Як я видала свою збірку поезій за 2 місяці, або сила публічних обіцянок. Історія Анни Іжик

Ані 26. Вона пише вірші. Нещодавно втілила свою мрію в життя і видала збірку поезій. Одного дня вона сказала собі: досі чекати і в результаті всього лише за 2 місяці уже тримала свою збірку в руках і розповідала про неї на презентації. Ми розпитали Анну Іжик, як їй це вдалось.

Ось її історія:

Мені б хотілось сказати, що пишу вірші скільки себе пам'ятаю. Але це не так. Не можу пригадати точно, коли написала вперше. Скоріш за все це було після смерті батька. Я написала вірш про нього. Це був мій спосіб сказати світу, те що було важливим для мене. Довгий час ніхто не знав, що я пишу, можливо тільки рідні. Але розказати комусь про вірші, а тим паче прочитати їх в голос здавалось таким дивним, незвичним і навіть смішним. Вірш - це своєрідна сповідь, розмова, роздуми. І вголос розказати це іншим означає оголити свою душу. Для цього потрібна сміливість. Часто страх, що мене не зрозуміють, не приймуть чи будуть висміювати мої вірші сковував мене. Саме тому вперше прочитала свій вірш на публіку зовсім недавно. І знаєте що? Це так круто! Відчула свободу. Зрозуміла, що можу завдяки віршам стільки розказати і донести до людей. Цього року, до речі, почала організовувати поетичні вечори "Шекспір читає", хочу створити літературну платформу, де кожен автор зможе про себе розказати, а поціновувачі літератури, поезії, мистецтва зможуть ним насолоджуватись. Але це вже інша історія... 

Ідея видати збірку з'явилися за декілька місяців до мого дня народження. Я відчула, що маю зробити щось важливе. У мене було дві мрії, які я обов'язково мала втілити в життя: побачити океан і видати збірку своїх віршів. Пам'ятаю, що це був вересень, у мене була запланована зустріч з подругою. Ми сиділи у затишній львівській кав'ярні. У розмові я згадала свою мрію написати книгу. Напевне, вирішальним для мене стало її запитання: "Коли ти це зробиш?". Саме тоді зрозуміла, що збірку віршів маю видати до дня народження. Я дала публічну обіцянку, що в листопаді буде книга. Так почався процес підготовки до друку книги, залучено команду людей, які працювали над її створенням та друкарню, яка її надрукувала. В жовтні я поїхала до океану, а в листопаді провела презентацію збірки віршів.

Публічні обіцянки діють. Це дуже ефективно. Чому? Я одразу почала діяти. За тиждень у мене був договір з друкарнею, літературний редактор, ілюстратор, верстальник. До речі, з верстокою цікава історія. Про свою мрію я написала в соціальних мережах, дуже багато друзів мене підтримало фінансово, а одного дня отримала повідомлення від жінки, яка запропонувала зверстати книгу. Вона настільки відповідально до цього поставилась, радила як краще, пропонувала різні варіанти. Я була в такому захопленні, що є такі люди. Над книгою працювала дуже крута команда людей. Нас всіх об'єднала ідея. Мені колись сказали, що для того аби видати книгу в команді мають бути "твої" люди, це ті, хто розуміє тебе і твої погляди, відчуває, що і як має бути зроблено. Можу з впевненістю сказати, що поруч були мої люди, хоча декого я бачила вперше в житті.

Звісно не обійшлось і без пригод. Друк книги займає близько трьох тижнів, це вже до стадії готової книги. У мене залишалося два тижні, щоб вкластися в терміни. Я пообіцяла друкарні, що надішлю їм готову до друку книгу через цих два тижні, а все що у мене було готовим це вірші, ні редагування, ні ілюстрацій, нічого. Протягом цих двох тижнів я надзвонювала своїй літературній редакторці та ілюстраторці. Ми не встигали. Паралельно писала інформацію про книгу, щоб залучити кошти для її друку. Ці тижні були, як перегонки з зав'язаними очима. Але це вартувало того!

Свою книгу я взяла разом з собою до океану. Тепер мій особистий примірник завжди подорожує зі мною.

Пам'ятаю це відчуття, коли тримала книгу в руках перший раз. Це було так хвилююче і радісно водночас. Її біла обкладинка, назва, розділи, вірші, зображення це все відображення мене, бачень, переконань, світогляду. Моя "Автономія". Тут зібрані вірші останніх чотирьох років мого життя... Історії тих людей, яких мені пощастило зустріти, те що я бачила, що відчувала, те що любила... Думаю у назві кожен знайде своє пояснення. Я вірю, що кожна людина сама творить свій шлях. Що кожна людина є автономною. Вірю і в те, що слова мають велику силу. І я люблю, коли слова утворюють вірші. У книзі є два основних розділи: Світ і Всесвіт.

Світ. Наша боротьба, пошуки, розчарування. Наші сенси, принципи, переживання. Наш відчай і смуток, радість і терпіння. І що важливіше - віра.

Всесвіт. Те, що вище понад усе. Відчуття, які не здатна забрати навіть смерть! Які завжди живуть у серцях. Любов... Безумовна, щира, трішки божевільна, віддана, чиста, світла...

До моменту створення книги, багато друзів уже знали, що я пишу вірші. Але впевнена, що навіть сьогодні ще багато знайомих та друзів не знають ні про вірші ні про книгу. Мені важко підійти до людини і сказати, що я пишу вірші чи що видала власну збірку віршів. Насправді ця мрія стала реальністю завдяки тим, хто писав: "Аню, твої вірші надихають!" "Коли буде збірка, вже пора!" "Де можна придбати книгу?" Я бачила і відчувала, що ці вірші потрібні не тільки мені... Можу з впевненістю сказати, що саме друзі були тим мотиватором показувати і розказувати про свої вірші іншим.

Після презентації книги мені зателефонувала львівська співачка Svoya. Один з моїх віршів надихнув її на написання музики, а слова з цього вірша лягли в основу пісні. Так почалась наша співпраця. Пам'ятаю її слова: "Після того як прочитала цей вірш, ходи наспівувала мелодію". В цей момент я ще навіть до кінця не усвідомила, що мій вірш став піснею, але це таке відчуття. Я усміхалась цілий день. Це ж треба, мій вірш надихнув іншу люди створити пісню. Хочу, щоб мої вірші надихали людей творити, пробувати, експериментувати, ризикувати, радіти, бути тут і тепер, жити.

З моменту друку першої збірки я вже написала багато нових віршів. Маю ще одну мрію пов'язану з поезією. Хочу створити фотокнигу "70 днів віршів". Це будуть вірші і підібрані для них образи. Чому 70 днів? Для формування звички людині потрібно приблизно 70 днів. Мрію, щоб усі, хто прагне творити своє життя, працювати над собою мали поряд цю книгу і кожного дня знаходили потрібні слова, рядки, вірші.

Скільки коштує видати збірку? Все залежить від тиражу, палітурки, плотності паперу, кольору, зображення. Саме такі нюанси впливають на суму друку. У мене маленький тираж книги, але тверда обкладинка і плотність паперу щільніша. Загалом друк книги становив 15 тисяч гривень.

Я прихильник того, що про свої мрії і бажання потрібно говорити. Так можна зустріти однодумців, або людей, які будуть тебе мотивувати здійснити задумане. Втілити свою мрію в життя. Якщо б того вересневого дня я не розповіла про свою мрію подрузі, тоді б вона не поставила мені головне питання "Коли ти це зробиш?" Тоді я б публічно не пообіцяла надрукувати книгу. Не було б "Автономії"

Говоріть про свої мрії! Тоді ви переконаєтесь скільки людей готові вас підтримати!

Автор: Ірина Труш.

Знайти Вірші Ані Іжик можна в Інстаграмі за хештегом #anna_izhyk_poetry