові вимоги до компаній, які працюють на його території.

З січня 2021 року почав формуватися Реєстр кінцевих бенефіціарних власників кіпрських компаній (UBO, the Ultimate Beneficial Owner Register of Companies and other legal entities), який буде обліковувати як класичні юридичні особи (компанії) так і інших осіб (трасти), що мають кіпрську реєстрацію.

Вказаний реєстр був передбачений розділом 61А (4)(а) Закону про запобігання та недопущення відмивання коштів від 2007 року (Prevention and Suppression of Money Laundering Activities Law of 2007 (the AML Law).

Відповідно до AML до кінцевих бенефіціарів належить фізична особа, яка у кінцевому випадку володіє або контролює підприємство:

• у випадку кіпрських компаній, це фізичні особи, які володіють компанією або контролюють її внаслідок прямої або опосередкованої власності, достатнього обсягу акцій ( як правило 25%), або право голосу або частки власності,

• у випадку трастів це – засновники, трасті, протектор, бенефіціарний власник або будь-яка фізично особа, що здійснює контроль над фондом.

Починаючи з 18 січня 2021 року кіпрські компанії та інші юридичні особи мають 6 місяців для внесення інформації про бенефіціарних власників. Однак, за наявною інформацією, з другої половини 2021 року доступ до UBO зможуть отримати всі, хто підтвердить «законний інтерес» (“legitimate interest”).

До набрання чинності нових правил оподаткування між Україною та Кіпром в 2013 році, за яким ставки роялті зросли з 0% до 5%, у 2013 році обсяг роялті з Кіпру склав 408,62 млн. дол., та майже тричі перебільшувало показник попереднього періоду 2012 року, а уже в 2014 склав лише 58 млн. доларів.

Тоді бізнес спрацював на випередження, завершивши завчасно торгівельні угоди.

Андрейків Андрій  відзначив, що сучасні події є вагомі для України, зважаючи, що Кіпр має провідне місце серед інвесторів України. За даними Національного Банку 2019 року, із більше ніж 50 млрд. доларів прямих іноземних інвестицій в Україну, 15,5 млрд. доларів були надходженнями з Кіпру, а ще 10,2 млрд. доларів – із Нідерландів, які теж мають привабливі податкові особливості.

Статистичні відомості Держмитслужби України вказують, що у 2019 році товарообіг з Кіпром склав 113 млн. доларів з них – 74 млн доларів – імпорт. У 2020 році він впав удвічі, однак з Кіпру імпортувалися невластиві товари для його промисловості: фармацевтичні вироби, алкогольні напої, машини. Адже є очевидним дисбаланс показників реального сектору економіки, торгівлі майном та об’єктами фінансових послуг які застосовуються у торгівельних відносинах, що очевидно не залишається поза увагою фіскальних установ.